СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/882/26
пр. № 2/759/6126/26
18 травня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У грудні 2025 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №19.03.2025-100001179 від 21.03.2025 року у розмірі 14 300,00 грн.
Як на підставу свого звернення до суду, позивач посилається на те, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 21.03.2025 уклали Кредитний договір (оферти) № 19.03.2025 100001179.
Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 5 000,00 грн., на строк, вказаний у заявці, із визначеною процентною ставкою.
Позивач вважає, що свої зобов'язання за Договором ним виконано у повному обсязі. У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку із чим, станом на день подачі позову утворилась заборгованість у розмірі 14 300,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5 000,00 грн., по процентам у розмірі 6 200,00 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) у розмірі 900,00 грн. та неустойці у розмірі 2 200,00 грн.
На підставі викладеного позивач просив суд стягнути із відповідача на його користь заборгованість у загальному розмірі 14 300,00 грн. та судові витрати, понесені у зв'язку із розглядом справи.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н. О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки позов подано в електронній формі через електронний кабінет, примірник позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами позивачем направлений відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання, що відповідає інформації, отриманої за відомостями з Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА, у відповідності до вимог ст.ст. 43, 177 ЦПК України, про що в матеріалах справи наявні бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 19 січня 2026 року відповідачу ОСОБА_1 була направлена двічі на адресу її зареєстрованого місця проживання відповідно до відомостей з Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА - АДРЕСА_1 .
За результатами відстеження стану поштових відправлень (веб-ресурс: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) судом встановлено, що поштові відправлення не були вручені відповідачу у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
Частина 1 статті 131 ЦПК України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Суд також звертає увагу, що листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22).
Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв'язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду за місцем його реєстрації призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у судове засідання сторони не викликалися.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно з вимогами статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 21.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 19.03.2025-100001179, шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною договору, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі та на умовах встановлених договором, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
Як передбачено п. 2.2 Оферти, електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті Кредитодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті позичальника на вебсайті Кредитодавця; заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Відповідно до умов Кредитного договору (оферти) № 19.03.2025-100001179 від 21.03.2025 та Заявки, відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн., строком користування на 217 днів з дати його надання (до 23.10.2025), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника.
За цим Договором позивач зобов'язався надати кредит відповідачеві у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 (п. 4.1 Оферти).
Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування / строку виплати кредиту / строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором (п. 5 Заявки).
Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та / або супутніх послуг. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,84% (денна процентна ставка) = (9 100 / 5 000) / 217 ? 100% (п. 6, 7, 11-12 Заявки).
Пунктами 8, 9 Заявки передбачено, що комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - «Комісія за надання», «Комісія»; економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 9% від суми Кредиту та дорівнює 450 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - «Комісія за обслуговування», «Комісія») - 450 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов'язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.
ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 2 526,92%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 14 100 грн. 00 коп. Загальні витрати за споживчим кредитом 9 100 грн. 00 коп. Неустойка: 75 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання / неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного / неналежно виконаного зобов'язання. Розмір процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України становить 547,5 % річних, які нараховуються від простроченої Позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюється законом (п.п. 16-18 Заявки).
Крім того, у пункті 14 сторони кредитного договору погодили графік платежів.
Спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ (п. 20 Заявки).
ОСОБА_1 погодилась на вказані умови, підписавши відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №19.03.2025-100001179 (кредитної лінії).
Договір було підписано електронним підписом позичальника - одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору «Е736».
Інформацією з центрального вузла Системи BankID НБУ підтверджено ідентифікацію та верифікацію ОСОБА_1 .
Факт виконання ТОВ «Споживчий центр» своїх зобов'язань з перерахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 (№ НОМЕР_1 ), зазначений нею під час укладення кредитного договору, підтверджується довідкою генерального директора ТОВ «УПР» за вих. №249-0812 від 08.12.2025.
Відповідно до вищезазначеної довідки, на підставі договору на переказ коштів №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, укладеного між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «УПР», 21.03.2025 року на картку: НОМЕР_1 здійснено зарахування на суму 5 000,00 грн. із призначенням платежу: Видача за договором кредиту №19.03.2025-100001179.
Суд враховує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (Торговець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (Платіжна установа) 04 січня 2024 року укладено Договір про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 за умовами якого Платіжна установа приймає на себе зобов'язання надавати Торговцю послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, а саме: здійснювати від імені Торговця прийом на розрахунковий рахунок Платіжної установи безготівкових платежів споживачів, що звертаються до Платіжної установи з метою здійснення переказу коштів в якості оплати Торговцю вартості його товарів, робіт або послуг, та виконувати платіжні операції з переказу Торговцю отриманих від Споживачів Платежів в порядку, в розмірі та у строки, передбачені цим Договором; та / або виконувати платіжні операції з переказу Споживачам Виплат в порядку, в розмірі та у строки, передбачені цим Договором (п. 1.1 Договору).
Зважаючи на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», за посередництвом Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» свої зобов'язання за кредитним договором №19.03.2025-100001179 від 21.03.2025 виконало, зарахувавши на зазначений ОСОБА_1 у договорі платіжний засіб - НОМЕР_1 кредитні кошти у узгодженому розмірі 5 000,00 грн.
У відповідності до довідки-розрахунку за кредитним договором №19.03.2025-100001179 від 21.03.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 14 300,00 грн., яка складається із заборгованості по основному боргу у розмірі 5 000,00 грн., по процентам у розмірі 6 200,00 грн., по комісії за обслуговування у розмірі 900,00 грн. та по неустойці у розмірі 2 200,00 грн.
Аналізуючи обґрунтованість розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, суд звертає увагу, що належним чином дослідити поданий стороною доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором, перевірити його та оцінити в сукупності і взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду (постанова КЦС ВС від 25.05.2022 у справі № 219/7527/16-ц).
Кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі (постанова КЦС ВС від 07.06.2023 у справі № 234/3840/15-ц).
Зважаючи на умови кредитування, що були погоджені сторонами, суд погоджується з наданим розрахунком заборгованості та вважає його правильним і обґрунтованим лише в частині розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за тілом кредиту, за процентами та за комісією.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що проценти по кредиту нараховані за період з 21.03.2025 по 23.10.2025, тобто у межах строку кредитування, встановленого кредитним договором № 19.03.2025-100001179 від 21.03.2025.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості нарахована у відповідності до положень п. 9 Заявки. Крім того, послуги з обслуговування кредитної заборгованості є чіткими та конкретно окресленими.
Водночас, нарахування неустойки за прострочення зобов'язання, як і вимоги про стягнення суми цієї суми, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22(61-14740св23) вказав тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зазначивши, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Оскільки воєнний стан в України діє з 24.02.2022 і у встановленому законом порядку не скасовувався та не припинявся, що є загальновідомими обставинами, нарахована ТОВ «Споживчий центр» неустойка включно з 24.02.2022 за прострочення ОСОБА_1 свого зобов'язання, підлягає списанню.
Таким чином, судом встановлено, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 19.03.2025-100001179 від 21.03.2025 становить 12 100,00 грн., з яких: основний борг - 5 000,00 грн.; відсотки за користування кредитними коштами - 6 200,00 грн.; комісія за обслуговування - 900,00 грн.
Будь-яких доказів (відомостей) на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Суд, оцінивши належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, а тому із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №19.03.2025-100001179 від 21.03.2025 у загальному розмірі 12 100,00 грн.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач долучив до матеріалів справи платіжну інструкцію № СЦ00060677 від 09.12.2025, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» здійснило платіж у розмірі 2 422,40 грн. на сплату судового збору за подачу позовної заяви до Святошинського районного суду міста Києва до ОСОБА_1 .
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 2 049,72 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) заборгованість за Кредитним договором № 19.03.2025-100001179 від 21.03.2025 у загальному розмірі 12 100 (дванадцять тисяч сто) гривень 00 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 049 (дві тисячі сорок дев'ять) гривень 72 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18 травня 2026 року.
Суддя Н.О. Горбенко