Справа № 147/966/25
Провадження №11-кп/801/545/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
13 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника-адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за клопотанням прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, раніше не судимого,
за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 29.04.2026 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
встановив:
Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 29.04.2026 задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 червня 2026 року включно.
Задовольняючи клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та з огляду на тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлений ризик, що оцінений в сукупності із даними про особу обвинуваченого, суд першої інстанції вказав, що належний контроль за поведінкою ОСОБА_8 та дієве запобігання встановленому в провадженні ризику неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.
Не погодившись з рішенням слідчого судді обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 29.04.2026 та постановити нову ухвалу, якою не застосовувати стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід пов'язаний із триманням під вартою. Має бажання продовжити службу в Збройних Силах України.
Апелянт звертає увагу, що більш ніж рік він не отримує копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує вимоги клопотання про продовження запобіжного заходу, що свідчить про недотримання приписів КПК. Всі клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу подані та задоволенні незаконно.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали доводи поданої апеляційної скарги та просили задовольнити апеляційну скаргу обвинуваченого, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з приписами п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
На думку колегії суддів, як прокурором, при зверненні з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою, так і слідчим суддею, при вирішенні вказаного клопотання, зазначених вимог закону було дотримано.
Предметом дослідження слідчим суддею, при розгляді даного клопотання, були саме обставини, передбачені ч. 3 ст. 199 КПК України, тобто обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та його продовження.
Зокрема, наявність обґрунтованої обвинувачення у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_8 , інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тобто ймовірна причетність останнього до даних злочинів, підтверджується матеріалами кримінального провадження, тобто наявними у даному кримінальному провадженні фактичними даними, зокрема, дослідженими в ході розгляду даного клопотання слідчим суддею доказами.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора слідчий суддя врахував у своїй сукупності доведеність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованих злочинів, тяжкість можливого покарання (за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років), а також того, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків та потерпілу, іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, зокрема, створити штучні докази чи підбурити осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих показань, особу обвинуваченого, який на час розгляду клопотання обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України, які відноситься до категорії тяжких злочинів, за які відповідальність передбачена у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти та від трьох до семи років відповідно.
Так, запобіжний захід щодо ОСОБА_8 застосовано ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 12.04.2025.
В подальшому, даний запобіжний захід було неодноразово продовжено ухвалами Тростянецького районного суду Вінницької області.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання під вартою та продовження строку такого тримання може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
На думку колегії суддів, ухвала слідчого судді відповідає зазначеним критеріям.
У ході судового розгляду слідчий суддя визнав доведеними прокурором наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 та не припинили свого існування на момент вирішення питання про продовження підозрюваному строку тримання під вартою.
Окрім того суд першої інстанції зазначив про критичне ставлення до позиції обвинуваченого про неможливість перебування під варто за станом здоров'я, оскільки у судовому засіданні 29.04.2026 року ним же було надано медичну довідку лікаря ЗПСМ Вінницької міської медичної частини №1 від 15.04.2026, згідно з якою його стан здоров'я розцінено, як задовільний та призначено амбулаторне лікування. Зі змісту даної довідки вбачається, що обвинувачений отримує лікування та не вказано про неможливість його тримання під вартою. З такою оцінкою цілком погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, враховуючи те, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, а продовжують мати місце, про необхідність у продовженні ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не встановлено.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що більш ніж рік він не отримує копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує вимоги клопотання про продовження запобіжного заходу, що свідчить про недотримання припису КПК, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки вказане не знайшло свого підтвердження в ході апеляційного перегляду, відповідно до матеріалів клопотання про продовження застосування запобіжного заходу.
Колегія суддів враховує те, що чинний КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний (обвинувачений) при застосуванні до нього (неї) більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього (неї) процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Отже потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинуваченого, шляхом продовження, останньому, найсуворішого виду запобіжного заходу є, крім того, жодних переконливих доказів з приводу того, що зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України, до суду апеляційної інстанції стороною захисту надано не було.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не виявлено, а наведені в апеляційних скаргах доводи не є достатніми для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 29.04.2026, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 червня 2026 року включно, - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4