Справа № 953/11538/24
н/п 2/953/819/25
15 травня 2026 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Дяченка О.М.,
за участю секретарів судових засідань - Гавриленко К.П., Собченко В.С., Заєсєєвої С.О.
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Козаренко Н.Ю.,
представника відповідача - адвокатів Панченко А.С., Кураксіної О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Козаренко Наталя Юріївна, звернулась до суду з позовною заявою до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, відшкодування грошових коштів та зупинення нарахування відсотків та штрафів по кредитній картці.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що 29.10.2024 ОСОБА_1 у мобільному додатку «VIBER» у загальній групі «ІНФОРМАЦІЯ_3» отримано інформацію про фінансову допомогу від держави кожному громадянину у розмірі 16800.00 грн. та надіслано посилання відповідно до якого отримати виплату можливо на картку «ПРИВАТБАНКУ».
Будучи впевненою, що це дійсно посилання від Приватбанку, ОСОБА_1 відкрила це послання, та одразу відкрився сайт, де було зображено логотип Приватбанку та державний герб України. Враховуючи, що більше ніякої інформації не було з приводу виплати, позивач закрила це посилання. Згодом, приблизно через 15 хвилин на мобільний телефон позивача на номер НОМЕР_1 поступив вхідний дзвінок від номера НОМЕР_2 , та представившись працівником служби безпеки Приватбанку на ім'я ОСОБА_2 , чоловік одразу назвав прізвище ім'я та по батькові позивача, повідомивши, що до кабінету у застосунку ПРИВАТ24 ОСОБА_3 щойно намагалися увійти сторонні особи, працівник повідомив, що бачать персональні дані та реквізити картки ОСОБА_1 , та, що у неї хтось намагався списати кошти з картки у розмірі 2000,00 грн. та 28000,00 грн.
Чоловік на ім'я ОСОБА_2 повідомив, щоб позивач не хвилювалася та, що банк самостійно заблокує її картку, а також, що службі безпеці банку потрібно зловити цих шахраїв, оскільки вони знають хто це, та повідомив, що Позивач повинна допомогти банку в цій ситуації, а також повідомив, що 2000,00 грн. та 28000,00 грн. вже є нібито списаними коштами з картки позивача та, що вона наразі повинна передзвонити на номер гарячої лінії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» «3700».
Позивач позвонила на номер гарячої лінії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - «3700» та за цим номером підключився оператор на ім'я ОСОБА_4 , одразу з карткового рахунку позивача списано 2070,30 грн. в т.ч. комісія банку. ОСОБА_1 повторно позвонила на гарячу лінію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за номером «3700» та її було з'єднано з оператором, на що позивач запитала у оператора стосовно того чому були списані ці кошти, так як працівник банку запевняв, що ці 2070,30 грн. не будуть списані, та ОСОБА_1 отримала відповідь, щоб остання не хвилювалася та банк кошти поверне позивачу.
Позивач запитала у оператора чи було спіймало шахрая, однак, в розмові повідомлено. що вони не встигли відслідкувати шахрая, та було запропоновано позивачу зробимо ще один платіж на 28 000,00 грн., на що остання відмовилася це зробити та вже вимагала повернути списані гроші у розмірі 2070,30 грн.
Також позивачу запропоновано заблокувати цю картку, на що ОСОБА_1 погодилась, оскільки була впевнена, що розмовляючи за офіційним номером гарячої лінії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» «3700», на зв'язку с дійсно працівник цього банку та цю картку було заблоковано, а й номер НОМЕР_1 від'єднало від мобільного застосунку ПРИВАТ24.
Після невдалих спроб увійти з застосунок ПРИВАТ24, позивач знову зателефонувала на гарячу лінію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за номером «3700», та після з'єднання з оператором, її було переключено на технічний відділ шляхом переведення на відеодзвінок вже через мобільний застосунок «Telegram» в чат бот АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та було з'єднано з оператором на ім'я Лера. Відповідно до інструкцій цього оператора в чат боті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було розблоковано картку Позивача та знову прив'язано їй номер телефону до мобільного застосунку «ПРИВАТ24».
З метою повернення 2070,30 грн., позивач повторно зателефонувала на гарячу лінію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за номером «3700», та повідомила про всі вказані вище дії, які було здійснені з її банківською карткою, та оператором банку знову позивача було перенаправлено на мобільний застосунок «Telegram» в чат бот банку для здійснення повернення цих 2070,30 грн., та повідомлено, що ОСОБА_1 необхідно буде заповнити там певну форму на повернення цих коштів. Надалі, вже після входу в чатбот з банком у застосунку «Telegram» y позивача були списані вже 66 666,00 грн. разом із комісією у сумі 1999,98 грн. та після цього боті зникла, на вихідний дзвінок 29.10.2024 о 13.30 год. списания вся інформація в чат ОСОБА_1 в цьому чат боті вже ніхто не реагував та не відповідав.
29.10.2024 ОСОБА_5 звернулася до відділення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за адресою: м. Харків, вул. Камська, №6, в якому позивачу повідомлено, що карта заблокована та рекомендовано звернутися з заявою до правоохоронних органів.
30.10.2024 ОСОБА_5 звернулася до Відділу поліції №№1 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, та за фактом кримінального правопорушення, що кваліфікується згідно ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України розпочато досудове розслідування за номером кримінального провадження: 12024221210001067 від 31.10.2024.
За результатами звернення адвоката позивача з запитами до АТ КБ "ПриватБанк" грошові кошти не були повернуті, що і слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.
Рух справи, заяви, клопотання учасників справи
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17.12.2024 відкрито відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17.12.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
03.02.2025 від представника АТ КБ "ПриватБанк" надійшов відзив на позовну заяву.
13.03.2025 на виконання вимог протокольної ухвали суду від 17.02.2025 про направлення на адресу позивача аудіо та відео файлів комунікацій ОСОБА_1 з АТ КБ "ПриватБанк" представником відповідача долучено до матеріалів справи відповідні докази (а.с.
09.06.2025 представником позивача надано до суду клопотання про долучення доказів, а саме: копії відповіді Слідчого СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області №33аз/119-65/24 від 27.03.2025; копії адвокатського запиту від 09.06.2025 №№09-06/2025 разом з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 09.06.2025; доказів надсилання на електронну адресу ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області kh_ro65@hk.police.gov.ua адвокатського запиту у вигляду відомостей з електронної пошти адвоката.
09.07.2025 представником позивача подано до суду заяву про зміну предмету позову у порядку ст. 43 та ст. 49 ЦПК України.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.09.2025 прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову задоволено клопотання про витребування від мобільного оператора
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.09.2025 задоволено клопотання позивача про витребування від мобільного оператора Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» (код ЄДРПОУ 14333937; місцезнаходження 01601, м. Київ. Лейпцизька, 15; тел.: +380442204237, НОМЕР_3 ) інформацію про надання абоненту гр. ОСОБА_1 по мобільному телефонному номеру НОМЕР_1 , усіх послуг мобільного зв'язку (вхідні, вихідні дзвінки, смс повідомлення, їх тривалість, зміст, маршрути передавання, ІМЕІ мобільного терміналу абонента, даних щодо місцезнаходження телефону вказаного абонента, в тому числі з прив'язками до базових станцій з розшифровкою їх місцезнаходження та координат, тощо).
25.09.2025 від представника АТ КБ "ПриватБанк" надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмету позову
27.10.2025 на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2025 від Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» надійшла запитувана інформація.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду
Позивач та представник позивача адвокат Козаренко Н.Ю. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, та підтримав заперечення викладені у письмовому відзиві. Узагальнені доводи відповідача зводяться до того, що позивач з власної недбалості допустив списання грошових коштів з свого рахунку (т. 1 а.с.95-144; т. 1 а.с. 237-241).
Фактичні обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 с клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та отримує фінансові послуги у ПриватБанку. Позивач використовується платіжна картка № НОМЕР_4 з розрахунковим рахунком НОМЕР_5 .
Відповідно даних виписки по картці/рахунку НОМЕР_6 вбачається, що 29.10.2024 здійснено оспорювані перекази грошових коштів в сумі 2070,3 грн. та в сумі 68665,98 грн.
З долученого до матеріалів справи висновку службової перевірки за фактом непідтвердження клієнткою ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_7 ) операцій за її картою № НОМЕР_4 встановлено, що 29.10.2024 входи до акаунту ОСОБА_1 здійснювалися як пристрою, що раніше використовувався, а саме SM-A546B | SAMSUNG (imei:НОМЕР_13), так і пристроїв, що раніше не використовувалися: ІНФОРМАЦІЯ_1 з вказаних пристроїв здійснювалися з ІР-адрес, які раніше не використовувалися: НОМЕР_8 та 107.161.80.232. Також встановлено, що входи з зазначених пристроїв до інших акаунтів не здійснювалися.
29.10.2024 о 12:54:56 о 17:15:26 здійснено зміни паролю входу в застосунок Приват24. В обох випадках пароль змінювався з пристрою, що раніше використовувався клієнткою, а саме SM-A546B | SAMSUNG (imei НОМЕР_13), та ІР-адрес які також раніше використовувалися НОМЕР_9 та 128.124.101.239. Логін входу в Приват24 до здійснення переказів не змінювався.
29.10.204 ОСОБА_1 надходили повідомлення про підтвердження авторизації в Приват24, повідомлення про підтвердження відновлення доступу до акаунту в Приват24, повідомлення про підтвердження проведення переказу з карти клієнтки та повідомлення про входи з нетипового пристрою та нетипової ІР-адреси. Крім того, ОСОБА_1 надходили автоматичні дзвінки для підтвердження операції з переказів коштів.
Грошові кошти з карти № НОМЕР_4 в сумі 2070,3 грн. було переказано через Приват24 для фізичних осіб на карту № НОМЕР_10 банку АТ "Восток", а також в сумі 68665,98 грн. переказано через Приват24 для фізичних осіб на карту № НОМЕР_11 клієнтки ОСОБА_6 .
На підтвердження вказаних обставин представником позивача долучено до відзиву на позовну заяву відповідні докази.
3 наданих до суду додатків до відзиву на позовну заяву аудіофайлів встановлено, що 29.10.2024 0 11:20:17 співробітником Банку проведено комунікацію з позивачем щодо підтвердження переказу на суму 2070,3 грн. з карти клієнтки № НОМЕР_4 на карту № НОМЕР_10 банку АТ "Восток". Під час діалогу позивач правильно відповіла на контрольні запитання оператора та заявила, що підтверджує переказ, операцію здійсню самостійно, зарахувань на карту за продаж товарів не очікує, покупок на сайті OLX не здійснює, зарахування допомоги від держави, ООН чи Червоного хреста не очікує, отримувача знає особисто, розуміє, що переказ здійснюється на карту іншого банку і у випадку шахрайства ПриватБанк не може гарантувати повернення коштів.
Крім того, 29.10.2024 о 13:35:56 позивач зателефонувала до АТ КБ "ПриватБанк" та повідомила про шахрайство. В ході діалогу клієнтка повідомила, що 29.10.2024 в групі месенджеру вона перейшла за посиланням, за яким можна було оформити допомогу від ООН, клієнтка вказала там PIN-код своєї карти, та оформила допомогу. Того ж дня їй зателефонувала особа, яка назвалася співробітником служби безпеки банку України, номер абоненту: НОМЕР_14. Вказана особа повідомила, що з карти клієнтки шахраї намагаються зняти кошти і для того, щоб цього не допустити вона повинна переказати кошти на карту № НОМЕР_10 кошти в сумі 2000 грн., що допоможе виявити шахрая, клієнтка погодилася, провела вказаний переказ і підтвердила його. Також необхідно оформити повернення вказаної суми, яке буде здійснювати співробітник банку ОСОБА_6 . Помилково вважаючи, що здійснює заходи з повернення коштів клієнтка переказала кошти (68665,98 грн.) на карту отримувача ОСОБА_6 , зробила скріншот квитанції про переказ та відправила начебто співробітнику банку. Також клієнтка повідомила, що після дзвінка вказаній особі ОСОБА_1 , за вказівкою, перевела спілкування в Telegram, логін абонента 3700
Доказів того, що Логін в Telegram 3700 належить ПриватБанку матеріали справи не містять.
29.10.2024 о 13:41:46 за заявою ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_4 встановлено статус "не обслуговувати", вказану карту закрито 29.10.2024 о 17:13:04.
12.11.2024 АТ КБ "ПриватБанк" виплачено на карту позивача № НОМЕР_12 страхову виплату в сумі 25000 грн. за програмою "Захист від шахрайства".
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Невід'ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг (далі Умови), розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ yмережі Інтернет.
Відповідно до п.п. 1.1.10.10.1.-1.1.10.10.5. "Умов та правил надання банківських послуг" (в редакції, чинній з 22.10.2024 до 31.10.2024), клієнт несе повну відповідальність за всі платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу та/або за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, якщо його дій чи бездіяльність призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням Платіжного інструменту.
Клієнт несе відповідальність за всі платіжні операції (в тому числі операції у сфері електронної комерції та інші), що здійснюються з Платіжними картками, у тому числі наданими Банком його Довіреним особам. У разі, якщо Клієнт дає згоду на проведення платіжних операцій з Платіжними картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі.
Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Платіжній картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Платіжної картки в Стоп-лист Платіжною системою.
Клієнт несе відповідальність за всі операції, здійснені в межах лімітів, збільшених за розпорядженням Клієнта (за зверненням до Служби підтримки Банку).
Клієнт несе відповідальність за виконання грошових зобов'язань за операціями, що здійснені з використанням Платіжної картки, до часу отримання Банком заяви Клієнта (Держателя Платіжної картки) або Довіреної особи Клієнта про призупинення здійснення операцій з її застосуванням і постановки платіжної картки в Стоп-лист. При отриманні такої заяви Банк має верифікувати Клієнта (Держателя Платіжної картки) і зафіксувати дату та час Його звернення.
Клієнт зобов'язаний заблокувати Платіжну картку перед подачею претензії до Банку щодо несанкціонованих операцій по ній.
Згідно з п. 1.1.3.1.6. "Умов та правил надання банківських послуг". Банк зобов'язаний виконувати платіжні інструкції Клієнта в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством та цим Договором.
Відповідно до п. 1.1.10.10.9. "Умов та правил надання банківських послуг", Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних.
У постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі № 6-71цс 15 зазначено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №537/3312/16-ц (провадження №61-17629св18), від 24 липня 2019 року у справі №753/16954/16-ц (провадження № 61-24323св18), від 01 липня 2020 року у справі №712/9107/18 (провадження №61-9877св19), від 21 квітня 2021 року у справі №751/6050/18 (провадження № 61-18544св19), від 25 січня 2023 року у справі № 235/2054/21 (провадження № 61-1725св22).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами с документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини. на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В межах розгляду справи судом встановлено та не спростовано позивачем, що остання 29.10.2024 в мобільному додатку «VIBER» у загальній групі «ІНФОРМАЦІЯ_3» перейшла за посиланням, за яким можна було оформити допомогу від ООН. в подальшому за вказаним посиланням ОСОБА_1 вказала PIN-код своєї карти, з метою отримання фінансової допомоги від держави. Вказані обставини слугували підставою для отримання доступу сторонніх осіб в Приват24.
Отримавши телефонний дзвінок від невстановлених осіб, за їх вказівкою позивач підтвердила проведення переказу з карти № НОМЕР_4 , в результаті чого було здійснено переказ грошових коштів.
3 наданої на виконання вимог ухвали суду від акціонерного товариства «ВФ Україна» встановлено, що абонентський номер НОМЕР_1 за 29.10.2024 обслуговується знеособлено (анонімно) на умовах передплаченого зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», тому визначити абонента в користуванні якого знаходився вказаний телефонний номер не є можливим.
Доказів сприяння відповідачем втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати спірні платіжні операції, матеріали справи не містять.
Наявність кримінального провадження не може свідчити, з огляду на презумпцію невинуватості, про вчинення злочину до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від обов'язку належного виконання зобов'язання.
Інші доводи і заперечення сторін означених висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України, якою визначено, що у разі залишення позову без задоволення позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати компенсуються за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 197-200, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ: 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Повне судове рішення складено 15.05.2026.
Суддя О.М. Дяченко