Справа № 758/16172/24
Категорія 67
(ЗАОЧНЕ)
18 травня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С.,
за участю секретаря судового засідання - Савенко Д. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів.
Зазначав, що 08.10.2005 між ним та відповідачкою було укладено шлюб.
Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Посилаючись на те, що подружнє життя у них не склалося, що шлюбні відносини між ними фактично припинилися, просив розірвати шлюб.
Крім того, вказав на те, що відповідачка самоусунулася від виконання своїх обов'язків по матеріальному забезпеченню сім'ї та дітей, витрати на утримання дітей не несе.
Вони досягли усної згоди про те, що позивачка буде сплачувати по 200 Євро на кожну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Посилаючись на зазначені обставини просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 200 Євро на кожну дитину до досягненню ними повноліття.
Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дати та час судових засідань неодноразово у судові засідання не з'являлася, причини неявки суду не повідомляла, відзив на позов не подавала.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно ухвали Подільного районного суду м. Києва від 20.04.2026, занесеної до протоколу судового засідання, суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України постановив проводити заочний розгляд справи.
Позивач у судовому засіданні підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив позов задовольнити.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 08.10.2005 між сторонами було укладено шлюб, актовий запис 606.
Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Із встановлених обставин справи випливають правовідносини щодо припинення шлюбу між сторонами.
До цих правовідносин підлягають застосуванню норми ст. ст. 105, 110, 112 СК України.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Установлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися. Примирення сторін є неможливим.
Оскільки, між сторонами втрачено взаєморозуміння та почуття любові, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить інтересам подружжя та дітей, суд дійшов висновку про те, що збереження сім'ї є неможливим, шлюб між сторонами існує формально і може бути розірваним.
Крім того, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 200 Євро на кожну дитину, посилаючись на усну домовленість між ними.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).
Частинами 1-3 ст. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Доказів того, що діти перебувають виключно на утриманні позивача останнім суду не надано, як і не надано суду доказів того, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов'язків по утриманню дітей.
Не надано суду і доказів на підтвердження усної домовленості між сторонами щодо визначення розміру аліментів у розмірі по 200 Євро на кожну дитину, які відповідачка зобов'язувалася сплачувати позивачу.
Крім того, обов'язковою умовою для стягнення аліментів на дитину на користь одного з батьків є факт проживання з ним самої дитини, на утримання якої і стягуються аліменти, такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.11.2022 у справі № 188/1029/19.
У судовому засіданні 20.04.2026 ОСОБА_1 вказав на те, що він з відповідачкою та дітьми проживають разом.
Доказів того, що питання щодо визначення місця проживання дітей разом з позивачем вирішувалося сторонами або судом, суду не надано.
Виходячи з вищевикладеного, позов в частині стягнення аліментів є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу, стягнення аліментів - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 , зареєстрований 08.10.2005 Хортицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 606 - розірвати.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити рішення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 18.05.2026.
Суддя С. С. Захарчук