Справа № 147/1223/26
Провадження № 3/147/495/26
19 травня 2026 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП,
встановив:
18 травня 2026 року до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшов адміністративний протокол №ОДВ/383 від 08.05.2026, складений відносно ОСОБА_1 .
З протоколу про адміністративне правопорушення серії № ОДВ/383 від 08.05.2026 вбачається, що 06.05.2026 близько 17.00 год., перебуваючи на території тимчасового розташування підрозділу у с. Верхівка, Гайсинського району, Вінницької області, старший солдат ОСОБА_1 , нехтуючи інтересами служби, не організував належне збереження закріпленої техніки. Після завершення ремонту водій перегнав автомобіль УАЗ-3163-030 (в/н НОМЕР_2 ) до місця стоянки, де проявив грубу необачність - залишив ключі в замку запалювання та вибув до розташування підрозділу, залишивши техніку без нагляду та охорони. При цьому, старший солдат ОСОБА_1 не доповів належним чином безпосередньому командиру про завершення робіт та встановлення транспортного засобу на місце стоянки, а також не поінформував про стан його охорони, чим позбавив командування можливості вчасно проконтролювати збереження майна.
Таким чином, дії ОСОБА_1 вчинив кваліфіковано за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Перед початком судового розгляду ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки у відповідності до ст. 268 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному правопорушенні визнав, просив суд суворо його не картати.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного.
В силу вимог ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Частиною 2 цієї статті передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Визначення військової службової особи надано у примітці до ст. 172-13 КУпАП, відповідно до якої, під вказаними особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Ст.1 Закону України «Про оборону України», визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні від 24 лютого 2022 року, після оприлюднення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Так, недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. Крім того, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби), то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним.
Згідно ст.16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи вбачається, що вина порушника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП повністю доведена дослідженими доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення та підтверджується наступними матеріалами справ про адміністративне правопорушення: протоколом ОВД/383 про військове адміністративне правопорушення від 08.05.2026; письмовим поясненням ОСОБА_1 від 07.05.2026; витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №336 від 26.11.2025 про призначення ОСОБА_1 на посаду водія охорони взводу охорони військової частини НОМЕР_3 ; службовою характеристикою ОСОБА_1 ; медичною характеристикою ОСОБА_1 від 07.05.2026; копією військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 виданий ІНФОРМАЦІЯ_3 ; функціональними обов'язками старшого солдата ОСОБА_1 ; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по технічній частині) №16 від 05.01.2026 про закріплення автомобілів за особовим складом; витягом із списку автомобілів закріплених за водіями та особового складу, якому надано право керування.
За таких обставин, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується крім визнання ним вини, також зібраними та дослідженими у справі письмовими доказами.
Доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 суду не надано, не здобуто таких і під час розгляду справи, а навпаки правопорушником визнано вину.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Враховуючи характер та обставини вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, те, що він вперше притягається до адміністративної відповідальності, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю за вірне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до вимог п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків звільняються від сплати судового збору.
Керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 172-15, 283-285, 308 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави (рахунок - UA508999980313090106000002898, Код ЄДРПОУ 37979858, Одержувач - ГУК у Він.обл./с.Ободівка/21081100, Банк одержувача Казначейство України (ЕАП).
За ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О.А. Натальчук