СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-зз/759/8/26
ун. № 759/3585/13-ц
15 травня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Єросової І.Ю. від розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» про скасування заходів забезпечення позову,
30.12.2024 ПАТ «МТБ Банк» звернулося до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №759/3585/13-ц.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 для розгляду даної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Згідно з приписами ч. 14, 15 ст. 33 ЦПК України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Протокол має містити такі відомості:
1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу;
2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, імена (найменування) учасників справи;
3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача;
4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу);
5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
14.05.2026 через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Єросової І.Ю., яку заявниця обґрунтовує тим, що суддя Єросова І.Ю. фактично позбавлена можливості розглянути заяву по суті, оскільки матеріали провадження перебувають у суді апеляційної інстанції. Крім того, суддею порушено порядок визначення судді для розгляду заяви, всупереч вимогам ЦПК України, попередньо не було вирішено питання про відвід судді Петренко Н.О., що свідчить про втручання судді Єросової І.Ю. у автоматизований розподіл судової справи між суддями. Наведене є проявом упередженості головуючої судді Єросової І.Ю., що є безумовною підставою для її відводу від розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Суд, дослідивши викладені у заяві про відвід обставини, оцінивши в сукупності доводи ОСОБА_1., проаналізувавши наявні у розпорядженні судді матеріали цивільної справи №759/3585/13-ц, доходить висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді Єросової І.Ю. та відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплюють, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Неупереджений та об'єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї «процесуальної теореми» шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.
У свою чергу, наявність безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб'єктивної перевірки, де враховуються особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи суддя виявив будь-які особисті упередження або необ'єктивність в конкретній справі; а також відповідно до об'єктивної перевірки, тобто шляхом з'ясування того, чи сам суд і, серед інших аспектів, його склад, забезпечили достатні гарантії, щоб виключити будь-які законні сумніви щодо неупередженості. На цьому акцентував увагу Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 листопада 2023 року (заява № 28232/22).
ЄСПЛ стосовно суб'єктивної перевірки зазначив, що принцип, згідно з яким суд повинен вважатися вільним від упередженості, давно встановлений у прецедентній практиці Суду: особиста неупередженість судді має презюмуватися, доки не буде доведено протилежне. Стосовно типу необхідного доказу, Суд, наприклад, намагався з'ясувати, чи виявляв суддя ворожість або злу волю з особистих причин.
У переважній більшості справ, які порушують питання неупередженості, Суд зосереджувався на об'єктивному критерії. Проте не існує чіткого поділу між суб'єктивною та об'єктивною неупередженістю, оскільки поведінка судді може не лише викликати об'єктивні сумніви з точки зору зовнішнього спостерігача (об'єктивна перевірка), але також може стосуватися питання про його особисте переконання (суб'єктивна перевірка).
Таким чином, у деяких випадках, коли важко зібрати докази, за допомогою яких можна спростувати презумпцію суб'єктивної неупередженості судді, вимога об'єктивної неупередженості забезпечує додаткову важливу гарантію.
В силу вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Крім того, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Частиною 1 ст. 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстави умисного або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу).
Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
У своїй заяві про відвід ОСОБА_1 стверджує, що суддя Єросова І.Ю. є упередженою, а тому підлягає відводу, однак жодних доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували наведене заявницею не надано. Так само, матеріали справи не містять доказів того, що суддею порушено принцип об'єктивності розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Враховуючи, що у ході розгляду заяви ОСОБА_1 не підтверджено доводи про упередженість та необ'єктивність головуючої судді Єросової І.Ю., суддя вважає таку заяву про відвід необґрунтованою.
У той же час, суддя звертає увагу, що при визначенні судді для розгляду даної заяви про скасування заходів забезпечення позову судом не дотримано вимог законодавства. Так, п. 2.3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (із змінами, внесеними згідно із рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 №15, погодженими наказом ДСА України від 31.03.2025 №119) визначено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Разом з тим, п. 4.1 Засад використання автоматизованої систему документообігу у Святошинському районному суді міста Києва, затверджених зборами суддів Святошинського районного суду міста Києва (рішення №4 від 20 березня 2025 року), розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації. У особливих випадках, коли з об'єктивних причин не може бути здійснено розподіл справи в день її реєстрації, такий розподіл здійснюється не пізніше наступного робочого дня після того, як відпали причини, які унеможливлювали розподіл.
Як вбачається із матеріалів справи та вже закріплено ухвалою від 12.05.2026, постановленою суддею Твердохліб Ю.О., уповноваженими працівниками суду не здійснено автоматизованого розподілу ухвали судді Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О. від 17.10.2025 року, якою постановлено визнати заявлений відвід судді Петренко Н.О. у цивільній справі №759/3585/13 за заявою ПАТ «МТБ Банк» про скасування заходів забезпечення позову необґрунтованим та передати справу для вирішення відводу у відповідності до вимог ч.3 ст. 40, ч.1 ст. 33 ЦПК України (т. 3 а.с.68).
Отже, здійснюючи автоматизований розподіл, результатом якого є визначення для розгляду справи головуючою суддю Єросову І.Ю., уповноважені працівники канцелярії суду проігнорували вимоги ухвали судді Твердохліб Ю.О. від 12.05.2026 року, що призвело до порушення черговості розгляду процесуальних питань в рамках розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову та фактично породило процесуальну неможливість здійснення розгляду заяви ПАТ «МТБ Банк» про скасування заходів забезпечення позову по суті суддею Єросовою І.Ю.
Отже, при визначенні судді для розгляду даної справи було порушено порядок такого визначення, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України є підставою самовідводу.
За таких обставин суддя доходить висновку про те, що у даному випадку слід заявити самовідвід від розгляду заяви ПАТ «МТБ Банк» про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Єросової І.Ю. від розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» про скасування заходів забезпечення позову - визнати необґрунтованою.
Заявити самовідвід від розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №759/3585/13-ц.
Визнати заяву судді Єросової І.Ю. про самовідвід від розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №759/3585/13-ц обґрунтованою та передати цивільну справу №759/3585/13-ц, провадження 2-зз/759/8/26 для проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи після вирішення питання про відвід судді Петренко Н.О. у порядку ст. 33, 40 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Єросова І.Ю.