Справа № 135/589/26
Провадження № 2/135/467/26
іменем України
19.05.2026 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Волошиної Т.В.,
за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ладижин в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
І. Стислий виклад позиції позивача та відсутність заперечень відповідача
11 квітня 2026 року адвокат Невкритий В.Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду через систему «Електронний суд» позов, у якому просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 травня 2023 року Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 271.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони з 05 травня 2023 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя у сторін не склалося через різні погляди на шлюб та сім'ю, фактичні шлюбні відносини між ними припинені, спільне господарство не ведеться, збереження сім'ї є неможливим та суперечить інтересам позивачки.
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов із викладенням своїх заперечень до суду не подавав.
ІІ. Процесуальні дії у справі
14 квітня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.
15 квітня 2026 року представник позивачки ОСОБА_4 подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу за його та позивачки відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу ОСОБА_2 рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу його зареєстрованого місця проживання, зазначену в позовній заяві та підтверджену матеріалами справи.
Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою оператора поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Інших відомостей про зміну місця проживання чи перебування відповідача, а також про наявність іншої поштової або офіційної електронної адреси матеріали справи не містять; повідомлень від відповідача з цього приводу до суду не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення судової кореспонденції рекомендованим листом на зареєстровану адресу особи є достатнім для визнання такого повідомлення належним, оскільки подальше отримання або неотримання листа адресатом перебуває поза межами контролю суду. Аналогічний підхід висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (провадження № 11-268заі18), наголосивши, що належне повідомлення має місце у разі надсилання судового документа на дійсну (реальну) адресу особи. Крім того, у постанові від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 Верховний Суд дійшов висновку, що поштові відправлення, повернуті з позначкою «закінчення терміну зберігання» чи подібним формулюванням, вважаються належно врученими за умови їх надсилання на адресу реєстрації фізичної особи.
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з частиною першою статті 131 ЦПК України учасники справи зобов'язані інформувати суд про зміну свого місця проживання (перебування, місцезнаходження), а за відсутності такої заяви судові документи надсилаються на останню відому суду адресу і вважаються доставленими, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає чи не перебуває.
За таких обставин суд доходить висновку, що шляхом направлення кореспонденції на зареєстровану адресу відповідача та отримання поштового повідомлення з відміткою «адресат відсутній» суд вчинив усі необхідні та достатні дії для належного повідомлення ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі та про її розгляд, що відповідає вимогам статей 128-131, 274, 280 ЦПК України та узгоджується з наведеними правовими висновками Верховного Суду.
ІІІ. Підстави для ухвалення заочного рішення
Частина перша статті 280 ЦПК України передбачає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасної наявності таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явився, заяв про відкладення розгляду чи повідомлень про поважні причини неявки не подавав, відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень по суті спору не подав, доказів сплати заборгованості не надав.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасник судового процесу не з'явився в судове засідання без поважних причин. Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за його та позивачки відсутності та прямо не заперечував проти ухвалення заочного рішення, чим виконано умову пункту 4 частини першої статті 280 ЦПК України щодо згоди сторони позивачки на заочний розгляд.
За сукупності наведених обставин суд констатує наявність усіх передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України умов для ухвалення заочного рішення: відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, він у засідання не з'явився без поважних причин, відзив на позовну заяву не подав, сторона позивачки не заперечує проти заочного вирішення спору. У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в заочному порядку за правилами статей 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у матеріалах доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05 травня 2023 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим цього ж дня Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 271 (а.с. 8).
У подружжя є малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 7).
У сімейних відносинах сторін виник тривалий та глибокий розлад, спричинений несумісністю характерів і різними поглядами на спільне життя, унаслідок чого шлюбні відносини фактично припинені. Подружжя проживає окремо, між ними відсутні спільний побут, взаєморозуміння та взаємопідтримка.
Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, яка наполягає на його розірванні, оскільки примирення між сторонами є неможливим.
Суд не встановив жодних перешкод для розгляду та задоволення позову про розірвання шлюбу.
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Встановлені судом сімейні правовідносини щодо розірвання шлюбу регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України та була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен із подружжя у взаємовідносинах між собою та зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в ньому та його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, примушування жінки або чоловіка до укладення шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склався тривалий та незворотний конфлікт, обумовлений відсутністю спільних життєвих інтересів, взаєморозуміння та підтримки, що унеможливлює збереження шлюбу. Сторони проживають окремо, не підтримують шлюбних відносин, не ведуть спільного господарства та не мають наміру відновлювати сімейні стосунки.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу та має стійке волевиявлення щодо його припинення. За таких обставин, беручи до уваги, що шлюбні відносини фактично припинені, а їхнє відновлення неможливе, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя суперечить інтересам позивачки, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачка сплатила судовий збір у сумі 1?331 грн 20 коп., що підтверджується платіжним документом від 12.05.2026.
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у сумі 1?331 грн 20 коп.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259,263-265, 274-279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 05 травня 2023 року Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 271, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Після розірвання шлюбу залишити позивачці ОСОБА_1 її шлюбне прізвище - « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп. судового збору.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ім'я (найменування) сторін:
- позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Заочне рішення складено та підписано суддею 19.05.2026.
Суддя