Справа № 715/1664/26
Провадження № 1-кс/715/198/26
18.05.2026 селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі: слідчого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчиого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -
Слідча відділення №3 (смт. Глибока) слідчого відділу Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді із клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В клопотанні слідча посилається на те, що ОСОБА_5 , за попередньою змовою з невстановленою особою, діючи умисно, вчинив злочин, пов'язаний із організацією та сприянням незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
Так, у період часу з 10 по 13 травня 2026 року, невстановлена особа використовуючи додаток «Телеграм» в мережі Інтернет, підшукала одного чоловіка - військовослужбовця ЗСУ, який перебуває у відпустці, і який бажав незаконно перетнути державний кордон України, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 .
З цією метою невстановлена особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , спілкуючись за допомогою мобільного телефону через додаток «Телеграм», обумовила порядок незаконного переправлення через державний кордон України та узгодила із ОСОБА_7 суму винагороди за незаконні послуги в розмірі 10000 доларів США.
У подальшому, громадянин ОСОБА_7 , виконуючи вказівку невстановленої особи, яка підтримувала зв'язок за допомогою мобільного телефону через додаток «Телеграм», 13.05.2026 року прибув до м. Чернівці, де самостійно знайшов та орендував кімнату, і очікував подальших вказівок з метою його незаконного переправлення через державний кордон України.
15.05.2026 року, близько 13 год. гр. ОСОБА_7 , виконуючи інструкції невстановленої особи, яка діяла відповідно до узгодженого плану з ОСОБА_5 , з метою здійснення оплати послуг щодо його незаконного переправлення через державний кордон України, залишив у визначеному невстановленою особою місці, у парку імені Т. Шевченка в м. Чернівці грошові кошти в сумі 10 000 доларів США.
Далі, ОСОБА_5 , з метою забезпечення переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, діючи у відповідності до розробленого та узгодженого із невстановленою особою плану, після отримання ними грошової винагороди в сумі 10000 доларів США, використовуючи транспортний засіб марки «Мерседес-Бенц Віто», іноземної реєстрації, 15 травня 2026 року, близько 17 год. забрав гр. ОСОБА_7 з місця поблизу парку імені Т. Шевченка м. Чернівці.
По дорозі із м. Чернівці до с. Багринівка, Чернівецького району ОСОБА_5 у транспортному засобі марки «Мерседес-Бенц Віто», іноземної реєстрації провів ОСОБА_7 додатковий інструктаж, щодо порядку подальших дій з метою незаконного переправлення через державний кордон України, зокрема повідомив про необхідність у разі зупинки працівниками правоохоронних органів повідомити їх, що поїздка здійснюється з метою придбання автомобіля, після прибуття до визначеного місця пішки прослідувати до лінії державного кордону України, орієнтуючись за наданою невстановленою особою картою маршруту та подолати інженерне огородження.
Цього ж дня близько о 20 год. 45 хв. під час руху в напрямку лінії державного кордону України, з метою подальшого переправлення через державний кордон поза пунктом пропуску громадянина ОСОБА_7 , на околиці с. Багринівка Чернівецького району Чернівецької області були затримані прикордонним нарядом відділення інспекторів прикордонної служби НОМЕР_1 прикордонного загону.
18 травня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який відповідно до санкції ч. 3 ст. 332 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме:
- підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість передбаченого законом покарання, у разі визнання судом останнього винуватим у його вчиненні), оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК України, останній має змогу перетнути кордон України для переховування від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення від покарання;
- з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може незаконно впливати на дачу показів свідків та інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та на даний час не встановлені, що може негативно вплинути на досудове розслідування кримінального провадження;
- в разі перебування на волі ОСОБА_5 згідно покладених на нього обов'язків будь-якого іншого більш м'якшого запобіжного заходу у останнього існуватиме реальна можливість вчиняти нові злочини, оскільки він матиме змогу здійснювати пошуки осіб, які бажають незаконно перетнути кордон України, крім цього, організувати незаконний перетин для відшуканих осіб та отримати за це неправомірну вигоду.
Зважаючи на вищевикладене, просить суд обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Прокурор Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив суд обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, скільки він є опікун недієздатної матері та з ними проживає його бабуся похилого віку. Також просив врахувати, що він займається волонтерською діяльністю, передає та ремонтує автомобіля для ЗСУ.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання з додатками, суд приходить до наступних висновків.
Ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.
Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_5 підозри на даному етапі досудового розслідування підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням працівників НОМЕР_2 прикордонного загону про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту свідка, протоколом пред'явлення особи для впізнання за участі свідків, протоколом затримання, іншими доказами кримінального провадження у сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Дослідивши надані докази, вважаю, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. У разі доведення його вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Зазначене, з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному, свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень прокурора, досудовим розслідуванням на даний час не встановлені всі співучасники вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку із чим ОСОБА_5 зможе впливати на даних осіб та свідків для уникнення відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України. При цьому відхиляючи посилання сторони захисту, що свідок допитаний слідчим суддею, виходжу із того, що такий допит не виключає його допиту в суді під час розгляду кримінального провадження.
Щодо наявності ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК, то слідчий суддя вважає такий ризик не доведеним в ході розгляду клопотання.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, з метою попередження можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших фігурантів, які є співучасниками у даному кримінальному провадженні, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, беручи до уваги сукупність характеризуючих даних про особу підозрюваного, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Даних про те, що підозрюваний за станом свого здоров'я не може утримуватися в умовах СІЗО немає.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З огляду на вище викладені обставини справи, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що визначення розміру застави в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.183 КПК України недостатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому, беручи до уваги розмір неправомірної вигоди отриманої організаторами та виконавцями за незаконне переправлення через кордон, враховуючи матеріальний стан підозрюваного, вважаю, що відповідним та ефективним розміром застави для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного за даних конкретних обставин буде застава в сумі 400 000 гривень. При цьому на думку суду перспектива втрати такого розміру застави буде належною гарантією задля запобігання встановленим ризикам.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 192-194, 196-199, 309 КПК України, суд, -
Клопотання слідчої відділення № 3 (селище Глибока) слідчого відділу ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджене з начальником Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026262020001269 від 16.05.2026 року, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 17 липня 2026 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 400 000 (чотириста тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок UA548201720355279001000008745, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками по справі.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави визначити 17 липня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Глибоцького районного суду Чернівецької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя