Справа № 148/678/26
Провадження №2/148/884/26
Іменем України
06 травня 2026 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на дитину, -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на дитину, мотивуючи свої вимоги тим, що сторони уклали шлюб 25.10.2003, який наразі не розірвано, проте, відповідач подав позов до Тульчинського районного суду про розірвання нашого шлюбу. Від шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Неповнолітня донька ОСОБА_3 проживає із позивачкою та домовитись із відповідачем про розмір аліментів, який би задовольняв потреби дитини, в позасудовому порядку не змогли, тому позивач звернулась до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти для утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В судове засідання позивачка не з'явилась, від неї надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності, позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення.
Відповідно до ст. 223, 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, так як це не суперечить вимогам закону, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 виданого 25.10.2003 Ганнопільською сільською радою Тульчинського району Вінницької області, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 одружились 25.10.2003, за актовим записом № 7. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с. 5).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 28.02.2017 Тульчинським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 4).
Відповідно до довідки головного спеціаліста відділу ЦНАП Тульчинської міської ради № 267 від 03.03.2026, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та з нею проживає її донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ ( 78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 2 та 3 ст. 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сум за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Судом встановлено, що дитина ОСОБА_3 проживає з матір'ю - позивачем у справі, тому аліменти необхідно стягувати на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму ВСУ № 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення в Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого та рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які мають стягуватись з відповідача, судом враховано стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, інших утриманців не має.
З огляду на те, що батьки зобов'язані нести витрати в рівних частинах для забезпечення дітям необхідного рівня життя, з урахуванням того, що дитина проживає з матір'ю і фактично тягар утримання лежить на ній, визнанням позову відповідачем, суд вважає за доцільне, у відповідності до ст. 183 СК України, визначити розмір аліментів 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості та захисту прав дітей, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оскільки, позовну заяву пред'явлено до суду 11.03.2026, тому відповідно, починаючи з цієї дати суд присуджує аліменти.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
За п. 3 ст. 5 Закону України “Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 1331,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ ( 78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, ст. 51 Конституції України, п. 17 постанови Пленуму ВСУ № 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ст. 180 - 183, 191 СК України, ст. ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ч. 4 ст. 206, ст. 263-265, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судовий збір в дохід держави в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: