Справа № 758/6967/25
Категорія 35
13 березня 2026 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участі секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі за текстом - позивач) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідачів), про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням співвідповідачами обов'язків щодо оплати наданих комунальних послуг, у зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з співвідповідачів заборгованість за комунальні послуги з приводу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (надалі за текстом - квартира) у сумі 148 700,00 грн., з яких: 126 975,02 грн. основного боргу, 16 948,51 грн інфляційних втрат, 4 045,77 грн 3% річних, 730,70 грн пені.
Відповідач 1 заперечує проти позову виходячи з того, що не проживає у квартирі тривалий час. Також, відповіждач 1 вказує, що надавала відповідачу 2 кошти для оплати комунальних послуг. Крім того, відповідачем 1 заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.
Ухвалою від 15.05.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в спрощеному позовному проваджено без виклику сторін.
23.06.2025 до суду від відповідача 1 надійшов відзив.
Ухвалою від 12.08.2025 позовну заяву залишено без руху.
20.08.2025 на виконання Ухвали суду від 12.08.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій міститься клопотання про залучення співвідповідача.
22.08.2025 до суду від відповідача 1 надійшли заперечення на заяву, в якій відповідач вказує, що позивач пропустив строк на усунення недоліків, а тому, позовну заяву слід залишити без розгляду.
Ухвалою від 22.08.2025 ухвалено залучити до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_2 та продовжити розгляд справи.
18.09.2025 до суду від відповідача 1 надійшла заява про долучення доказів.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Інформації про зареєстрованих осіб, станом на 15.05.2025 року у квартирі зареєстрована відповідач 1.
У Акті про відсутність особи за місцем реєстрації вказано, що відповідач 1 не проживає з 01.04.2019 за адресою квартири.
За змістом Акту про фактичне місцепроживання особи виданий 0831 відповідач 1 фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади у квартирі зареєстровані співвідповідачі та особи ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
28.03.2018 року в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» (випуск 34) позивачем було опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води на наступних умовах.
1. Виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачевi вiдповiдної якостi послуги з централiзованого опалення, постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати наданi послуги за встановленими тарифами у строки i на умовах, що передбаченi договором.
5. Тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, встановлюються відповідним органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
7. У разі зміни тарифів оплата за централізоване опалення та постачання гарячої води Споживачем здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього Договору.
8. Плата за надані послуги справляється згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі -Правила).
10. У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.
За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку або не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку, оплачують послуги з гарячого водопостачання за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.
11. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.
У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.
12. Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів.
14. Розрахунковим періодом є календарний місяць, якщо інше не визначено договором. Система оплати послуг щомісячна. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем) на підставі рахунків на оплату наданих послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
17. Плата за послуги справляється згідно з нормативами (нормами) споживання та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря i фактичної кiлькостi діб надання цієї послуги в мiсяцi, який є розрахунковим у разі: вiдсутностi у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії; несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення (у разі відсутності (несправності) будинкового засобу обліку); відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 Правил (у разі відсутності (несправності) будинкового засобу обліку).
Позивач, на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 N? 602-18 (далі Договір цесії), укладеного між ПАТ «Київенерго» (далі - Кредитор) та позивачем (далі - Новий Кредитор), набув право вимоги до співвідповідачів з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмірі 14081,96 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 20725,29 грн.
Згідно п. 3.4.2 Договору цесії, Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку N? 1 та/або Додатку N? 2 до Договору цесії сплати заборгованості.
Так квартира під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, що підтверджується наявними в матеріалах справи корінцями нарядів на включення та відключення, по адресі місцезнаходження квартири за період з 20.10.2018 по 25.03.2025. Різниця між початковою величиною та кінцевою величиною у кожному опалювальному сезоні складає 1,584 Гкал/год.
Відповідно до розрахунку заборгованості, у співвідповідачів виникла заборгованість з централізованого опалення (ЦО), централізованого постачання гарячої води, постачання теплової енергії (ТЕ), гарячої енергії (ГВ) абонентського обслуговування послуг з постачання теплової енергії та внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії (ВКО ЦО) та гарячої води (ВКО ПГВ) всього разом у сумі 126 975,02 грн.
Згідно Довідки про обсяги споживання послуги з постачання теплової енергії/послуги з постачання гарячої води за показниками КВОТЕ за адресою АДРЕСА_1 , лічильник ЦО об'єднана група (ОГ), за період з 01.05.2018 по 31.03.2025 обсяг складає 4562,8526 м3.
Згідно Довідки про обсяги споживання послуги з постачання теплової енергії/послуги з постачання гарячої води за показниками КВОТЕ за адресою АДРЕСА_1 , лічильник опалення, марки Ергомера-125.АА зв.№ 540615 за період з 01.05.2018 по 31.03.2025 обсяг складає 4364,7739 Гкал.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
За приписами частини другої статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною другою статті 641 ЦК України реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням укласти договір (оферту), якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
За, приписами статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, оскільки зазначений договір є публічним та договором приєднання, то відповідно співвідповідачі приєднались до умов Договору шляхом фактичного користування послугами, внаслідок чого між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються нормами спеціального законодавства та умовами договору, а отже, співвідповідачі є споживачами наданих позивачем послуг за адресою проживання співвідповідачів у квартирі.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є, зокрема, суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого постачання теплової енергії та гарячої води.
Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з централізованого теплової енергії та гарячої води.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав умови договору, адже у строки та в порядку надав споживачам послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, відповідно до умов Договору та положень законодавства строк здійснення платежів є таким, що настав.
Відповідно до п.24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Процедура відключення приміщення від внутрішньобудинкових мереж станом на момент надання послуг була встановлена Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005.
Співвідповідачі не надали доказів відключення централізованого опалення у квартирі у спірний період у встановленому законодавством порядку та погодження такого відключення з компетентними особами.
Отже, у співвідповідачів існує обов'язок щодо відшкодування вартості спожитих комунальних послуг.
Стосовно доводів відповідача 1 про відсутність обов'язку сплачувати заборгованість за надані комунальні послуги, суд зазначає наступне.
Згідно п .7 ст. 29 Правил споживач має право на:
- зменшення розміру плати у разі: надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання;
- тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання);
- несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім'ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою.
Виконавець зобов'язаний проводити перерахунок розміру плати за надання послуг у разі ненадання їх, надання не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та визначеному договором (п. 16 ст. 31 Правил).
Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що співвідповідачі звертались до позивача у встановленому законодавством порядку з повідомленням про відсутність одного або декількох членів сім'ї.
Відтак, оскільки співвідповідачі не звертались до позивача з повідомленням про відсутність відповідача 1 у спірний період, у позивача відсутній кореспондуючий обов'язок проводити відповідні перерахунки розміру плати.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Отже, як наймачі (власники) та споживачі житлово-комунальних послуг, згідно ст. 162 ЖК України, зобов'язані не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з доводами позивача, співвідповідачі не сплачували за надані житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим, за ними утворилась заборгованість, що становить 126 975,02 грн. за період з 07.2015 по 03.2025, з яких:
- ПГВ у період з 07.2015 по 04.2018 у сумі 34807,25 грн.;
- ПГВ у період з 05.2018 по 11.2021 у сумі 44383,08 грн;
- ЦО у період з 10.2018 по 10.2021 у сумі 16532,61 грн;
- ВКО ЦО у період з 03.2020 по 10.2021 у сумі 125,72 грн;
- ВКО ПГВ у період з 03.2020 по 09.2021 у сумі 125,72 грн;
- ТЕ у період з 11.2021 по 03.2025 у сумі 19 226,42 грн;
- ГВ у період з 11.2021 по 03.2025 у сумі 25 494,77 грн;
- ПАО ТЕ у період з 11.2021 по 03.2025 у сумі 1357,57 грн;
- ПАО ГВ у період з 11.2021 по 03.2025 у сумі 712,80 грн.
З огляду на викладене, враховуючи те, що заборгованість співвідповідачів перед позивачем в розмірі 126 975,02 грн. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і співвідповідачі на момент ухвалення рішення не надали документів, які свідчили про сплату вказаної заборгованості, а також, не надали доказів неотримання ними вищенаведених житлово-комунальних послуг чи оформлення у встановленому порядку відмови від їх отримання, не спростували належними та допустимими доказами наданого позивачем розрахунку спірної заборгованості, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення суми основного боргу, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення 126 975,02 грн. заборгованості підлягають задоволенню.
Враховуючи відсутність доказів сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі, суд відхиляє аргументи відповідача про часткову оплату послуг наданих позивачем.
Щодо позовних вимог про стягнення пені.
Згідно з нормами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За змістом ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану № 206 від 05.03.2022 (в редакції, яка діяла до 30.12.2023) установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Редакція п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану № 206 від 05.03.2022, яка набрала чинності з 31.12.2023 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Станом на 31.12.2023 Київ не відноситься до територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією.
Розрахунки здійснено на загальну суму заборгованості за окремою житлово-комунальною послугою (ГВ, ТЕ), яка надається позивачем співвідповідачам, за період з 01.10.2024 по 31.03.2025 .
Перевіривши розрахунки пені, судом встановлено, що вказані розрахунки здійснено правильно, визначені позивачем періодом нарахування є обґрунтованими, а вимоги про стягнення пені у сумі 730,70 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунки здійснено на загальну суму заборгованості за окремою житлово-комунальною послугою (ЦО, ТЕ, ГВ), яка надається позивачем відповідачу, де періодом визначено з першого число по останнє число поточного місяця, починаючи з жовтня 2024 року по березень 2025 року.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, що міститься у позові, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення 16 948,51 грн. інфляційних втрат та 4 045,77 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо доводів відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (статті 257, 261 Цивільного кодексу України).
Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, але за умови, що про її застосування заявлено стороною у спорі до ухвалення судом рішення. (частин 4 статті 267 Цивільного кодексу України).
Однак, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України). А статтями 263, 264 Цивільного кодексу України передбачено зупинення та переривання перебігу позовної давності.
Крім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, зокрема, визначені статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Зазначений Закон набрав чинності 02.04.2020.
Висновки про відсутність спливу позовної давності, передбаченої статтею 257 Цивільного кодексу України, під час дії карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", зокрема, наведено в Постановах Верховного Суду від 26.09.2023 у справі №914/1896/22 та від 25.08.2021 у справі №914/1560/20.
За наслідками розгляду справи №910/18489/20 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 дійшла висновку, що початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме із моментом набрання чинності 02.04.2020 зазначеним Законом (про таке зазначено, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №167/1058/20 та постанові Верховного Суду від 28.03.2024 у справі №903/877/20(903/932/23)).
Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
В подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався продовжено.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19. Згідно з чинною редакцією вказаного пункту у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року № 4434-IX постановлено:
1. Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) виключити.
2. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.
Текст закону опубліковано в газеті «Голос України» 03.06.2025 року та набрав чинності 03.09.2025.
Отже, перебіг строку позовної давності поновлено з 04.09.2025.
Позовна заява була направлена до суду в травні 2025.
Як вказано судом вище, за співвідповідачами за ПГВ у період з 07.2015 по 04.2018 у обліковується заборгованість сумі 34807,25 грн.
Отже, враховуючи положення ЦК України, суд доходить до висновку про наявність підстав для застосування наслідків пропуску позовної давності до позовних вимог за період з 07.2015 по 04.2017.
Згідно розрахунку позивача станом на 04.2017 за ПГВ наявний борг у сумі 24174,27 грн.
Відтак, стягненню з співвідповідачів на користь позивача підлягає різниця у розмірі 10632,98 грн за ПГВ (34807,25 грн - 24174,27 грн = 10632,98 грн).
Суд враховуючи наведені вище положення законодавства доходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування наслідків пропуску позовної давності щодо інших позовних вимог щодо стягнення основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та пені.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволення частково у сумі 124525,73 грн (148 700,00 грн - 24174,27 грн = 124525,73 грн).
За змістом положень ст. ст. 76 - 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред'явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред'явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково;
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість у сумі 124 525 (сто двадцять чотири тисячі п'ятсот двадцять п'ять) гривень 73 копійки;
Стягнути пропорційно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» у розмірі 2535 (дві тисячі п'ятсот тридцять п'ять) гривень 74 копійки по 1267 (одній тисячі двісті шістдесят сім) гривень 87 копійок з кожного;
В іншій частині позову відмовити.
Учасники справи:
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП невідомий);
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В.В. Гребенюк