справа №760/9925/16-к
провадження №1-кп/991/189/19
Іменем України
«08» травня 2026 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час судового засідання у кримінальному провадженні №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, заяву адвоката ОСОБА_6 про відвід прокурора,
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
В провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
08 травня 2026 року до суду надійшла заява адвоката ОСОБА_6 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_5 , про відвід прокурора. Таку свою заяву адвокат обґрунтовує тим, що під час судового засідання 03 квітня 2026 року прокурором було заявлено, що «обвинувачений нібито «ухиляється від суду», що він «роками не брав участі у судових засіданнях», «брав участь через платформу ZOOM», що, на думку прокурора є фактичним ухиленням від участі у розгляді справи. Адвокат стверджує, що такі твердження прокурора є неправдивими, необ'єктивними та такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження, відповідно до яких, в тому числі, переважна більшість судових засідань відбувалася із використанням підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС, що прямо передбачено законом та здійснювалося виключно з дозволу суду. На переконання адвоката, прокурор фактично ототожнив належну процесуальну участь обвинуваченого у судових засіданнях із «ухиленням», що є свідомим викривленням фактичних обставин справи та свідчить про упереджене ставлення прокурора до сторони захисту, демонструє втрату прокурором об'єктивності, є спробою сформувати у суду негативне враження про особу обвинуваченого, порушує принцип добросовісності та процесуальної етики. Враховуючи викладене, адвокат просить відвести прокурора від участі у кримінальному провадженні №42015000000002738 (кримінальна справа №760/9925/16-к).
В судовому зсіданні адвокат ОСОБА_6 свою заяву підтримав та просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_7 , заперечуючи проти задоволення заяви адвоката ОСОБА_6 , послався на те, що підставою для відводу є незгода з процесуальною позицією прокурора, що не передбачено вимогами КПК України.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали заяви про відвід, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Наведена норма кримінального процесуального закону містить у собі вичерпний перелік обставин, що виключають участь, зокрема прокурора у кримінальному провадженні.
Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, який, згідно з ч. 5 вказаної статті, повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора, на існування якої посилається адвокат ОСОБА_6 , заявляючи такий відвід, та бути підтвердженим відповідними доказами.
З практики ЄСПЛ вбачається, що особиста безсторонність означає відсутність упередженості або прихильності, що презюмується, поки не надано доказів протилежного.
На думку суду, для встановлення наявності/відсутності упередженості прокурора необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на його безпосередню поведінку та надати оцінку реальним діям прокурора під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у його поведінці, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до учасників та зміни його складу.
Адвокат ОСОБА_6 підставою відводу прокурора ОСОБА_7 визначає упередженість останнього, що проявилася у публічному повідомленні суду завідомо недостовірної інформації щодо нібито систематичного ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від участі у судових засіданнях. На переконання адвоката, така промова прокурора могла вплинути на прийняті судом процесуальні рішення стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Оцінюючи зазначені доводи з точки зору наявності підстав для відводу прокурора ОСОБА_7 , колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сумнів у неупередженості будь-якого учасника процесу повинен бути розумним та не ґрунтуватися на власних суб'єктивних міркуваннях і особистих відчуттях (припущеннях).
Висловлювання прокурором, як учасником справи, в судовому засіданні своєї процесуальної позиції, з якою не згоден заявник, жодним чином не може свідчити про упередженість прокурора. Прокурор займає свою правову/процесуальну позицію стосовно тих чи інших обставин в межах кримінального провадження на власний розсуд, що не може бути підставою для його відводу відповідно до ст. 77 КПК України. Тому оцінка прокурора дій обвинуваченого ОСОБА_5 з приводу його участі/відсутності в судових засіданнях, в тому числі і через платформу ZOOM, може бути помилковою/перебільшеною, але жодним чином, вона не є вирішальною під час прийняття судом рішення у справі, та не може свідчити, що суб'єкт вчинення таких дій є заінтересованим в результатах кримінального провадження чи упередженим. Суд не базує свої висновки лише на промовах учасників судового засідання, а в даному випадку, як заявляє адвокат, на промові прокурора. Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, рішення судом приймаються з дотриманням принципів законності, обґрунтованості та всебічного розгляду, з урахуванням, крім думок учасників судового засідання, також і матеріалів справи та наявних в ній доказів в межах заявлених вимог, відповідно до яких, щоразу, вирішуючи питання про участь обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні з використанням платформи ZOOM, судом заслуховувалася думка учасників судового засідання, в тому числі і прокурора, який не заперечував з приводу власне такого формату судових засідань.
Жодних об'єктивних даних, які дійсно могли б підтверджувати факт упередженості прокурора ОСОБА_7 під час підтримання ним державного обвинувачення в межах даного кримінального провадження, адвокат ОСОБА_6 не навів, натомість заявлений відвід ґрунтується на оціночних судженнях адвоката щодо процесуальної позиції прокурора та не містить належних і підтверджених відомостей, які б свідчили про наявність підстав для його відводу, передбачених законом.
Сама по собі незгода з процесуальною позицією сторони обвинувачення не є автоматичним доказом особистої зацікавленості чи упередженості. Використання інституту відводу для відстоювання позиції щодо незаконності процесуальних дій учасників кримінального провадження, а також результатів цих дій, є несумісним з цілями і завданнями цього інституту. Якщо ж сторона захисту вважає незаконними процесуальні дії сторони обвинувачення, то це не позбавляє її можливості використовувати відповідні позапроцесуальні способи реагування.
Таким чином, оскільки доводи адвоката ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_7 не містять об'єктивних даних про обставини, що можуть свідчити про його упередженість, а також, враховуючи те, що адвокатом в судовому засіданні не доведено підстав заінтересованості або обставин, з посиланням на докази, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості або особистій заінтересованості прокурора в результатах даного кримінального провадження, із урахуванням вимог ст. 80 КПК України, згідно з якою відвід повинен бути вмотивованим, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви про відвід прокурора ОСОБА_7 відсутні.
Повний текст ухвали був внесений до Єдиного державного реєстру судових рішень не у визначений під час проголошення її вступної та резолютивної частин час у зв'язку з перебуванням колегії суддів у відпустці.
Керуючись ст. ст. 77, 81, 332, 372, 376 КПК України, суд -
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_6 про відвід прокурора - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3