Справа № 761/50671/25
Провадження № 1-кс/761/230/2026
19 лютого 2026 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, у кримінальних провадженнях №62014100120000885, №62014100120000884, яка полягає у нерозгляді клопотання про визнання потерпілим,-
До слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшла вказана скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, у кримінальних провадженнях №62014100120000885, №62014100120000884, яка полягає у нерозгляді клопотання про визнання потерпілим.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Слідчий, будучи належним чином повідомленим, для розгляду скарги не з'явився, його неявка не перешкоджає розгляду згідно ст. 306 КПК України.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.22,26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені в тому числі бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно ст. 93 КПК України, ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Статтею 220 КПК України регламентовано порядок надання відповіді слідчим, прокурором на клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника про виконання будь-яких процесуальних дій, який передбачає, зокрема, трьохденний строк розгляду зазначених клопотань та про обов'язковість повідомлення про результати розгляду клопотання особи, яка заявила таке клопотання.
Як вбачається зі змісту скарги, вона подана ОСОБА_3 , та містить прохання про зобов'язання слідчого у кримінальних провадженнях №62014100120000885, №62014100120000884 розглянути клопотання про визнання потерпілим.
Для наявності підстав для зобов'язання слідчого вчинити дії по розгляду клопотання, підстав для висновків про вчинену слідчим бездіяльність у суду мають бути наявні достатні дані про те, що слідчий дійсно отримав клопотання, направлене ОСОБА_3 , однак не розглянув його.
Таким чином, предметом оскарження за ст. 220 КПК України є бездіяльність слідчого чи прокурора щодо нерозгляду клопотання в строк не більше трьох днів з моменту отримання клопотання.
Проте як слідчим суддею встановлено, з матеріалів скарги не вбачається, що відповідне клопотання дійсно отримано слідчим Державного бюро розслідувань, також до скарги не додані додатки щодо відомостей про отримання уповноваженою особою Державного бюро розслідувань такого клопотання, підтвердженням чого може слугувати зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.
Отже, враховуючи, що в матеріалах скарги відсутні будь-які відомості, які б могли свідчити про надходження клопотання ОСОБА_3 до Державного бюро розслідувань, в додатках до скарги такі відомості відсутні, слідчий суддя приходить до висновку про те, що особою, яка звернулась зі скаргою, не доведено, що слідчим, іншою уповноваженою особою Державного бюро розслідувань допущено бездіяльність, яка полягає у нерозгляді клопотання відповідно до ст. 220 КПК України.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 220, 303, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, у кримінальних провадженнях №62014100120000885, №62014100120000884, яка полягає у нерозгляді клопотання про визнання потерпілим- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1