Справа № 131/1744/25
Провадження № 2-о/131/63/2025
"06" травня 2026 р. м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого - судді Марчук В.І.,
присяжних Ковальової С.В.,
Жураківської І.О.,
за участю секретаря судових засідань Яременко Г.О.,
та учасників справи:
заявника ОСОБА_1 ,
та адвоката особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань №2 в м.Іллінці Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна, заінтересовані особи - орган опіки та піклування Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
27.10.2025 року ОСОБА_1 (надалі - заявник) звернувся до Іллінецького районного суду Вінницької області із заявою про визнання його баби ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення його, заявника, опікуном.
В обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_3 є його бабою, з якою він проживає за однією адресою в будинку АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 є особою похилого віку якій ІНФОРМАЦІЯ_3 виповнилося 90 років, має проблеми зі здоров'ям та потребує стороннього догляду.
Відповідно до Акту Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області №32 від 19 травня 2025 року, встановлено, що, відповідно до Висновку про наявність порушень функцій організму через які невиліковні хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися від 12.05.2025 року №531/5, ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду.
Вказано, що у відповідності до Консультаційного висновку спеціаліста лікаря психіатра КНП «Іллінецька міська лікарня» Іллінецької міської ради від 09.09.2025 року, ОСОБА_3 встановлено діагноз F30, неуточнена деменція.
Відповідно до виписки з історії хвороби, ОСОБА_3 встановлено наступні діагнози: Діагноз 1 - ІСРС2:З29, Психологічні симптомискарги інші; MKX-10AM:F03, неуточнена деменція; Діагноз 2 - 1СРС2:К74, ІХС із стенокардією; MKX-10AM:U82.1, Ішемічна хвороба серця; Діагноз 3 - ІСРС2:К87, Гіпертонія з ускладненням; Діагноз 4 - ICPC2:N99, Неврологічні захворювання, інші МКХ-10АМ:167.9, Цереброваскулярна хвороба неуточнена; Діагноз 5 - ICPC2:N18, паралічслабкість, MKX-10AM:G82/02 млява параплегія, неуточнена, хронічна; Діагноз 6 - ІСРС2:Н86 Глухота; Діагноз 7 - ІСРС2: L94, Остеохондроз МКХ-10АМ:М42.17, Остеохондроз хребта у дорослих, попереково-крижовий відділ.
Заявник вказує, що внаслідок вказаних захворювань ОСОБА_3 не здатна до самообслуговування: увесь час проводить в лежачому чи напівсидячому положенні, не розуміє значення своїх дій, в просторі та часі не орієнтується, не може виконувати найпростіші побутові дії, санітарно-гігієнічні процедури, прийом їжі. Оскільки ОСОБА_3 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не в змозі самостійно обходити себе, вчиняти дрібні побутові угоди та цивільні правочини, вона фактично є недієздатною.
Такі обставини зумовлюють необхідність юридичного встановлення опіки над нею, визначення повноважного представника її законних прав та інтересів.
Крім того, заявник зазначає, що він є близьким родичем та здійснює постійний догляд за ОСОБА_3 . Інших близьких осіб, які б виявили бажання і здатні здійснювати опіку над останньою немає. Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_1 станом на 17.09.2025 незнятої та непогашеної судимості не має, будь-які передбачені законом обмеження щодо можливості призначення заявника опікуном ОСОБА_3 відсутні, а тому може бути призначений її опікуном.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2025 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено судове засідання по справі. Залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 . Доручено Північному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката для здійснення представництва інтересів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо якої подана заява про визнання її недієздатною, та забезпечити прибуття адвоката в судове засідання на визначену в ухвала дату.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 грудня 2025 року за клопотанням заявника ОСОБА_1 призначено по цивільній справі судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану ОСОБА_3 . Проведення експертизи доручено експертам Вінницької філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України». На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 квітня 2026 року відновлено провадження у справі та призначено її до розгляду.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав. Разом із цим повідомив, що він разом із бабою ОСОБА_3 зареєстрований та постійно проживає в житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_1 . Остання хворіє та потребує стороннього догляду. Раніше догляд за нею здійснював син ОСОБА_3 , - батько заявника, який помер в 2024 році. Також зауважив, що ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду, який він може їй надати, також він спроможний забезпечити їй належні побутові умови проживання, а тому може бути призначений її опікуном. Інші особи, які могли б бути опікунами ОСОБА_3 відсутні, а його сестра проживає за межами України. З огляду на викладене, заявник просив вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник органу опіки та піклування Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області в судове засідання не з'явився. В поданій до суду заяві вважає заявлені ОСОБА_1 вимоги законними, обґрунтованими, доведеними зібраними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, просив розгляд справи проводити у відсутності заінтересованої особи і не заперечив проти задоволення заявлених вимог.
Представник заінтересованої особи, ІНФОРМАЦІЯ_4 , в судове засідання не з'явився. В поданій до суду заяві просив розгляд справи проводити у відсутності заінтересованої особи за наявними матеріалами справи, заявлені вимоги залишити без задоволення.
Особа, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, - ОСОБА_3 , враховуючи стан її здоров'я, в судове засідання не викликалася.
Адвокат особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, ОСОБА_2 , вважає, що, враховуючи психічний стан ОСОБА_3 та висновок експерта за результатами судово-психіатричної експертизи є всі підстави для визнання останньої недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення їй опікуна. Тому, заявлені ОСОБА_1 вимоги підлягають задоволенню.
Суд, заслухавши пояснення заявника, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як визначено в п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 39 ЦК України суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Стаття 41 ЦК України передбачає правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме - над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (частина 3 ст.296 ЦПК України).
Частиною третьою статті 297 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про стійкий психічний розлад, внаслідок якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (стаття 298 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 636/398/19 (провадження № 61-5685св20) зазначено, що за положеннями частини першої статті 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов'язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною другою статті 39 ЦК України передбачено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Відповідно до статті 239 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з'ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.
Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначає презумпцію психічного здоров'я. Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до положень частини першої статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
Так, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є внуком ОСОБА_3 , що підтверджується даними свідоцтва про його народження, серії НОМЕР_1 , виданого 06 грудня 1986 року (а.с.11), та даними свідоцтва про народження батька заявника ОСОБА_4 , серії НОМЕР_2 , виданого 12.03.1962 року (а.с.12).
Таким чином, у відповідності до ч.3 ст.296 ЦПК України, ОСОБА_1 є особою яка може подати до суду заяву про визнання фізичної особи - баби ОСОБА_3 , недієздатною.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і зареєстровані в житловому будинку АДРЕСА_1 . Вказані обставини підтверджуються даними Витягу з реєстру територіальної громади №2025/003594370, сформованого17.03.2025 року, та даними Відповіді №1938826 від28.10.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді Марчук В.І.
Відомості про фактичне місце проживання заявника та ОСОБА_3 відсутні.
Згідно даних Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду №32, складеного 19 травня 2025 року Дашівською селищною радою Гайсинського району Вінницької області (а.с.16), та даних Висновку № 531/5 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, складеним 12 травня 2025 року (а.с.15) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за станом свого здоров'я потребує постійного стороннього догляду, у зв'язку із чим рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи та підтверджено факт здійснення ОСОБА_1 постійного догляду.
Із виписки з історії хвороби пацієнта ОСОБА_3 , створеної 15.09.2025 року КП «Дашівська АЗПСМ» Дашіської селищної ради, вбачається, що остання хворіє та у неї встановлені наступні діагнози: Діагноз 1 - ІСРС2: Р29. Психологічні симптоми/скарги інші: МКХ-10 АМ: F03. Неуточнена деменція; Діагноз 2 - ІСРС2:К74, ІХС із стенокардією; MKX-10AM:U82.1, Ішемічна хвороба серця; Діагноз 3 - ІСРС2:К87, Гіпертонія з ускладненням; Діагноз 4 - ІСРС2: N99. Неврологічні захворювання, інші; МКХ-10 АМ: 167.9, Цереброваскулярна хвороба, не уточнена; Діагноз 5 - ICPC2:N18, паралічслабкість, MKX-10AM:G82.02, Млява параплегія, неуточнена, хронічна; Діагноз 6 - ІСРС2:Н86, Глухота; Діагноз 7 - ІСРС2: L94, Остеохондроз МКХ-10АМ:М42.17, Остеохондроз хребта у дорослих, попереково-крижовий відділ.
Згідно даних Висновку №594/1 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 15.09.2025 року (а.с.19) ОСОБА_3 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду не непрофесійній основі від фізичної особи.
Відповідно до Висновку експерта № 217 за результатами судово-пихіатричної експертизи, складеного 12 березня 2026 року експертом Вінницької філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України» Карплюк А.І., ОСОБА_3 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді судинної деменції (F01.8), внаслідок свого захворювання позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, та потребує опіки.
Дослідивши висновок судово-психіатричного експерта № 217 від 12 березня 2026 року, суд вважає його повним і чітким та таким, що не викликає сумнівів у його правильності, ґрунтується на дослідженні медичної документації, матеріалів цивільної справи, амбулаторному дослідженню психічного стану ОСОБА_3 та не суперечить наявним у справі доказам.
Відтак, на переконання суду, висновок експерта про психічний стан ОСОБА_3 є належним та допустимим доказом для підтвердження її недієздатності.
Встановивши, що ОСОБА_3 має хронічний стійкий психічний розлад, який позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керування ними, у зв'язку з чим вона потребує постійного стороннього догляду та нагляду, тобто потребує опіки, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання її недієздатною.
Щодо заявлених вимог про встановлення опіки над недієздатною ОСОБА_3 та призначення ОСОБА_1 її опікуном, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Відповідно до статті 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
На підставі ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
На підставі системного аналізу змісту частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (номер провадження 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (номер провадження 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (номер провадження 61-16349св23), від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23 (номер провадження 61-6358св24), від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23 (номер провадження 61-9837св24), від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 (номер провадження 61-16711св24) та від 17 вересня 2025 року у справі № 686/21841/24 (номер провадження 61-4759св25).
Відповідно до статті 62 ЦК України, опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Згідно ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Відповідно до ч.1 ст. 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.
Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов'язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Такий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 року в справі № 736/1508/17.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
У постанові Верховного Суду від 08.01.2024 року у справі №753/1905/22 виснувано, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод. Хоча за станом здоров'я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов'язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації. При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов'язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2025 року у справі № 689/1554/24 (номер провадження 61-11537св25) зауважив, що подання органу опіки і піклування має рекомендаційний характер та не може бути самостійним засобом захисту порушеного права. Цьому документу може бути надана лише оцінка в сукупності з іншими доказами у справі при вирішенні по суті питання, для якого він був складений.
У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 496/4271/16-а, Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов'язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов'язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.
У своїх висновках Верховний Суд неодноразово вказував на критерії належної обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, та виснував, що такими критеріями є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб'єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2023 року у справі № 420/14943/21 (адміністративне провадження № К/990/8225/23).
Отже, як вбачається з вищевикладеного, саме на органи опіки та піклування відповідно до покладених на них завдань та розподілу повноважень між структурними підрозділами відповідних управлінь і відділів місцевої державної адміністрації покладено обов'язок вирішення питань про встановлення опіки та піклування та проведення іншої діяльності щодо забезпечення прав та інтересів повнолітніх осіб, які потребують опіки та піклування. Висновки, щодо можливості/доцільності призначення того чи іншого опікуна недієздатному, органом опіки та піклування викладають у формі мотивованого та логічно-структурованого рішення, на підставі якого даний орган звертається до суду з поданням (процесуальна форма звернення).
З аналізу положень Закону України «Про психіатричну допомогу», Конвенції про права осіб з інвалідністю, яка набрала чинності для України 06 березня 2010 року, Резолюції 46/119 Генеральної Асамблеї ООН «Принципи захисту психічно хворих осіб і покращення психіатричної допомоги» від 17 грудня 1991 року (пункт 17) вбачається, що контрольний орган при ухваленні будь-яких рішень щодо осіб, які страждають на психічні захворювання має бути незалежним та неупередженим, діючим відповідно до положень, викладених внутрішнім законодавством, а також більш детально надавати оцінку наданим документам та отримувати допомогу від одного чи більше кваліфікованих і незалежних психіатричних робітників і приймати до уваги їх поради. Усі заходи, пов'язані з реалізацією правоздатності, мають передбачати належні та ефективні гарантії недопущення зловживань відповідно до міжнародного права з прав людини. Такі гарантії повинні забезпечувати, щоб заходи, пов'язані з реалізацією правоздатності, орієнтувалися на повагу до прав, волі та переваг особи, були вільні від конфлікту інтересів і недоречного впливу, були співрозмірними обставинам цієї особи й пристосовані до них, застосовувалися протягом якомога меншого строку й регулярно перевірялися компетентним, незалежним та безстороннім органом чи судовою інстанцією.
В постановах Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 та від 04 червня 2025 року у справі №753/1417/24 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
Судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області №212 «Про звернення до суд щодо призначення опікуном ОСОБА_1 над ОСОБА_3 » від 21 листопада 2025 року, вирішено: рекомендації опікунської ради при виконавчому комітеті Дашівської селищної ради взяти до відома; звернутися до Іллінецького районного суду Вінницької області з поданням щодо призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , опікуном його бабусі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає по АДРЕСА_1 ,уразі визнання її недієздатною.
Згідно із поданням виконавчого комітету Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 24 листопада 2025 року, даний орган опіки та піклування рекомендує призначити ОСОБА_1 опікуном його бабусі ОСОБА_3 у разі визнання її недієздатною.
Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» Департаменту інформатизації МВС України ФОВА-004677855, станом на 17.09.2025 року ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.
Згідно із витягом із системи «Резерв +» від 05.03.2026 року ОСОБА_1 , за висновком ВЛК від 03.06.2025 року придатний до військової служби, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву, та має відстрочку до 29.12.2026 року за типом - бронювання.
Перевіривши відповідність цього подання (висновку) вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, суд приходить до висновку, що даний висновок складений з недотриманням вимог закону.
Так, подання про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном не містить належних відомостей (даних) про те, що орган опіки та піклування досліджував його особистий сімейний, майновий стан, та фактичну здатність виконувати функції опікуна виходячи із конкретних обставин його життєдіяльності та виконання передбачених законом обов'язків.
До подання органу опіки та піклування не додано доказів, які б свідчили про те, що орган опіки та піклування належним чином з дотриманням Правил опіки та піклування перевірив можливість заявника бути опікуном і посилань на наявність таких доказів у поданні немає.
Крім того, заявник ОСОБА_1 у поданій до суду заяві також не зазначив об'єктивних відомостей (даних) про свій особистий сімейний, майновий стан, та фактичну здатність виконувати функції опікуна виходячи із конкретних обставин життєдіяльності та виконання передбачених законом обов'язків, та на їх підтвердження не надав жодних належних доказів.
Зокрема, подання та додані до нього документи не містять посилання на довідку про стан здоров'я майбутнього опікуна ОСОБА_1 , що згідно з пунктом 3.3 Правил є обов'язковим для встановлення його здатності за станом здоров'я здійснювати догляд за недієздатною особою. Крім того, матеріали справи не містять відомостей про повний склад сім'ї заявника та всіх осіб, які фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що має суттєве значення для визначення умов, у яких перебуватиме недієздатна особа.
Поряд із цим, суд вважає, що подання органу опіки та піклування щодо призначення ОСОБА_1 опікуном належним чином не мотивовано, так як не містить жодних аргументів щодо доцільності призначення заявника опікуном в період воєнного стану. Зокрема, зі змісту подання слідує, що виконавчим комітетом Дашівської селищної ради Гайсинського району вінницької області не витребовувалися та не піддавалися аналізу будь які документи щодо дотримання або порушення заявником правил військового та мобілізаційного обліку, не з'ясовано, чи не намагається ОСОБА_1 застосувати інститут опікунства з метою уникнення виконання свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, та не мотивував своє подання з цього приводу.
Суду також не надано конкретизованих даних щодо графіку роботи заявника, оскільки останній вказав в судовому засіданні, що працює, у співвідношенні з потребою хворої у постійному сторонньому нагляді. Подання та матеріали справи не містять акту перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки.
Також суд зауважує, що як вбачається із подання, орган опіки та піклування не розглядав можливість призначення опікунами інших близьких родичів ОСОБА_3 , наявність/відсутність таких. Оскільки, як встановлено в ході розгляду справи батько заявника/син ОСОБА_3 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується даними свідоцтва про його смерть, серії НОМЕР_3 , виданого 01 жовтня 2024 року Дашівською селищною радою Гайсинського району вінницької області, а у заявника наявна рідна сестра.
Саме лише бажання ОСОБА_1 бути опікуном своєї баби ОСОБА_3 не може бути безумовною підставою для призначення його опікуном.
Суд зазначає, що можливість певної особи здійснювати повноваження опікуна (піклувальника) перевіряється виключно органом опіки та піклування, який висловлює свою пропозицію щодо доцільності (недоцільності) призначення опікуна.
При внесенні подання орган опіки та піклування має як найкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Проте, як встановлено з подання, орган опіки та піклування взагалі не досліджував взаємини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
У поданні органу опіки та піклування відсутня будь-яка об'єктивна інформація про те, чи відповідає призначення ОСОБА_1 якнайкращим інтересам ОСОБА_3 , та чи сприятиме її нормальному життєзабезпеченню.
Орган опіки та піклування не довів належними та об'єктивними доказами спроможність заявника ОСОБА_1 здійснювати опіку над бабою ОСОБА_3 , можливість дбати про неї, створювати їй необхідні побутові умови, забезпечувати її постійним доглядом та лікуванням, тобто здійснювати нормальне її життєзабезпечення, та виконання заявником обов'язків опікуна відповідно до частини першої статті 67 ЦК України.
Таким чином, подання органу опіки та піклування не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а тому таке подання не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, що свідчить про застосування суто формального підходу до вирішення питання про призначення заявника опікуном ОСОБА_3 , та є підставою для відмови у задоволенні заяви в частині призначення опікуном над недієздатною особою.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 11 листопада 2025 року у справі № 202/21605/23 (номер провадження 61-6490св25), від 08 жовтня 2025 року у справі № 127/13397/24 (номер провадження 61-6009св25), від 30 жовтня 2025 року у справі № 689/1554/24 (номер провадження 61-11537св25), від 08 жовтня 2025 року у справі № 127/13397/24 (номер провадження 61-60009св25), від 17 вересня 2025 року у справі № 686/21841/24 (номер провадження 61-4759св25), від 10 вересня 2025 року у справі № 565/1311/24 (номер провадження 61-8220св25), від 23 липня 2025 року у справі № 279/3630/24 (номер провадження 61-1047св25), від 04 червня 2024 року у справі № 753/1417/24 (номер провадження 61-15890св24), від 04 червня 2025 року у справі № 348/1679/24 (номер провадження 61-3728св25).
Таким чином, без доведення передбачених законом умов, подання Органу опіки та піклування не може бути підставою для призначення опікуна у судовому порядку.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини та необґрунтованість подання органу опіки та піклування, суд вважає неможливим призначення заявника ОСОБА_1 опікуном його баби ОСОБА_3 та вважає за необхідне відмовити в задоволенні даної вимоги.
Згідно із ст.65 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Отже, до встановлення опіки і призначення опікуна над недієздатною ОСОБА_3 орган опіки та піклування Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області в силу ст.ст.65, 67 ЦК України зобов'язаний дбати про недієздатну особу, про створення їй необхідних побутових умов, забезпечення її доглядом та лікуванням, вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічної.
Відтак, суд дійшов висновку про необхідність покладення на орган опіки та піклування Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області, обов'язки зі здійснення над недієздатною ОСОБА_3 опіки, відповідно до вимог ст. 65 ЦК України, до призначення у встановленому законом порядку опікуна. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 04.12.2024 року у справі № 634/1126/23.
Таким чином, заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
З урахуванням приписів ч.6 ст.300 ЦПК України строк дії рішення в частині визнання ОСОБА_3 недієздатною має становити два роки з моменту набрання рішенням суду законної сили.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
Експертом при проведенні експертизи ОСОБА_5 було витрачено 8 (вісім) експертогодин, вартість однієї експертогодини складає 1153,66 грн., тобто загальна вартість цієї експертизи становить 9229,28 грн. з ПДВ (реквізити: ДУ «ІСП МОЗ УКРАЇНИ», ЄДРПОУ 04803492, UA158201720313251005201007077, УДКСУ у Подільському районі м. Києва, МФО 820172, ІПН: 048034926566, адреса: Україна, 04080 м. Київ, вул. Кирилівська, 103, призначення платежу: оплата за судово-психіатричну експертизу ОСОБА_3 ; цивільна справа № 131/1744/25, Вінницька філія судових експертиз, експерт ОСОБА_6 ).
Отже, судові витрати за проведення судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_3 в сумі 9229,28 грн. слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 39, 41, 55, 60, 63 ЦК України, ст.ст. 89, 200, 259, 263-265, 293, 299-300 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку с.Кальник Іллінецького району Вінницької області, зареєстровану по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , недієздатною.
Відмовити у задоволенні решти заявлених вимог.
До призначення у встановленому законом порядку опікуна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці с.Кальник Іллінецького району Вінницької області, обов'язки зі здійснення над нею опіки, відповідно до вимог ст. 65 ЦК України, покласти на орган опіки та піклування Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області.
Витрати за проведення судової-психіатричної експертизи в розмірі 9229,28 грн. /дев'ять тисяч двісті двадцять дев'ять гривень двадцять вісім копійок/ віднести на рахунок держави.
У відповідності до ч. 6 ст. 300 ЦПК України, визначити строк дії рішення про визнання ОСОБА_3 недієздатною - два роки з моменту набрання ним законної сили.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше п'ятнадцяти днів до закінчення строку дії даного рішення.
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 18 травня 2026 року.
Повне найменування сторін:
заявник - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;
заінтересована особа - виконавчий комітет Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області, як орган опіки та піклування, місцезнаходження: вул.Захисників України, буд.9, с-ще Дашів Гайсинський район Вінницька область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04326081;
заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_6 .
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК
Присяжні: Інна ЖУРАКІВСЬКА
Світлана КОВАЛЬОВА