Справа № 539/6424/25
Провадження № 2/386/313/26
18 травня 2026 року селище Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді Гарбуз О. С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулось до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом направлення 06.12.2025 позовної заяви через підсистему "Електронний суд" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яка надійшла до суду 08.12.2025.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами 18.01.2024 в електронній формі укладено договір про надання банківських послуг щодо продукту «monobank» б/н, за умовами якого, позивач відкрив відповідачці кредитний рахунок та видав чорну картку (візуальну) з № НОМЕР_1 та надав відповідачці кредит у розмірі 50000 грн з правом автоматичного продовження, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 3,1% на місяць, з пільговим періодом за карткою до 62 днів, пільгова відсоткова ставка - 0,00001% річних, розмір обов'язкового щомісячного платежу - 4% від заборгованості, але не менше 100 грн та не більше залишку заборгованості. У разі порушення терміну сплати щомісячного платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою, на залишок якої банк нараховує штраф у розмірі згідно з тарифами. Вказує, що відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 03.11.2025 утворилась заборгованість у розмірі 80396,46 грн, з яких 80314,61 грн заборгованість за сумою кредиту, 81,85 грн - за пенею. У зв'язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 80396,46 грн, а також просить стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн.
09.12.2025, до відкриття провадження у справі, ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справу направлено за підсудністю до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу.
27.01.2026, до відкриття провадження у справі, ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, справу направлено за підсудністю до Покровського районного суду міста Кривого року.
05.03.2026, до відкриття провадження у справі, ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, справу направлено за підсудністю до Голованівського районного суду Кіровоградської області у зв'язку з тим, що зареєстроване місце проживання відповідачки, як внутрішньо переміщеної особи, в Голованівському районі Кіровоградської області, що віднесено до підсудності Голованівського районного суду Кіровоградської області.
08.04.2026 цивільна справа із зазначеним позовом надійшла до Голованівського районного суду Кіровоградської області.
Ухвалою суду від 09.04.2026 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
Відповідачка відзив на позов не подала, копію ухвали суду про відкриття провадження в справі отримала 21.04.2026, що підтверджується повідомленням про вручення під підпис рекомендованого листа з копією ухвали, який направлявся за місцем проживання відповідачки.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 18.01.2024 між сторонами був укладений кредитний договір про надання банківських послуг «monobank».
При цьому вбачається, що позичальником під час укладення кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання мобільного застосунку monobank. Далі, за допомогою відкритого ключа базової ключової пари ЕП, підписано (акцептовано) анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, разом із умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» щодо послуг продуктів monobank, отже кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Істотні умови договору такі як сума кредиту, строк, процентна ставка та відповідальність за невиконання/неналежне виконання зобов'язання погоджено в Заявці до Договору, яка містить електронний підпис відповідачки особистим відкритим ключем.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією довідки про етапи реєстрації ОСОБА_1 ; копією анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 18.01.2024, укладеної між сторонами; копією запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, укладеного між сторонами 18.01.2024; копією паспорту споживчого кредиту чорної картки monobank, укладеного між сторонами; копією умов і правил обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank; копією умов позивача використання чорної картки monobank; копією таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача; копією витягу із зазстосунку «Дія»-копії паспорта відповідачки, копією відомостей про зареєстроване місце проживання відповідачки.
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 50000 грн з правом автоматичного продовження зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 3,1% на місяць; пільгова відсоткова ставка - 0,00001% річних; базова процентна ставка - 3,1% в місяць (37,2% річних); розмір комісії за зняття готівки на суму, що перевищує залишок коштів становить 4% від суми зняття; реальна річна процентна ставка становить 44,26% річних; розмір платежу становить 4% від заборгованості, але не менше 100 грн та не більше залишку заборгованості. У разі порушення терміну сплати щомісячного платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою, на залишок якої банк нараховує штраф у розмірі згідно з тарифам.
Факт надання кредитних коштів відповідачці підтверджується: копією виписки від 03.11.2025 про рух коштів по картці № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ) за період з 19.01.2024 по 03.11.2025 з поясненням по виписці; копією довідки від 03.11.2025 про наявність рахунку у відповідачки № НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_2 ); копією довідки про розмір встановленого ліміту за карткою № НОМЕР_1 за договором про надання банківських послуг monobank від 18.01.2024 станом на 04.09.2024 у розмірі 50000 грн.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 03.11.2025 має заборгованість у розмірі 80396,46 грн, що складається із поточної заборгованості за наданим кредитом в розмірі 80314,61 грн та за пенею в розмірі 81,85 грн, з урахуванням суми овердрафту, який виник так як на рахунку клієнта не вистачало власних коштів для оплати заборгованості, тому заборгованість збільшилась на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, які банк направляв на погашення вказаної заборгованості.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачці кредит у встановленому договором розмірі, а також знайшов підтвердження факт невиконання відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором, відповідачка не оспорює заявлені проти неї позовні вимоги і протягом дії договору не сплачує кредит вчасно та у повному обсязі.
Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки пені в розмірі 81,85 грн є безпідставними, оскільки в силу вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, з цього дня в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на час нарахування неустойки діяв та діє на час розгляду справи згідно Указу Президента від 27.04.2026 №342/2026, затвердженого Законом України від 28.04.2026 №4857-IX.
Твердження позивача про можливість нарахування пені у зв'язку з внесенням відповідних змін до Закону України "Про споживче кредитування", є безпідставними, оскільки п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено заборону банкам нараховувати неустойку у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, у тому числі за кредитним договором. Відсутність таких застережень у спеціальному Закону, не суперечить нормам ЦК України.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позов частково в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 80314,61 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наданої позивачем платіжної інструкції №46701279788 від 02.12.2025 та виписки про зарахування судового збору, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 3028 грн, з яких 605,6 грн сплачено надмірно, оскільки позов подано в електронній формі та станом на день звернення з позовом до суду розмір судового збору становив 2422,4 грн, а тому, у зв'язку з частковим задоволенням позову відповідачкою підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 2419,93 грн (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: (80314,61 грн*2422,4грн/80396,46грн). При цьому суд враховує роз'яснення надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. №36 постанови №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Підстав для звільнення відповідачки від сплати судового збору судом не встановлено.
Заяву про повернення надміру сплаченого судового збору, в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір», позивачем не подано.
Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 76-89, 137, 141-142, 258-259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УНІВЕРСАЛ БАНК" заборгованість за кредитним договором б/н від 18.01.2024 в розмірі 80314 (вісімдесят тисяч триста чотирнадцять) грн 61 коп. та понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2419 (дві тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн 93 коп.
В задоволенні позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення пені в розмірі 81,85 грн - відмовити.
Іншу частину судового збору в розмірі 2,47 грн покласти на позивача.
Місцезнаходження позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УНІВЕРСАЛ БАНК": вул. Оленівська, буд. №23, м. Київ, поштовий індекс 04080; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21133352.
Місце проживання відповідачки, як внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Гарбуз О. С.