2/130/55/2026
130/3520/24
"04" травня 2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Грушковської Л.Ю.,
за участі секретаря Ящук К.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ» про визнання права оренди землі відсутнім у ТОВ «Поділля Латінвест» на земельну ділянку,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Смірнов С.М. звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даною позовною заявою, в якій просив витребувати з незаконного володіння ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0521085000:04:004:0079, площею 2,4603 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, право власності на яку належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №014245 від 22.04.2005; скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 13.06.2016 року та додаткової угоди від 04.08.2016, укладених від імені ОСОБА_1 з ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ» про право ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ» на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 0521085000:04:004:0079, площею 2,4603 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, здійснену Могилів-Подільською районною державною адміністрацією (державний реєстратор Таваліка Ольга Миколаївна) 21.07.2016 за №15570007 та припинити речове право (оренди) земельної ділянки з кадастровим номером 0521085000:04:004:0079, площею 2,4603 га за ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ».
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0521085000:04:004:0079, площею 2,4603 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 014245 від 22.04.2005 року. Приводом для звернення позивача за судовим захистом стало те, що з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів' нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна позивачу стало відомо, що до реєстру внесено запис про інше речове право на земельну ділянку позивача, а саме право оренди на підставі договору оренди б/н від 13.06.2016 року та додаткової угоди до нього від 04.08.2016 зареєстровано за ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ», підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30624004 від 25.07.2016 року державного реєстратора Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Таваліка О.М. Згідно запису ОСОБА_1 передала в оренду Відповідачу власну земельну ділянку на строк 10 (десять) років, з правом пролонгації, з правом передачі в суборенду. Однак, ОСОБА_1 з відповідачем не підписував жодних договорів та додаткової угоди, у розпорядженні позивача відсутні примірник договору оренди від 13.06.2016 року та додаткової угоди від 04.08.2016 до нього. Позивач неодноразово звертався в усному порядку до керівництва відповідача про надання йому примірника договору оренди та додаткової угоди, укладених мовби ним, але такі вимоги Відповідач проігнорував. Враховуючи вищезазначене, позивач змушений звернутися до суду з метою захисту свого права власності, пред'явивши позов до ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ» у якого в користуванні знаходиться земельна ділянка без законних на те підстав, у зв'язку з тим, що договір оренди та додаткову угоду позивач не підписував і повноважень нікому не надавав, а тому земельна ділянка має бути повернута власнику. Договір оренди та додаткову угоду ОСОБА_1 не підписувала, їх умови не погоджувала, тож ТОВ «Поділля Латінвест» безпідставно використовує земельну ділянку ОСОБА_1 , посилаючись на умови договорів, підписаних невстановленою особою замість ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 11.12.2024 відкрито провадженні у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 27.11.2025 уточнено позовні вимоги. Згідно ухвали уточнені позовні вимоги є такими: визнати право оренди землі відсутнім у ТОВ «Поділля Латінвест» на земельну ділянку з кадастровим номером 0521085000:04:004:0079, площею 2,4603 га, яка розташована на території Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області та належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №014245 від 22.04.2005 року; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Директор ТОВ «Поділля Латінвест» Гаврилюк О.В. подав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що позов мотивований тим, що на належну позивачці земельну ділянку зареєстровано право оренди за ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ». Підставою для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, власником якої є позивач, стали договір оренди землі від 13.06.2016 та додаткової угоди до нього від 04.08.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ». На час укладення вказаних правочинів ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ» належало компанії ПУЛЬСОРІДЖИН ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД. 29.04.2019 власником і директором вказаного товариства став ОСОБА_2 . У статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ» від 26.04.2019, реєстраційними даними з витягу з ЄДР від 23.12.2024. Після зміни власника договір оренди землі не розривався і правові відносини із ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ» продовжуються до цього часу. За користування земельною ділянкою регулярно сплачувалася орендна плата як при попередньому, так і при новому власнику ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ». Розрахунки по орендній платі товариство здійснювало у готівковій формі. Отримання орендної плати від ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ» позивачем в позові не заперечується. Також ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ» нараховувало та утримувало податки на виплачену орендну плату включно по 2023 рік. Таким чином, договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ», виконувався обома сторонами (зокрема, товариство користувалося майном і сплачувало за нього, а орендодавець приймала платежі), а отже виконувались умови договору, а згодом було пред'явлено позов про усунення перешкод у користуванні, що суперечать попередній поведінці та є недобросовісними. Існування орендних відносин із ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ» як орендарем також підтверджується ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.12.2023 року у справі №127/20256/20, згідно з якою суд задовольнив клопотання Директора ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ» Гаврилюка О.В. та власників земельних ділянок представником яких був адвокат Кучер В.М., частково скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/26347/17 від 07.12.2017 року на земельні ділянки позивачки та інших власників, з якими ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ» укладені договори оренди землі.
Ухвалою суду від 12.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 04.05.2026 відмовлено у клопотанні представника відповідача адвоката Московка О.О. про виклик судового експерта.
Ухвалою суду від 04.05.2026 відмовлено у клопотанні представника відповідача адвоката Московка О.О. про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Смірнов С.М. в поданій заяві просив розглянути справу без його та позивача участі.
Представник відповідача ТОВ «Поділля Латінвест» - адвокат Московко О.О. просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.
Відповідно до частини другої ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Так, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, до реєстру внесено запис про інше речове право на земельну ділянку позивача, а саме право оренди на підставі договору оренди б/н від 13.06.2016 року та додаткової угоди до нього від 04.08.2016 зареєстровано за ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЛАТІНВЕСТ», підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30624004 від 25.07.2016 року державного реєстратора Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Таваліка О.М. Згідно запису ОСОБА_1 передала в оренду Відповідачу власну земельну ділянку на строк 10 (десять) років, з правом пролонгації, з правом передачі в суборенду. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0521085000:04:004:0079, площею 2,4603 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 014245 від 22.04.2005 року.
Відповідно до оригіналу договору оренди землі від 13.06.2016 року, укладений між ТОВ «Поділля Латінвест» та ОСОБА_1 строком на 7 років, тобто він діє до 13.06.2023 року.
Згідно оригіналу додаткової угоди до договору оренди землі від 04.08.2016, укладеної між ТОВ «Поділля Латінвест» та ОСОБА_1 строком на 3 роки, тобто договір діє до 13.06.2026 року.
Згідно висновку експерта №1399/25-21 від 05.11.2025 підпис у графі «Підпис Орендодавець _______ ОСОБА_1 » у наданій додатковій угоді від 04.08.2016 року до договору оренди від 13.06.2016, укладеній між ОСОБА_1 та ТОВ «Поділля Латінвест» виконаний не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою із ретельним наслідуванням якомусь підпису ОСОБА_1 .
Відповідно до наданих стороною відповідача відомостей про виплату готівки та згідно довідки про доходи ОСОБА_1 отримувала орендну плату за період з 2019 по 2023 роки.
Відзив на позовну заяву суд не бере до уваги з огляду на таке.
Відповідно до вимог статті 178 ЦПК України відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з частинами першою, другою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідачем відзив на позовну заяву подано після закінчення строку, встановленого ухвалою суду про відкриття провадження у справі, при цьому клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву до суду не подано, будь-яких поважних причин пропуску строку не наведено.
Посилання відповідача на те, що ухвалу суду та копію позовної заяви ним отримано 05 лютого 2025 року, суд оцінює критично, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи.
Так, із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками відповідач отримав 01 лютого 2025 року, а відзив датований відповідачем 20.02.2025 та поданий 21.02.2025.
Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та мав достатньо часу для подання відзиву у встановлений судом строк, однак своїм процесуальним правом своєчасно не скористався.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для врахування поданого з пропуском установленого строку відзиву на позовну заяву.
Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом статті 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини справи; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається.
За приписами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статей 263-265 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права, припинення правовідношення, а також інші способи захисту, встановлені законом або договором. Одним із ефективних способів захисту є визнання відсутності речового права.
Згідно із ч.1 ст.202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 цієї ж статті).
У ст.203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно із ч.2 ст.207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.4 ст.263 Цивільного процесуального кодексу при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ВС.
У постанові колегії суддів другої судової палати КЦС від 22.01.2020 у справі №674/461/16-ц зроблено висновок, що "підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника(-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами".
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку у володіння та користування за плату.
Згідно зі статтею 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки є заснованим на договорі строковим платним володінням і користуванням земельною ділянкою.
За змістом статей 124, 125, 126 Земельного кодексу України передача земельних ділянок в оренду здійснюється на підставі договору, а право оренди виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» оренда землі є строковим платним володінням і користуванням земельною ділянкою, а договір оренди землі є договором, за яким орендодавець передає земельну ділянку у володіння і користування орендареві за плату на певний строк.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю є платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
За змістом статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду про визнання відсутнім речового права є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Правова позиція щодо можливості захисту права шляхом визнання відсутнім права оренди землі викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 та від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20.
Суд також враховує усталену правову позицію Верховного Суду про те, що фактичне виконання сторонами умов договору, зокрема прийняття орендодавцем орендної плати та користування орендарем земельною ділянкою, свідчить про наявність між сторонами договірних правовідносин та підтверджує укладення договору оренди землі.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 зазначила, що слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі та момент державної реєстрації права оренди, а відсутність державної реєстрації сама по собі не свідчить про неукладеність договору за наявності погоджених сторонами істотних умов та фактичного виконання договору сторонами.
Верховний Суд неодноразово виходив із того, що отримання орендодавцем орендної плати є підтвердженням існування між сторонами орендних правовідносин та схвалення відповідного договору або додаткової угоди.
Разом із тим позивач протягом трирічного строку дії додаткової угоди орендної плати не отримував, а відповідач не надав належних та допустимих доказів її сплати, що свідчить про відсутність належного виконання відповідачем умов оренди землі та фактичної реалізації права оренди земельної ділянки.
Судом установлено, що строк дії основного договору оренди землі від 13.06.2016 закінчився 13.06.2023 року, за який позивачем було отримано орендну плату, що ним і не оспорюється, а додатковою угодою від 04.08.2016 строк дії договору було продовжено на три роки, тобто до 13.06.2026. Разом із тим, як вбачається із висновку експерта позивач ОСОБА_1 даної додаткової угоди не підписувала. Також відповідачем не надано належних та допустимих доказів фактичного виконання умов додаткової угоди, зокрема доказів сплати орендної плати позивачу протягом продовженого строку оренди, а саме з 13.06.2023 по 13.06.2026, що свідчить про відсутність у відповідача права оренди земельної ділянки.
Враховуючи припинення строку дії договору оренди землі, відсутність належних доказів виконання відповідачем умов додаткової угоди та необхідність ефективного захисту прав власника земельної ділянки, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн., а також за проведення судової почеркознавчої експертизи, які документально підтверджені.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 263-265ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати право оренди землі відсутнім у ТОВ «Поділля Латінвест» на земельну ділянку з кадастровим номером 0521085000:04:004:0079, площею 2,4603 га, яка розташована на території Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області та належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №014245 від 22.04.2005 року
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Латінвест» (смт. Браїлів Жмеринського району Вінницької області, вул. Чайковського, 107, код ЄДРПОУ 40496696) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 суму судового збору 1211,20 грн.та витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 10602 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя