СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1892/26
пр. № 2/759/6479/26
18 травня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва, у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -
У січні 2026 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88» через свого представника - Урбанського М.В. звернулось до Святошинського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у загальному розмірі 12 543,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснює управління багатоквартирним будинком будинку АДРЕСА_1 через свої органи управління та забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку на умовах самозабезпечення, а водопостачання, водовідведення, теплопостачання, опалення - на підставі індивідуальних договорів з постачальниками відповідних комунальних послуг.
Починаючи з моменту створення ОСББ та до цього часу відповідач проживає у квартирі АДРЕСА_1 , співвласником якої він є та, відповідно, є співвласником багатоквартирного будинку в цілому.
Водночас, відповідач свої зобов'язання по утриманню багатоквартирного будинку належним чином не виконує, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість по несплаченим цільовим внескам, яка станом на день подачі позову становить 9 181,00 грн.
Крім того, позивач вважає, що відповідач має сплатити суму інфляційних нарахувань відповідно до встановлених показників індексу інфляції за відповідний період у розмірі 2 613,84 грн. та суму 3№ річних від простроченої суми у розмірі 748,57 грн.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути із відповідача на свою користь заборгованість з цільових внесків у сумі 12 543,41 грн., що включає в себе 9 181,00 грн. основного боргу, 2 613,84 грн. інфляційних втрат та 748,57 грн. 3% річних від простроченої суми боргу, а такожвирішити питання судових витрат.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 29 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки позов подано в електронній формі через електронний кабінет, примірник позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами позивачем направлений відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання, що відповідає інформації, отриманої за відомостями з Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА, у відповідності до вимог ст.ст. 43, 177 ЦПК України, про що в матеріалах справи наявні бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 29 січня 2026 року відповідачу ОСОБА_1 направлялась двічі на її зареєстроване місце проживання відповідно до відомостей з Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА - АДРЕСА_1 .
За результатами відстеження стану поштових відправлень (веб-ресурс: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) судом встановлено, що поштові відправлення було повернуто до суду без вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Частина 1 статті 131 ЦПК України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Суд також звертає увагу, що листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22).
Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 відповідно до якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв'язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду за місцем його реєстрації призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасники справи у судове засідання не викликалися.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88» займається комплексним обслуговуванням об'єктів (основний вид економічної діяльності), що вбачається із Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У відповідності до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88», останнє створено власниками квартир та нежитлових приміщень (співвласники) багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до Додатку 3 до протоколу установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88», проведених 01 червня 2016 року, ОСОБА_1 , яка є співвласником квартири АДРЕСА_1 загальною площею 65 кв.м., у листі опитування проголосувала, зокрема, за створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88».
Як вбачається із Протоколу №8 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88», проведених 04 вересня 2019 року (протокол складений 14 вересня 2019), щодо питання другого порядку денного прийнято рішення щодо затвердження суми одноразового внеску на участь у програмі спів фінансування енергоефективності 70/30% у розмірі 1 000,00 грн. з квартири, одноразово.
Рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88», проведених 29 вересня 2021 року, з питання сьомого порядку денного затверджено встановлення попереднього внеску на капітальний ремонт у розмірі 3 000,00 грн. для всіх житлових і нежитлових приміщені, незалежно від площі і кількості проживаючих, що вбачається із Протоколу №12 загальних зборів, складеного 13 жовтня 2021 року.
Відповідно до Протоколу №73 засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88» від 27 червня 2022 року, одноголосно прийнято рішення виставити чергові рахунки на оплату внесків на капітальний ремонт внутрішньо будинкових інженерних мереж у розмірі 1 500,00 грн. з квартири.
У відповідності до Протоколу №80 засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88» від 30 травня 2023 року прийнято рішення затвердити внески на капітальний ремонт внутрішньобудинкових інженерних мереж за травень 2023 у розмірі 2 300,00 грн. на квартиру / нежитлове приміщення.
Протоколом №86 засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88» від 31 травня 2024 року вирішено витрати на капітальний ремонт у сумі 238 100,00 грн. розподілити між квартирами, що мали заборгованість по внескам на капітальний ремонт внутрішньобудинкових інженерних мереж станом на 31.12.2022 пропорційно від суми заборгованості по кожній з цих квартир з заокругленням до гривні. Зокрема, відповідно до додатку до протоколу №86 від 31.05.2024, станом на 31.12.2022 у квартирі АДРЕСА_1 була наявна заборгованість у розмірі 3 500,00 грн., через що визначено суму донарахування у сумі 2 848,00 грн.
У відповідності до Протоколу №89 засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88» від 22 серпня 2024 року прийнято рішення провести нарахування внесків на капітальний ремонт Реконструкція ІТП в серпні 2024 року у розмірі 533,00 грн. з квартири / нежитлового приміщення.
Згідно з нормами статей 319, 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучі-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електронне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном, про що зазначено у ст. 360 ЦК України.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, регулює Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», у статті 7 якого зазначено, що співвласник багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Відповідач у відповідності до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» є співвласником багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 4 Закону України «Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до статті 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервною та ремонтного фондів.
Частино 1 ст. 21 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що кошти об'єднання складають з: залишків коштів на утримання і ремонт багатоквартирного будинку на рахунках особи, що здійснювала управління таким будинком до створення об'єднання; внесків і платежів співвласників; коштів, отриманих об'єднанням у результаті здавання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку; коштів, отриманих об'єднанням як відшкодування за надані окремим категоріям громадян пільги на оплату житлово-комунальних послуг та призначені житлові субсидії; коштів та майна, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об'єднання; добровільних майнових, у тому числі грошових, внесків фізичних та юридичних осіб; коштів, залучених на умовах кредиту або позики; коштів державного та/або місцевого бюджетів, отриманих на підставі спільного фінансування для утримання, реконструкції, реставрації, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення багатоквартирного будинку; пасивних доходів; доходів від діяльності заснованих об'єднанням юридичних осіб, що спрямовуються на виконання статутних цілей об'єднання; коштів, отриманих з інших джерел, що спрямовуються на виконання статутних цілей об'єднання.
Таким чином, співвласник також зобов'язаний сплачувати внески, визначені загальними зборами.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статей 526, 530, 611 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк (термін), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 611 ЦК України регулює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Статтею 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до розрахунку внесків на капітальний ремонт внутрішньобудинкових інженерних мереж за період з 01.01.2019 по 31.05.2025 за адресою: АДРЕСА_1 наявна заборгованість у загальному розмірі 9 181,00 грн.
Нарахування заборгованості здійснювалося у відповідності до досліджених під час судового засідання рішень загальних зборів та рішень правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88».
Із вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 здійснювалось часткове погашення заборгованості у розмірі 1 000,00 грн., яке враховане при розрахунку заборгованості.
До матеріалів позову також долучено вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88» щодо сплати заборгованості або укладення договору реструктуризації по квартирі АДРЕСА_1 .
Однак, вказані вимоги залишено без реагування.
Відповідачем заявлений розмір заборгованості належними та допустимими доказами не спростований.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеною заборгованість ОСОБА_1 зі сплати внесків на капітальний ремонт внутрішньобудинкових інженерних мереж у загальному розмірі 9 181,00 грн.
Позивач у поданому позові просив, окрім зазначеного, стягнути із відповідача інфляційні нарахування за прострочення сплати боргу у розмірі 2 613,84 грн. та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 748,57 грн.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
З огляду на наведене, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (Постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц).
У відповідності до наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, сума інфляційних втрат на заборгованість відповідача за період з 01.09.2019 по 31.05.2025 складає 2 283,33 грн., 3% річних - 563,69 грн.
Позивач просить стягнути інфляційні нарахування за прострочення сплати боргу у розмірі 2 613,84 грн. та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 748,57 грн.
Розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, який би містив вищезазначені суми, матеріали справи не містять.
Крім того, при формуванні розрахунку заборгованості за період з 01.09.2019 по 31.05.2025, що наявний у матеріалах справи, позивачем не враховано, що Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Дана постанова застосовується з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405 внесено зміни до вищевказаної постанови та пункт 1 викладено в новій редакції, згідно якого до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 № 285).
Таким чином, основні зміни полягають в тому, що з 30.12.2023 заборона на нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у зв'язку з неоплатою їх в не повному обсязі, стосується виключно територій, де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.
Місто Київ не входило та не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376.
Таким чином, нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, мають стягуватись із відповідача у межах заявлених позовних вимог за період до 10.03.2022 року, та з 30.12.2023.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Однак, враховуючи відсутність у матеріалах справи належного деталізованого розрахунку заборгованості, за яким позивачем проведено нарахування на заборгованість відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 2 613,84 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 748,57 грн., суд відмовляє у їх стягненні, оскільки незрозумілим є те, за який саме період здійснено нарахування, через що суд позбавлений можливості перерахувати вищезазначену заборгованість у відповідності до положень вищевказаних Постанов Кабінету Міністрів України.
Зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, за результатами оцінки викладених у позовній заяві аргументів і наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та обґрунтованість і доведеність вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88» лише в частині стягнення із відповідача заборгованості зі сплати внесків на капітальний ремонт внутрішньобудинкових інженерних мереж у загальному розмірі 9 181,00 грн.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач надає суду платіжну інструкцію № 1830 від 09 січня 2026 року, зі змісту якої вбачається, що ОСББ «МЖК 2 - 88» здійснено платіж у розмірі 2 662,40 грн. на сплату судового збору за подачу позовної заяви до Святошинського районного суду міста Києва.
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 1 948,71, що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог
Керуючись: ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 141, 223, 247, 263-266, 274 ЦПК України суд, -
Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88» (код ЄДРПОУ: 40579913; місцезнаходження: 03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 23) заборгованість по сплаті внесків на капітальний ремонт внутрішньобудинкових інженерних мереж у розмірі 9 181 (дев'ять тисяч сто вісімдесят одна) гривня 00 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК 2 - 88» (код ЄДРПОУ: 40579913; місцезнаходження: 03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 23) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі у розмірі 1 948 (одна тисяча дев'ятсот сорок вісім) гривень 71 копійка.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18 травня 2026 року.
Суддя Н.О.Горбенко