Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/9702/2026
м. Київ Справа № 754/934/25
15 травня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Кирилюк Г.М.
- Рейнарт І.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Скрипки О.І., у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 05 лютого 2026 року позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) кошти у розмірі понесених витрат, а саме 65 340,51 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.
Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, 20 березня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 лютого 2026 року подана до Київського апеляційного суду з пропуском строку на апеляційне оскарження, проте у клопотанні заявник просить цей строк поновити, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваного рішення було отримано особисто 24 лютого 2026 року.
Дослідивши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на апеляційне оскарження судового рішення.
За загальним правилом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу - частина 3 статті 354 ЦПК України.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення - стаття 127 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 05 лютого 2026року судом першої інстанції проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення. Відомості про складання повного судового рішення відсутні.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 лютого 2026 року, було надіслано судом 09.02.2026. Зареєстровано: 09.02.2026. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2026.
Питання щодо вручення судового рішення врегульовано статтею 272 ЦПК України.
Частинами 3, 6 статті 272 ЦПК України визначено, що у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов'язком суду.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, що повний текст судового рішення вручено відповідачу під розписку в приміщенні суду - 24 лютого 2026 року ( а.с. 128).
Апеляційна скарга на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 лютого 2026 року подана відповідачем 20 березня 2026 року, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення відповідачеві повного тексту судового рішення.
Відповідно до вимог частини 2 статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, викладені у клопотанні обставини, які безпосередньо унеможливлювали відповідачу вчинити процесуальну дію на оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 лютого 2026 року у визначений законом строк, є поважною причиною, а тому процесуальний строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В окремо поданому клопотанні відповідач просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що він пенсіонер, його дохід складається виключно із пенсії, він не отримує інших соціальних виплат та немає будь-яких заощаджень в банківських установах, відсутнє на праві власності нерухоме майно, що підтверджується витягом з державного реєстру. З огляду на скрутне матеріальне становище він позбавлений можливості сплатити судовий збір.
На підтвердження надає відповідні докази.
Розглядаючи вказане клопотання, суд приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майно, майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Наведені заявником обставини, а також надані на їх підтвердження докази, дають підстави для висновку про його складний майновий стан, а тому колегія суддів вважає, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги обґрунтованим.
Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд апеляційної інстанції вважає за можливе клопотання задовольнити та звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у розмірі 4542,00 грн за подання апеляційної скарги.
За формою та змістом апеляційна скарга відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.
Відповідно до частини 4 статті 359 ЦПК України суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст. 354, 356, 359 ЦПК України,-
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 лютого 2026 року.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 лютого 2026 року.
Відкрити апеляційне провадження в цивільній справі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Скрипки О.І., у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Зупинити дію рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 лютого 2026 року до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.
Роз'яснити іншим учасникам справи право подати відзив на апеляційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати п?яти днів з дня вручення цієї ухвали.
Згідно з частиною 4 статті 360 ЦПК України до відзиву необхідно додати докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді: