Справа № 758/7232/26
3/758/2929/26
Категорія 289
13 травня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., за участю прокурора Грушковського В.Ю., особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи державним виконавцем Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області ЦМУ Мін'юсту, а також державним службовцем 9 рангу категорії «В», являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, згідно з пп. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону №1700-VII та приміткою до ст.1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч.1 ст.45 розділу VII та п.27 розділу XIII Закону №1700-VII, несвоєчасно 03.06.2025, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.1726 КУпАП;
ОСОБА_1 , обіймаючи по 09.10.2023 посаду державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області ЦМУ Мін'юсту, будучи державним службовцем 9 рангу категорії «В», являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, згідно з пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 розділу VII Закону №1700-VII, несвоєчасно 03.06.2025, без поважних причин, подала декларацію при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.1726 КУпАП;
ОСОБА_1 , обіймаючи з 01.10.2021 по 09.10.2023 посаду державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області ЦМУ Мін'юсту, будучи державним службовцем 9 рангу категорії «В», являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, згідно з пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону №1700-VII несвоєчасно 03.06.2025, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2023 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.1726 КУпАП.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 13.05.2026 року, об'єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення за №758/7232/26 провадження № 3/758/2929/26, за № 758/7235/26 провадження №3/758/2931/26, та за № 758/7236/26 провадження №3/758/2932/26, присвоєно об'єднаному провадженню єдиний номер справи за №758/7232/26 провадження № 3/758/2929/26.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, зазначила, що не була обізнана про необхідність подання декларації, подала 03.06.2025 року, після повідомлення НАЗК. Зазначила про сплив строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Прокурор у судовому засіданні підтримала викладені у протоках обставини. Подала висновок щодо наявності в діях особи події та складу адміністративного правопорушення, із посиланням на відповідні норми Закону зазначила, що відсутні поважні причини несвоєчасного подання декларації, факт подання декларації поза межами встановленого законом строку, утворює в діях ОСОБА_1 об'єктивну сторону правопорушення.
Вказує, що твердження про не усвідомлення саме протиправності вчинюваного діяння до уваги братись не повинно з огляду на конституційний принцип презумпції знання закону. ОСОБА_1 перебуваючи на посаді державного виконавця попереджена про вимоги та обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції», а тому в її діях наявний прямий умисел. Зазначив, що моментом виявлення правопорушення є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення - 28.04.2026 року, отже шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення не сплинув. Зауважив, що відсутні підстави для визнання малозначності діяння, просив визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень та призначити стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
За приписами ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Так, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що наказом ЦМУ Мін'юсту від 30.09.2021 року №4528/03 ОСОБА_1 з 01.10.2021 року призначено на посаду державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області ЦМУ Мін'юсту. Наказом ЦМУ Мін'юсту від 17.05.2021 року №1613/03 ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг державного службовця в межах категорії «В» державної служби.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про державну службу», посада державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області ЦМУ Мін'юсту віднесена до посад категорії «В» державної служби.
12.03.2021 року ОСОБА_1 прийняла присягу державного службовця та була ознайомлена з вимогами та обмеженнями, встановленими Законом №1700-VII.
Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб'єктами правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону №1700-VII зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Відповідно до ч.5 ст. 32 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом №1700-VII.
Таким чином, державний виконавець Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області ЦМУ Мін'юсту ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 цього Закону та суб'єктом відповідальності відповідно до Примітки до ст.172-6 КУпАП, і вона зобов'язана виконувати вимоги Закону.
Відповідно до п.15 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 року, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, яким в Україні введено воєнний стан з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє і по теперішній час.
Законом України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або війни» від 03.03.2022 № 2115-ІХ установлено, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов'язку подати документи. Також у період воєнного стану або етапу війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюється.
Абзацом 4 частини 27 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).
Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023.
Таким чином, з 12.10.2023 року здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону №1700-VII (зокрема подання декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлено у повному обсязі та здійснюються у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, частинами сьомою-чотирнадцятою статті 45 цього Закону).
Абзацом 1 частини 27 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 нього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
На виконання вищезазначених вимог, державний виконавець Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області ЦМУ Мін'юсту ОСОБА_1., будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язана була подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік не пізніше 31.01.2024 року.
Проте, ОСОБА_1 , будучи об'єктом декларування, яка обізнана щодо обов'язку, способу та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення статті 45 Закону №1700 -VII, подала відповідну декларацію лише 03.06.2025, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Місцем вчинення правопорушення є подання декларації за адресою: м.Київ, вул. Борисоглибська, 3.
Крім того, наказом ЦМУ Мін'юсту від 09.10.2023 року №3788-к ОСОБА_1 звільнено з займаної посади державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області ЦМУ Мін'юсту, за взаємною домовленістю сторін.
Абзацом 1 ч. 2 статті 45 Закону №1700-VII визначено, що особи, зазначені у п. 1, підпунктах "а" і "в" п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Згідно з п.п. 2 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.
Тобто, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати декларацію при звільненні за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, упродовж часу 00:00 годин 10.10.2023 року по 23:59 годин 08.11.2023 року.
Проте, ОСОБА_1 , будучи об'єктом декларування, яка обізнана щодо обов'язку, способу та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення статті 45 Закону №1700-VII, подала відповідну декларацію, лише 03.06.2025, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Місцем вчинення правопорушення є подання декларації за адресою: м.Київ, вул. Борисоглибська, 3.
Крім того, відповідно до пп. 1 п. 2 Розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 № 449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за № 987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (щороку), абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Тобто, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати щорічну декларацію після звільнення за 2023 рік, упродовж часу 00:00 годин 01.01.2024 року по 23:59 годин 31.03.2024 року.
Проте, ОСОБА_1 , будучи об'єктом декларування, яка обізнана щодо обов'язку, способу та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення статті 45 Закону №1700-VII, подала відповідну декларацію, лише 03.06.2025, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Місцем вчинення правопорушення є подання декларації за адресою: м.Київ, вул. Борисоглибська, 3.
З приводу несвоєчасності подання декларації ОСОБА_1 надала пояснення, в яких вказала, що несвоєчасно подала декларації за 2021, 2023 роки, умислу на несвоєчасну подачу не мала.
Факт несвоєчасної подачі ОСОБА_1 щорічної декларації за 2021 рік, декларації при звільненні, та щорічної декларації після звільнення за 2023 рік встановлений. Поважні причини несвоєчасної подачі декларації ОСОБА_1 , судом не встановлені.
Таким чином, суд вважає встановленим те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області ЦМУ Мін'юсту, як особа уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порушення статті 45 Закону, несвоєчасно, без важних причин подала 03.06.2025 року шляхом заповнення в офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, яку мала подати не пізніше 31.01.2024 року; декларацію при звільненні, яку мала подати до 08.11.2023 року; щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік після звільнення, яку мала подати до 31.03.2024 року, чим вчинила адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених адміністративних правопорушень, встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:
- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 від 28.04.2026 року № 4822, в якому зафіксовано обставини вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією;
- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 від 28.04.2026 року № 4825, в якому зафіксовано обставини вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією;
- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 від 28.04.2026 року № 4824, в якому зафіксовано обставини вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , яка не заперечила факт несвоєчасного подання нею декларацій та обізнаності щодо обов'язку такого подання;
- даними Єдиного державного реєстру Декларацій, де відображений час та вид поданої декларації ОСОБА_1 ;
- послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», відповідно до якої у термін, передбачений для подання декларацій, а саме щорічної декларації за 2021 рік, яку мала подати не пізніше 31.01.2024 року; декларацію при звільненні, яку мала подати до 08.11.2023 року; щорічну декларацію за 2023 рік після звільнення, яку мала подати до 31.03.2024 року, ОСОБА_1 в строк до 29.05.2025 року не вчиняла жодних дій у Єдиному державному реєстрі, для подання відповідних декларацій;
- копією наказу ЦМУ Мін'юсту від 30.09.2021 року №4528/03 про призначення ОСОБА_1 з 01.10.2021 року на посаду державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області ЦМУ Мін'юсту (м.Київ), із раніше присвоєним 9 рангом державного службовця в межах категорії «В» посад державної служби;
- копією наказу ЦМУ Мін'юсту від 09.10.2023 року №3788-к про звільнення ОСОБА_1 з посади державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області ЦМУ Мін'юсту (м.Київ) 09 жовтня 2023 року за взаємною домовленістю, з припиненням державної служби;
- копією особової картки державного службовця;
- копією посадової інструкції.
Протоколи № 4822, №4824, №4825 про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.172-6 КУпАП, складено 28 квітня 2026 року уповноваженою особою - старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах 1-го сектору (протидії корупції) управляння стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції ОСОБА_3 , відповідають вимогам ст. 254, 255, 256 КУпАП та узгоджується з Положенням про Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Твердження ОСОБА_1 про сплив строку накладення адміністративного стягнення передбачений ст. 38 КУпАП, є хибним.
Так, відповідно до ч.3 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Отже за змістом наведеної норми особливістю розглядуваного правопорушення є те, що початок перебігу строку для накладення адміністративного стягнення розпочинається з дня його виявлення, а можливість застосування адміністративного стягнення обмежується двохрічним строком, який рахується від дня вчинення правопорушення.
Норми КУпАП не містять визначення поняття «день виявлення адміністративного правопорушення» та не встановлюють критеріїв для визначення такого моменту. Тому питання про дату виявлення правопорушення вирішується з урахуванням конкретних обставин справи та дій уповноважених осіб.
Згідно з роз'ясненнями Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2021 року №1089/0/2-21 виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об'єктивних та суб'єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов'язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень тощо). Висновок про те, що виявлено правопорушення, пов'язане з корупцією як сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Тож з огляду на зазначене, датою виявлення правопорушення є дата складання протоколів про адміністративне правопорушення, пов'язаних з корупцією, а саме 28 квітня 2026 року, саме коли уповноваженою особою на складання протоколу встановлено всі обставини та склад правопорушення, отримано від особи пояснення та встановлено відсутність поважних підстав на неподання декларації у визначений строк.
Що також узгоджується з висновками Верховного Суду (лист голови Верховного Суду від 09.04.2021 №1089/0/2-21) про те, що виявити адміністративне правопорушення означає установити наявність підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об'єктивних та суб'єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов'язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень тощо). Висновок про те, що виявлено правопорушення, пов'язане з корупцією як сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, з огляду на те, що об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, полягає у несвоєчасному поданні декларації без поважних причин, днем вчинення адміністративного правопорушення є день подання такої декларації.
Таким чином, днем вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, слід вважати 03.06.2025 року.
Європейський суд з прав людини у справі «Oleksandr Volkov v. Ukraine», рішення від 9 січня 2013 року, зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними».
Таким чином, суд приходить до висновку, що на день розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , враховуючи дату вчинення правопорушення та дату виявлення правопоуршення, строк, встановлений ч. 4 ст. 38 КУпАП України для накладення адміністративного стягнення не закінчився.
Під час судового засідання ОСОБА_1 підтвердила, що своєчасно не подала декларації, вагомих підстав такого значного пропуску не зазначила.
Отже, судом не встановлено будь-яких об'єктивних підстав та причин, які перешкоджали б ОСОБА_1 вчасно подати щорічну декларацію за 2021 рік, щорічну декларацію за 2023 рік та декларацію при звільненні, тобто убачається, що відповідні декларація подана несвоєчасно, із значним пропуском встановленого строку, без поважних причин.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VII визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною в ч.1 ст. 3 цього закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України "Про запобігання корупції" за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 1726 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб'єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).
Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, що вчиняється суб'єктом декларування, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом України "Про запобігання корупції", призвела до порушення Закону України "Про запобігання корупції" (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 3663 Кримінального кодексу України, суб'єкт декларування, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об'єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і подальше несвоєчасне подання декларації не утворює складу адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб'єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо без діє тривалий час і не подає декларацію.
Обов'язком суб'єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону України "Про запобігання корупції", у тому числі вимог його статті 45 розділу VII «Фінансовий контроль» та п. 27 розділу XIII «Прикінцеві положення».
Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Таким чином, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено робити тільки те, що дозволено законом статті 6 Конституції України).
Відповідно до ч. 4 ст. 277 КУпАП «строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо)».
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст. 252 КУпАП.
За таких обставин, оцінивши докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, суд доходить до висновку, що поважні причини, які б перешкодили ОСОБА_1 , вчасно подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, декларацію при звільненні, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2023 рік, відповідно до пояснень відсутні, а від так вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, доведена повністю.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, вчинення адміністративного правопорушення вперше, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП України, пом'якшують відповідальність правопорушника, судом встановлено щире розкаяння винної.
Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, по справам, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
На підставі викладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню винуватості ОСОБА_1 , кількості вчинених адміністративних правопорушень, характеру та суспільної небезпеки вчинених нею правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 , слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.40-1, 172-6, 221, 275- 280, 283-287 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, призначити стягнення, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 1700 (тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя: О.В. Лещенко