Справа № 464/7568/25
Провадження 2/465/1388/26
Іменем України
18.05.2026 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі головуючого судді Ванівського Ю.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 16.08.2024-100002259 від 16.08.2024 у розмірі 33200 (тридцять три тисячі двісті) грн. 00 коп. та понесені судові витрати.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 16.08.2024 р. укладено кредитний договір (оферти) № 16.08.2024-100002259. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 10000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 6.08.2024. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 33 200,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10 000,00 грн., по процентам в розмірі 15 500,00грн., комісії(пов'язаної з наданням кредиту) в розмірі 900,00 грн., додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1800,00 грн. та неустойки у розмірі 5000,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Просить позов задоволити.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 16.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 отримав ухвалу Франківського районного суду м.Лвова від 16.12.2025 року в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України до суду не надійшло.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 16.08.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №16.08.2024-100002259 шляхом підписання останнім пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (далі Заявка), та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) (далі Відповідь) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного цифрового підпису за допомогою одноразового ідентифікатора №Е288.
Крім того, як видно із Заявки та Відповіді сторонами погоджено всі інші істотні умови договору, зокрема: сума кредиту 10 000,00 грн.; строк, на який надається кредит 124 дні з дня його надання; дата повернення (виплати) кредиту 17.12.2024; період користування кредитом - кожні наступні 31 днів з надання кредиту; процента ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів. Розмір процентної ставки не може бути збільшений в односторонньому порядку; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процента ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»; комісія, пов'язана з наданням кредиту - 900 грн.; комісія за обслуговування кредитної заборгованості 900 грн. в кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
Крім цього, ОСОБА_1 підписав 16.08.2024 за допомогою одноразового ідентифікатора А288 паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти.
Як доказ перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів за означеним договором, позивачем надано квитанцію №2504408056 від 16.08.2024, згідно з якою на картку отримувача 413418*79 16.08.2024 о 18.08 год. здійснено платіж на суму 10 000 грн. з призначенням платежу: видача за договором кредиту №16.08.2024-100002259.
Відповідно до наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 складає 33200,00,00 грн., з яких: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10 000,00 грн., по процентам в розмірі 15 500,00грн., комісії(пов'язаної з наданням кредиту) в розмірі 900,00 грн., додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1800,00 грн. та неустойки у розмірі 5000,00 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 16 серпня 2024 року по 17 грудня 2024 року.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Згідно із ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов висновку, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості простроченого кредиту та відсотків за договором №16.08.2024-100002259 від 16.08.2024 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а саме: 10 000,00 грн. - основний борг; 15500,00,00 грн. - заборгованість за процентами, що в сумі становить - 25 500,00 грн.
Щодо частини позовної вимоги про стягнення комісії за договором, суд зазначає наступне.
На спірні правовідносини за цим договором поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», адже за договором позичальнику надано споживчий кредит та такий укладено зі строком погашення кредиту більше одного місяця.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч.2 ст.8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Пунктом 12 Заявки кредитного договору №16.08.2024 -100002259 від 16.08.2024 визначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості складає 900 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги та інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак надання яких забезпечено кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов'язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства , зокрема за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.
Відтак, суд аналізуючи умови кредитного договору, прийшов до висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення та стягнення комісії за надання кредиту відповідно до вимогстатті 8 Закону України «Про споживче кредитування»з урахуванням того, що укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем договором передбачено нарахування вказаної виду комісій. При підписанні кредитного договору відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з усіма умовами даного договору.
Стосовно стягнення неустойки суд зазначає таке.
Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Також, у наданій позивачем довідці-розрахунку зазначений лише розмір неустойки, без зазначення бази нарахування та строку нарахування, що унеможливлює перевірку правильності нарахування неустойки судом.
Відтак, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та помилково здійснено нарахування неустойки.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення неустойки задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2057,58 грн. (28200 грн. х 2422,40 грн./33200 грн. = 2057,58 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263-265,268,273,354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 16.08.2024-100002259 від 16.08.2024 у розмірі 28 200 (двадцять вісім тисяч двісті) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплачений судовий збір в розмірі 2 057 (дві тисячі п'ятдесят сім) гривень 58 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18 травня 2026 року.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Ванівський Ю.М.