Ухвала від 15.05.2026 по справі 158/1928/26

Справа № 158/1928/26

Провадження № 1-кс/0158/922/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Ківерці

Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці скаргу представника власника тимчасово вилученого майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна,-

ВСТАНОВИВ

14.05.2026 року до слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області звернувся представник власника тимчасово вилученого майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 із скаргою на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна.

Скаргу мотивує тим, що 28 квітня 2026 року приблизно о 15:49 год. працівниками поліції на ділянці автошляху у селі Грем'яче Луцького району було зупинено транспортний засіб марки «ЗІЛ» з д.н.з. НОМЕР_1 із завантаженою лісодеревиною породи дуб в кількості 11 колод.

Цього ж числа, під час проведення огляду місця події працівниками поліції було виявлено та вилучено транспортний засіб марки «ЗІЛ» з д.н.з. НОМЕР_1 із завантаженою лісодеревиною породи дуб в кількості 11 колод з наявними бирками на колодах 1)№836271782; 2)№372063133; 3)№283844624; 4)№836274962; 5)№836442742; 6)№836449905; 7)№282617170; 8)№836271758, а також ТТН №28/04 від 28 квітня 2026 року, що належать ОСОБА_3 , керівнику ПП «Альфа форест».

У подальшому до слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області звернувся слідчий СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 , за погодженням прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_6 , на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026030590000245 від 29.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, з клопотанням про накладення арешту на майно: транспортний засіб марки «ЗІЛ» з д.н.з. НОМЕР_1 із завантаженою лісодеревиною породи дуб в кількості 11 колод з наявними бирками на колодах 1)№836271782; 2)№372063133; 3)№283844624; 4)№836274962; 5)№836442742; 6)№836449905; 7)№282617170; 8)№836271758, що належать ОСОБА_3 .

Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 від 05.05.2026 року у справі №158/1928/26 (провадження № 1-кс/0158/813/26 ) у задоволенні клопотання про накладення арешту на вищевказане майно було відмовлено повністю.

Того ж дня, 05.05.2026 року, копію зазначеної ухвали разом із заявою про її виконання та негайне повернення майна було подано до відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області.

Посилаючись на те, що вилучене майно власнику не повернуто, просить визнати протиправною бездіяльність слідчого СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12026030590000245 від 29.04.2026. Зобов'язати уповноважених осіб ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області тимчасово вилучене майно, а саме: транспортний засіб марки ЗІЛ, д.н.з. НОМЕР_1 , із завантаженою лісодеревиною породи дуб у кількості 11 колод негайно повернути власнику ОСОБА_3 .

В судове засідання власник майна ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 не з'явились. Останнім подано до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності. Скаргу підтримують та просять її задовольнити.

Слідчий СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 та прокурор, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 28 квітня 2026 року приблизно о 15:49 год. працівниками поліції на ділянці автошляху у селі Грем'яче Луцького району було зупинено транспортний засіб марки «ЗІЛ» з д.н.з. НОМЕР_1 із завантаженою лісодеревиною породи дуб в кількості 11 колод.

Цього ж числа, під час проведення огляду місця події працівниками поліції було виявлено та вилучено транспортний засіб марки «ЗІЛ» з д.н.з. НОМЕР_1 із завантаженою лісодеревиною породи дуб в кількості 11 колод з наявними бирками на колодах 1)№836271782; 2)№372063133; 3)№283844624; 4)№836274962; 5)№836442742; 6)№836449905; 7)№282617170; 8)№836271758, а також ТТН №28/04 від 28 квітня 2026 року, що належать ОСОБА_3 , керівнику ПП «Альфа форест».

У подальшому до слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області звернувся слідчий СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 , за погодженням прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_6 , на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026030590000245 від 29.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, з клопотанням про накладення арешту на майно: транспортний засіб марки «ЗІЛ» з д.н.з. НОМЕР_1 із завантаженою лісодеревиною породи дуб в кількості 11 колод з наявними бирками на колодах 1)№836271782; 2)№372063133; 3)№283844624; 4)№836274962; 5)№836442742; 6)№836449905; 7)№282617170; 8)№836271758, що належать ОСОБА_3 .

Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 від 05.05.2026 року у справі №158/1928/26 (провадження № 1-кс/0158/813/26 ) у задоволенні клопотання про накладення арешту на вищевказане майно було відмовлено повністю.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, як бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього кодексу, - заявником, потерпілим, його представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Стаття 168 КПК передбачає можливість тимчасового вилучення майна у трьох випадках: 1) у затриманої особи; 2) при проведенні огляду; 3) при проведенні обшуку. Майно є тимчасово вилученим до його повернення або вирішення питання про його арешт.

Водночас, за змістом ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Тимчасово вилучене майно негайно повертається особі, у якої воно було вилучено, у випадку, коли ухвалою слідчого судді чи суду відмовлено у задоволенні клопотання про арешт цього майна (ч. 3 ст. 173 КПК України).

У судовому засіданні також встановлено, що зазначене майно на час розгляду скарги власнику не повернуте, що прямо вказує про безпідставність утримання такого майна, яке в силу положень ст. 169 КПК України, підлягає негайному поверненню.

Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Така позиція, також узгоджується із ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що жодних доказів, які б спростовували доводи скарги та підтверджували обставини, які є підставою для продовження утримання такого тимчасово вилученого майна, його значення у кримінальному провадженні не надано, у зв'язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в скарзі, є обґрунтованими.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для задоволення скарги.

Окрім іншого, слідчий суддя наголошує, що такі дії посадових осіб грубо порушують конституційні права пересічних громадян, в частині права власності, що є неприпустимим у демократичному суспільстві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ

Скаргу задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність слідчого СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12026030590000245 від 29.04.2026.

Зобов'язати уповноважених осіб ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області тимчасово вилучене майно, а саме: транспортний засіб марки ЗІЛ, д.н.з. НОМЕР_1 , із завантаженою лісодеревиною породи дуб у кількості 11 колод негайно повернути власнику ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
136617680
Наступний документ
136617682
Інформація про рішення:
№ рішення: 136617681
№ справи: 158/1928/26
Дата рішення: 15.05.2026
Дата публікації: 20.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ківерцівський районний суд Волинської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (21.05.2026)
Дата надходження: 14.05.2026
Предмет позову: апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури Васьовчика І.В. на ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 травня 2026 року про відмову в задоволе
Розклад засідань:
01.05.2026 10:10 Ківерцівський районний суд Волинської області
05.05.2026 14:20 Ківерцівський районний суд Волинської області
15.05.2026 14:30 Ківерцівський районний суд Волинської області
18.05.2026 13:20 Волинський апеляційний суд
21.05.2026 13:15 Волинський апеляційний суд