Справа № 454/1044/25
14 травня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Веремчук О. А. ,
за участю секретаря Баран О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом та заявою про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 18 204,07грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
Свої вимоги мотивує наступним.
Відповідно до укладеного договору від 29.07.2011 року ОСОБА_2 отримала кредит.
У зв'язку з порушенням зобов'язань Позичальником та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на теперішній час заборгованість Позичальника становила - 31 626,47 грн. (заборгованість за тілом кредита).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. На виконання вимог ст. 1281 ЦК України, позивачем 11.09.2024 року була направлена претензія кредитора до Сокальської державної нотаріальної контори.
03.10.2024 Банком було отримано лист від ДНК, з якого Банк вперше дізнався, що спадкоємцем померлого Позичальника є ОСОБА_1 (Відповідач).
08.11.2024 року Позивачем додатково було направлено претензію на адресу Відповідача щодо сплати заборгованості за Договором.
Ч.2 ст.1282 ЦК України встановлено, що вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
Проте, станом на теперішній час, заборгованість за Договором частково погашена, а сума заборгованості становить 18 204, 07грн..
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 20.10.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (виклику) сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що заборгованість частково сплачує. Позовні вимоги визнає частково.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що 29.07.2011 р. ОСОБА_2 звернулась до АТ КБ "Приватбанк" та підписала заяву №б/н від 29.07.2011 року. При її підписанні, остання підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві.
Після цього їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що визначений у довідці "про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_2 ".
Позичальниця при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privathank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві.
Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витяг з «Тарифів » додаються до позовної заяви. Позичальниця ознайомлена із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом Позичальника у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення Позичальника щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження.
14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування Позивача з ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК».
Позичальниця ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Позивач зазначає, що ОСОБА_2 в повному обсязі взяті на себе грошові зобов'язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого заборгованість за договором № б/н від 17.10.2013 року, станом на 03.09.2024, становить 31 626,47 грн. та складається з заборгованісті за тілом кредиту.
03.10.2024 Банком було отримано лист від ДНК, з якого Банк дізнався, що спадкоємцем померлого Позичальника є ОСОБА_1
28.10.2024 Банком було отримано лист від ДНК щодо адреси ОСОБА_1
08.11.2024 року Банком додатково було направлено претензію на адресу ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості за Договором.
У зв'язку з частковим погашенням ОСОБА_1 кредитної заборгованості АТ КБ "ПриватБанк" звернулося з вказаним спором про стягнення кредитної заборгованості до суду.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 525 та 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником, який помер, після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку визначеному статтею 1282 ЦК України.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.
Відповідно до ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Як роз'яснено Верховним Судом у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 645/1566/16-ц, від 04 березня 2020 року у справі № 2609/30529/12 при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника підлягають встановленню такі обставини:
чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК Україникредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс16, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Таким чином, хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.
Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.
Суд враховує, що за чинним законодавством спадкоємці, які прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов'язання спадкодавця в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини.
Отже, відповідальність спадкоємців за боргами спадкодавця обмежується вартістю майна, одержаного ними у спадщину.
Для всіх спадкоємців, як за законом, так і за заповітом, існує однакова межа відповідальності за боргами спадкодавця. За наявності декількох спадкоємців настає частковий обов'язок виконання зобов'язань: кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Таким чином, кредитори спадкодавця можуть пред'явити вимоги до будь-якого спадкоємця, але обсяг виконання боргового зобов'язання спадкоємцем не може перевищувати дійсної вартості отриманої ним спадщини і розміру боргів, що пропорційно припадають на його частку.
У найбільш загальному вигляді вартість майна, одержаного у спадщину, слід розцінювати як грошову оцінку такого майна відповідно до його ринкової вартості.
З урахуванням предмету спору у даній справі, до обов'язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, і звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов'язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов'язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує вимоги кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 615/473/20 (провадження № 61-9358св21), від 22 червня 2022 року у справі № 592/8474/20 (провадження № 61-4657св21), від 05 жовтня 2022 року у справі № 521/10631/20 (провадження № 61-5934св22), від 01 лютого 2023 року в справі № 210/1489/14-ц (провадження № 61-11200св20).
Як встановлено з матеріалів справи, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 Сокальською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа і було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади на ім'я ОСОБА_1 .
Сторонами не надано до суду документів щодо вартості спадкового майна.
Разом з цим, очевидним для суду є той факт, що вартість та обсяг успадкованого майна перевищує борг.
08.11.2024 року ПАТ КБ «Приватбанк» додатково було направлено претензію на адресу ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості за Договором на суму 31626,47.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 частково сплатив суму боргу, та станом на даний час розмір заборгованості за наданим кредитом становить 18 204,07грн., що стверджується розрахунком заборгованості наданим ПАТ КБ «Приватбанк».
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 1281 ЦК України, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Судом встановлено, що позивач АТ «ПриватБанк», як кредитор, виконав вимоги ч. 3 ст. 1281 ЦК України, оскільки у передбачений законом шестимісячний строк з дня, коли він дізнався про відкриття спадщини після смерті боржника звернувся з вимогою (претензією) до спадкоємця померлого боржника.
Таким чином, на підставі вищенаведених правових норм ОСОБА_1 , як спадкоємець померлої ОСОБА_2 , зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора АТ КБ «ПриватБанк» повністю, але в межах вартості майна, одержаного ним у спадщину.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, розмір заборгованості за кредитним договором б/н від 29.07.2011 складає 18 204,07грн.
З урахуванням викладеного, зменшені вимоги позивача до відповідача, як спадкоємця боржника, що прийняв після нього спадщину, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь банку суми заборгованості померлого боржника за кредитними договорами, що увійшли до складу спадщини у розмірі 18 204,07 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Зменшені позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 29.07.2011р. в розмірі 18 204 )вісімнадцять тисяч двісті чотири)грн. 07коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 22коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ:14360570, місцезнаходження: вул.Грушевського,1Д, м.Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: О. А. Веремчук