Справа №155/808/26
Провадження №2-н/155/25/26
про відмову у видачі судового наказу
18 травня 2026 року місто Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Присяжнюк Мар'яна Олександрівна, про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
18 травня 2026 року до Горохівського районного суду Волинської області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Присяжнюк Мар'яна Олександрівна, про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Перевіривши заяву про видачу судового наказу та дослідивши додані до неї матеріали, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Нормою п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
За правилами п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч. 4 ст. 163 ЦПК України якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має електронний кабінет, заявник надалі повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.
Як встановлено, у заяві заявником не зазначено інформації про наявність чи відсутність електронного кабінету боржника ОСОБА_3 . Доказів на підтвердження цих обставин до заяви також не додано.
Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відтак, оскільки нормами ЦПК України не передбачено порядок подання через підсистему «Електронний суд» заяви про видачу судового наказу до боржника, який не має зареєстрованої офіційної електронної адреси, у даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення ЦПК України щодо подання до суду в електронній формі позовної заяви та документів, що додаються до неї.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Положеннями ч. 7 ст. 43 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Отже, у разі подання до суду заяви про видачу судового наказу та документів, що додаються до неї, в електронній формі, заявник зобов'язаний додати до заяви доказ надсилання таких матеріалів боржнику, а саме квитанцію про їх направлення, сформовану у ЄСІТС, у разі наявності електронного кабінету у боржника, або лист з описом вкладення у разі відсутності у боржника електронного кабінету.
Разом з тим, дана заява про видачу судового наказу вказаним вимогам закону не відповідає, оскільки доказів надсилання боржнику копії поданої заяви з доданими до неї матеріалами як за допомогою ЄСІТС, так і листом з описом вкладення не додано.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу.
З огляду на викладене, слід відмовити у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 165, 166, 260, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Присяжнюк Мар'яна Олександрівна, про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала щодо відмови у видачі судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.