Єдиний унікальний номер 722/69/26
Номер провадження 2/722/350/26
11 травня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого: Суського О.І.
секретаря: Сімак О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач - ОСОБА_1 , звернулася до Сокирянського районного суд Чернівецької області із вказаним вище позовом про розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини.
Обґрунтовуючи позов вказувала, що 19.10.2020 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області за актовим записом №55. Від спільно шлюбу є син - ОСОБА_3 . На даний час спільне подружнє життя між ними фактично припинено, подружні стосунки, які мають передбачати взаємну повагу, підтримку, спільне ведення господарства, спільне вирішення побутових та фінансових питань, не підтримуються, разом не проживають, не ведуть спільного господарства, не планують майбутнє як сім'я. у зв'язку з цим примирення є неможливим, а спільне проживання та підтримка сімейних відносин вважається фактично припиненими, сім'я фактично розпалася і подальше існування шлюбу не відповідає інтересам сторін, оскільки немає жодної можливості відновлення нормальних сімейних відносин.
Зазначила, що з моменту народження, дитина проживає разом з нею, оскільки відповідач не бере активної участі у догляді та вихованні дитини, не забезпечує регулярного спілкування та не сприяє розвитку дитини. Позивачка самостійно забезпечує всі потреби дитини: житло, харчування, медичне обслуговування, освіту, психологічний та емоційний розвиток, а також формування моральних та соціальних цінностей. Спору щодо місця проживання дитини з боку відповідача їй не відомо, тобто він фактично не висловлював претензій та не намагався впливати на проживання та виховання сина. У зв'язку з цим, а також з огляду на відсутність можливості забезпечення відповідачем нормальних умов проживання дитини, визначення місця її постійного проживання разом із матір'ю є оптимальним рішенням для забезпечення фізичного, психічного, соціального та емоційного благополуччя малолітнього.
А тому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем і визначити місце проживанн малолітньої дитини разом із матір'ю.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, натомість направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, не заперечує щодо винесення заочного рішення. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 належним чином та завчасно повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явився повторно та не повідомив про причини своєї неявки.
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 10.02.2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст.280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Так, судом встановлено, що згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_1 виданого 01.12.2020 року органом 7323, прізвище, ім'я та по батькові позивача зазначені як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається із копії довідки про реєстрацію місця проживання №2304 виданої 16.12.2020 року ЦНАП Великокучурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_2 виданого 13.12.2019 року органом 7321, прізвище, ім'я та по батькові відповідача зазначені як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається із копії довідки про реєстрацію місця проживання №9277 виданої 05.10.2021 року ЦНАП Сокирянської міської ради Чернівецької області та згідно із даними Реєстру Сокирянської територіальної громади №02-16/196 від 26.01.2026 року, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Також судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрували шлюб 19.10.2020 року Виконавчим комітетом Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області за актовим записом №55, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .
Під час шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 26.04.2022 року Виконавчим комітетом Великокучурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області за актовим записом №40.
Статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється відсутність взаєморозуміння між ними, втрата поваги та любові один до одного, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Подружні відносини між ними фактично припинені. Позивач переконана, що подальше збереження шлюбу та примирення між ними неможливе.
Задовольняючи позовну вимогу про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з даною вимогою, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення.
Виходячи з цього, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту недоторканість.
Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.
Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.
Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у як найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Верховний Суд у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2020 року у справі №200/952/18, зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно із вимогою про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що позивач та відповідач не проживають разом однією сім'єю, не підтримують між собою шлюбні відносини, відповідач з моменту народження дитина не бере активної участі у її догляді та вихованні, не забезпечує регулярного спілкування та не сприяє розвитку дитини. Позивачка самостійно забезпечує всі потреби дитини: житло, харчування, медичне обслуговування, освіту, психологічний та емоційний розвиток, а також формування моральних та соціальних цінностей. Спору щодо місця проживання дитини з боку відповідача, позивачу не відомо, тобто він фактично не висловлював претензій та не намагався впливати на проживання та виховання сина.
Таким чином факт виховання дитини матір'ю свідчить про її повну відповідальність, а також самостійне утримання та виховання сина.
Крім того зазначене не заперечувалось батьком, що у свою чергу також підтверджує факт здійснення матір'ю самостійного виховання малолітнього сина та його перебування на повному утриманні матері.
Суд вважає, що відповідачем ОСОБА_2 свідомо обрано такі життєві умови, за якими його участь у вихованні дитини є мінімальною та недостатньою.
З урахуванням викладеного, відповідно до ст.89 ЦПК України оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.
У відповідності до ст.141 ЦПК України, судові витрати слід стягнути з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 24, 110, 112, 141, 150, 157, 160 СК України, ст.ст. 13, 141, ч.4 206, 263, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 19.10.2020 року Виконавчим комітетом Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, про що складено відповідний актовий запис №55.
Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_6 , понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев'ять) грн. 92 коп.
Копію даного рішення, після набрання ним законної сили, надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його ухвалення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Сокирянського районного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, а саме протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: