18 травня 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю учасників судового провадження:
секретаря
судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Чернівецького районного суду м.Чернівці від 06 травня 2026 року у кримінальному провадженні №42025265010000073 від 23 жовтня 2025 року стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , неодруженого, заступника директора з навчальної роботи Чернівецького військово-спортивного ліцею Чернівецької міської ради, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України,
Короткий зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду м.Чернівці від 06 травня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави.
Зобов'язано підозрюваного ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 (м.Чернівці, вул.Руська, 183), прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13
ЄУНСС: 725/4413/26 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_14
Провадження №11-сс/822/197/26 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Згідно матеріалів клопотання, 14 листопада 2024 року ОСОБА_6 , працюючи на посаді тимчасово виконуючого обов'язки директора Чернівецького військово-спортивного ліцею Чернівецької міської ради, перебуваючи на своєму робочому місці, в приміщенні Чернівецького військово-спортивного ліцею Чернівецької міської ради, що за адресою: вул. Луковецька, 29, м. Чернівці, будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, зловживаючи своїм службовим становищем, без пошуку реальних постачальників, які запропонують, відповідно, найбільш економічно вигідні пропозиції, діючи в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_15 , всупереч інтересів служби та за попередньою змовою із головним бухгалтером ліцею ОСОБА_16 , яка не провела належним чином ринкові консультації з метою аналізу ринку щодо цін на придбання товару, зазначеного в специфікації до договору про закупівлю № ЛC1211-009 від 14 листопада 2024 року та не надала їх директору ліцею, що призвело до збільшення ціни на закупівлю - апаратна частина для навчального кабінету «Захист України»; апаратна частина для навчального кабінету «Захист України» (для педагогічного працівника (покращений та набір для демонстрації польотів тип 3, в порушення принципу максимальної економії, без документального підтвердження ринкової вартості зазначеного навчально-тренувального обладнання, підписав договір про закупівлю №ЛC1211-009 від 14 листопада 2024 року, та у подальшому сплатив кошти фізичній особі-підприємцю ОСОБА_15 відповідно до умов договору, тим самим спричинив тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам в особі Чернівецького військово-спортивного ліцею Чернівецької міської ради.
У результаті вищевказаних дій, спрямованих на завищення вартості предмету закупівлі, здійснених ОСОБА_17 за попередньою змовою з ОСОБА_16 , вчинених останніми шляхом зловживання службовим становищем в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_15 , державному та місцевому бюджетам завдано шкоди на загальну суму 1 056 441,50 гривні, що згідно Примітки 4 до ст. 364 КК України вважається тяжкими наслідками.
14 квітня 2026 року, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
01 травня 2026 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Мотивуючи оскаржуване судове рішення, слідчий суддя зазначив, що стороною обвинувачення не доведено і не надано доказів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які у клопотанні посилається слідчий.
Наголосив на тому, що розслідування у цьому кримінальному провадженні триває протягом останніх восьми місяців. Факт придбання за спірною ціною вже відбувся, зафіксований технічними засобами і впливати на будь-яку особу для зміни цих даних фізично і технічно неможливо.
Стороною обвинувачення не надано доказів тому, що за вказаний вище період часу розслідування кримінального провадження ОСОБА_6 намагався переховуватись від органів досудового розслідування або суду.
Крім того, суду не надано доказів недостатності застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів.
Також враховано дані, що характеризують підозрюваного, його майновий стан, позитивну характеристику з місця роботи, обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.
На вказану ухвалу слідчого судді прокурор Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 гривень, з покладенням на підозрюваного обов'язків, відповідно до ст.194 КПК України.
На підтримку своїх доводів зазначає, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні і є обґрунтованою.
За твердженням апелянта, статтями 178-179 КПК України закріплений обов'язок слідчого судді надати оцінку обґрунтованості підозри, однак суд в оскаржуваній ухвалі вказав, що не може цього зробити, чим допустив неповноту судового розгляду.
Вказує, що на даний час існують ризики, які дають підстави органу досудового розслідування вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Стосовно ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), стверджує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що є важливим при оцінці даного ризику. Додає, що ОСОБА_6 проживає в м.Чернівці, яке є територіально наближеним до кордону України з Румунією.
Щодо ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, зазначає, що ОСОБА_6 обіймає посаду заступника директора Чернівецького військово-спортивного ліцею Чернівецької міської ради, особисто знайомий з іншою підозрюваною у кримінальному провадженні, йому відомі особи сторін договору, а також він знайомий з працівниками закладу, які можуть бути у подальшому залучені як свідки в кримінальному провадженні.
Посилається на те, що поведінка ОСОБА_6 до моменту повідомлення йому про підозру за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КПК України не може свідчити про його належну поведінку після набуття статусу підозрюваного, а тому твердження суду з цього приводу є необґрунтованим.
Таким чином, вважає, що висновки слідчого судді є помилковими, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, порушення вимог кримінального процесуального закону.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Прокурор підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити
Підозрюваний та його захисник заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити без змін ухвалу слідчого судді.
Мотиви Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав зміст ухвали та вимоги апеляційної скарги, позиції учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
За змістом частин 1-3 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя дотримався вимог вказаних положень закону.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що слідчим відділенням ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за №42025265010000073 від 23 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КК України.
14 квітня 2026 року, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Матеріали, додані до клопотання та які були предметом розгляду слідчим суддею, свідчать про те, що оголошена ОСОБА_6 підозра за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України є обґрунтованою.
На підставі оцінки сукупності доказів, доданих до клопотання прокурора (договір, протокол огляду, висновки експертиз), колегія суддів доходить висновку про те, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Аналогічного висновку дійшов і слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, покладаючи на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язок прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурорів, відповідно до ч.3 ст.194 КПК України, що спростовує доводи апеляційної скарги щодо неповноти судового розгляду.
Разом з тим, як вірно встановлено слідчим суддею, під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави, стороною обвинувачення не доведено обставин, які дають підстави вважати, що з урахуванням даних про особу підозрюваного, інші запобіжні заходи, окрім застави, не зможуть запобігти встановленим у кримінальному провадженні ризикам та не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Доводи прокурора щодо наявності у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, були предметом розгляду в суді першої інстанції та отримали належну оцінку в оскаржуваному рішенні.
Зокрема, посилання прокурора в апеляційній скарзі на тяжкість інкримінованого підозрюваному ОСОБА_6 злочину не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки сама по собі тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є важливим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Щодо ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, то колегія суддів зауважує, що ні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, ні апеляційна скарга прокурора не містять відомостей про конкретних свідків, на яких, за твердженням сторони обвинувачення, може впливати підозрюваний ОСОБА_6 , а лише формальна вказівка на те, що такі свідки можуть бути залучені у майбутньому. Сам по собі факт знайомства з іншою підозрюваною у кримінальному провадженні та обізнаність щодо особи контрагента за договором №ЛС1211-009 не дають достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 може на них впливати в незаконний спосіб.
Крім того, як вірно встановив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, прокурором не доведено фактів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 та спроб вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що про підозру ОСОБА_6 було повідомлено 14 квітня 2026 року, тобто, більше аніж місяць тому. Однак стороною обвинувачення не надано доказів того, що як протягом досудового розслідування (близько восьми місяців), так і з моменту повідомлення про підозру ОСОБА_6 намагався вчинити дії, які підпадали б під визначення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, апеляційний суд враховує дані про майновий стан підозрюваного, нарахований дохід якого за 2025 рік становив 374 079 грн, а з січня по квітень 2026 року - 124 156 грн. З наданої стороною захисту копії договору найму вбачається, що підозрюваний проживає у кімнаті в гуртожитку. Під час апеляційного розгляду пояснив, що має у власності автомобіль 1991 року випуску, на який накладено арешт, а його батьки - пенсіонери, жодних заощаджень, щоб внести заставу, у нього немає.
У цьому контексті доводи апеляційної скарги прокурора про визначення підозрюваному ОСОБА_6 застави у розмірі 998 400 гривень з посиланням на розмір заподіяних збитків за підозрою є необґрунтованими, не відповідають меті застосування запобіжного заходу у вигляді застави та положенням ч.4 ст.182 КПК України, згідно яких застава не може бути завідомо непомірною для підозрюваного.
Таким чином, колегія суддів не встановила істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу.
Доводи апеляційної скарги прокурора висновків слідчого судді не спростовують, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст. 176, 177, 178, 182, 194, 309, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури м. Чернівці ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Чернівецького районного суду м.Чернівці від 06 травня 2026 року про відмову у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3