Справа № 138/677/26
Провадження №:2/138/1045/26
18 травня 2026 року м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Савкова І.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з вказаним вище позовом про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.08.2021 ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір № 3668897 на суму 15000,00 грн. Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цими договорами, на строк визначений п.1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцеві кредит, сплатити комісію за надання кредиту та виконати інші зобов'язання. Позикодавець передав позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника. Крім того, зазначений договір укладений в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції та підписані накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
29.11.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №29-11-102, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №3668897.
ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі і за вказаним вище договором кредиту. Таким чином, позивач наділений правом вимоги до відповідача.
Відповідач умови договору не виконує та заборгованість по кредиту, комісії та процентах не повертає. За таких підстав у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 57 837, 75 грн.
За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість, судові витрати та витрати на правову допомогу.
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 13.03.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз'яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.
Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника. Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Вказане відповідно до ч.13 ст.7, ч.8 ст.178, ч.5 ст.279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Встановлено, що 03.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит №3668897 за умовами якого позикодавець зобов'язався на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором (п. 1.1 Договору).
Сума кредиту становить 15000,00 грн. Кредит надається строком 30 днів з 03.08.2021. Термін повернення кредиту 02.09.2021.
Вказаний договір укладений сторонами в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений ІТС Товариства та доступний через його сайт та/або відповідний мобільний додаток (п. 6.1 Договору).
В пунктах 1.5.-1.6. Кредитного договору передбачено, що комісія за надання кредиту: 825,00 грн., яка нараховується за ставкою 5.50% відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 2835,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,63 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору.
Згідно пункту 2.3 договору позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Волевиявлення позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п.6.14. Правил, підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п.2.5 Договору.
Процес оформлення кредитного договору між ТОВ «Мілоан» і відповідачем відображено у Анкеті-заяві на кредит № 3678897 від 03.08.2021.
До вказаного вищого договору позивачем надано графік платежів за договором про споживчий кредит №3678897 від 03.08.2021, паспорт споживчого кредиту в якому наведено, зокрема, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інша інформація щодо кредитування, а також правила надання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН».
Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «МІЛОАН» Продан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір №3668897 від 03.08.2021 ідентифікований товариством, акцепт договору позичальником підписано 03.08.2021 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора V16631, номер телефону на який було відправлено повідомлення +380671446156.
Згідно квитанції №1724216446 сума коштів у розмірі 15000,00 грн. 03.08.2021 була перерахована на картка/рахунок: НОМЕР_2 , призначення платежу «кошти згідно договору 3668897».
З наданого до суду розрахунку заборгованості підготовленого ТОВ «МІЛОАН» слідує, що станом на 16.11.2021 загальна сума заборгованості відповідача за договором №3668897 від 03.08.2021 становила 57 837,75 грн., з яких 13 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 43 512,75 грн заборгованість за процентами, 825,00 грн. заборгованість за комісією.
29.11.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладеного договір факторингу №29-11-102. Відповідно до умов якого, зокрема, первісний кредитор зобов'язується відступити за оплату права грошової вимоги у сумі 102 560 106, 92 грн., а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченого цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать клієнту, і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між клієнтом і боржниками. За цим договором клієнт відступає, а фактор приймає право вимоги. Реєстр боржників в електронному вигляді передається фактору за актом приймання передавання реєстру боржників в електронному вигляді не пізніше наступного робочого дня після здійснення повного фінансування на користь клієнта.
На підтвердження оплатності вказаного договору факторингу позивачем надано суду квитанцію № 308250005.
29.11.2021 між цими сторонами було підписано Акт приймання передавання реєстру боржників. Відповідно до вказаного реєстру боржників право вимоги до відповідача за кредитним договором №3668897 від ТОВ «МІЛОАН» перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», порядковий номер у реєстрі 4370.
Відповідно до витягу з реєстру боржників загальна сума заборгованості відповідача на момент відступлення прав вимоги становила 57 837, 75 грн.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено договір факторингу №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого, зокрема, первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору належні йому, а новий кредитор набув у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору (Реєстр Боржників).
Також, 10.01.2023 між тими самими сторонами було підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за вказаним вище договором.
Як слідує з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (том 1), ТОВ «Коллект Центр» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3668897 у розмірі 116 562,75 грн.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як зазначено в правій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.11.2021 у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21), з урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Враховуючи наведене вище положень чинного законодавства та встановлених обставин справи слідує, що між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем був укладений електронний договор про надання грошових коштів у кредит.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За правилом статті 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження №12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт-фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор -банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник-набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника;
Таким чином, за договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов'язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.
Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаними вище договорами кредиту до боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15.
Доказів погашення заборгованості перед первісними кредиторами відповідачем суду не надано, а також не зазначено про неможливість подачі таких доказів самостійно.
Суд також враховує правові висновки Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року в справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18), згідно яких у разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Як стверджує позивач, всупереч вказаним вище нормам закону та умов договорів відповідач зобов'язання за вказаними вище договорами належним чином не виконав.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч.1.ст.526 ЦК України встановлює, що з має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як стверджує позивач у своєму позові, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зазначив, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
На підтвердження суми заборгованості відповідача за договором №3668897 від 03.08.2021 позивачем надано розрахунок заборгованості за період з 03.08.2021 по 11.02.2026, з якого слідує, що заборгованість відповідача становить 116 562, 75 грн.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 57 837,75 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 13500.00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги- 43512,75 грн.
Відповідач щодо наданих позивачем розрахунків заборгованості заперечень не подавав та не зазначав, а тому суд не вбачає підстав для піддавання їх сумніву.
Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини та враховуючи те, що вказаний вище договор кредиту, встановлює обов'язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за цим договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 57 837,75 грн.
Крім того, представник позивача у своєму позові також просив стягнути з відповідача судові витрати у виді судового збору та витрат на правничу допомогу.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, 01.07.2024 між адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024.
У розділі 4 вказаного вище договору передбачено, що вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги. Факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги.
До вказаного вище договору також додано прайс-лист АО «Лігал Ассістанс».
Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 3 від 01.01.2026, сторони договору погодили надання послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з відповідача, що включає в себе надання усної консультації у кількості 2 години вартістю 4000,00 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у кількості 4 годин вартістю 12000,00 грн.
Згідно витягу з акту №18 від 30.01.2026 про надання юридичної допомоги сторони погодили вартість наданих послуг у загальному розмірі 16 000,00 грн.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 28.09.2023 у справі 686/31892/19 (провадження 61-4683св23).
Також, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу при задоволенні позову звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України такі витрати покладаються на відповідача.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо).
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, а також те, що дана категорія справа є типовою та з даного питання існує стала судова практика, якою адвокати, як фахівці у галузі права користуються, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн. є значно завищеними та недостатньо обґрунтованими.
З урахуванням предмета спору, ціни позову, складністю справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до ціни позову, суд визначає вартість наданих юридичних послуг в розмірі 3500,00 гривень, що відповідає критеріям розумності та співмірності.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.3, 525, 526, 626, 629, 641, 644, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-268, 279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №3668897 від 03.08.2021 у розмірі 57 837 (п'ятдесят сім тисяч вісімсот триста сім) гривень 75 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати у виді судового збору в сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», Код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, вул.Мечнікова, 3, офіс 306, м.Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: І.М.Савкова