печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25984/26-к
пр. 1-кс-28692/26
13 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням старшого слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42023102070000067 від 30.03.2023 ОСОБА_3 ,
13.05.2026 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_7 , за погодженням прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42023102070000067 від 30.03.2023 ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023102070000067 зареєстрованому 30.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 110-2, ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , будучи організатором групи до якої входили ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також інші невстановлені особи, у період з квітня 2022 року по 17 лютого 2023 року, перебуваючи в у м. Києві, організував з використанням підроблених документів заволодіння об'єктом нерухомого майна, яке належало АТ «ТВЕЛ», кінцевим бінефіціарним власником якого був ДК «РОСАТОМ» - будівлею розташованою за адресою: АДРЕСА_5 яка складається з нежитлових приміщень загальною площею 530,3 кв.м. та житлових приміщень, а саме: квартири АДРЕСА_1 загальною площею 87,90 кв.м., квартири № 2 загальною площею 39,50 кв.м., квартири № 3, загальною площею 70,80 кв.м., квартири № 4, загальною площею 88,40 кв.м., квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 71,70 кв.м., вартістю 55 789 968,00 гривень, зареєструвавши право власності за ОСОБА_8
18 лютого 2023 року ОСОБА_3 усвідомлюючи, що вказана будівля має незаконне походження, розпочав активні дії, спрямовані на легалізацію (відмивання) вказаного майна.
З метою реалізації розробленого плану ОСОБА_3 , до раніше створеної ним організованої групи окрім ОСОБА_8 , в кінці лютого 2023 року залучив свого сина ОСОБА_10 , який будучи обізнаним про незаконний спосіб набуття права власності на будівлю, добровільно погодився виконувати роль представника власника, посередника у переговорах, а також здійснювати пошук покупців, організовувати розміщення оголошень, щодо продажу будівлі.
ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 узгодили план дій розроблений ОСОБА_3 , щодо легалізації (відмивання) майна будівлі, таким чином дійшовши змови на спільне вчинення кримінального правопорушення, відповідно до вказаного плану протиправної діяльності, дії всіх учасників організованої групи були спрямовані на досягнення єдиного злочинного результату.
Після досягнення змови на вчинення кримінального правопорушення 09.03.2023 продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_3 у приміщенні приватного нотаріуса Киі?вського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за адресою: м. Київ, вул. Передова, 19, використовуючи підроблений договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна від 12.09.2012, видав нотаріальну довіреність, зареєстровану в реєстрі за № 2298, якою уповноважив ОСОБА_3 бути його представником у будь-яких установах, підприємствах, організаціях незалежно від їх підпорядкування та організаційної форми, необхідних для укладання правочину щодо користування, володіння, управління та відчуження належного ОСОБА_8 нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 1003 (одна тисяча три) кв. м., та з усіх питань пов'язаних із управлінням, здачею в оренду, розпорядженням (продажем за ціну та на умовах за його розсудом), передачею в іпотеку вищевказаного нежитлового приміщення.
На виконання злочинного плану ОСОБА_3 та ОСОБА_10 в кінці лютого на початку березня 2023 року розпочали переговори з кількома фізичними особами зацікавленими в купівлі вказаного об'єкту нерухомості. Під час цих зустрічей вони пропонували придбати будівлю, переконуючи покупців, про законність набуття права власності на будівлю та в справжності документів на право власності.
Так, 23 лютого 2023 року ОСОБА_10 діючи у відповідності до відведеної йому ролі, з метою легалізації (відмивання) майна отриманого злочинним шляхом, зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_12 і запропонував йому придбати будівлю за ціною нижчою від ринкової, повідомивши останньому, що вказаний об'єкт фактично належить його батьку ОСОБА_3 , але право власності зареєстроване на довірену особу батька ОСОБА_8 .
В кінці лютого на початку березня 2023 року ОСОБА_10 використовуючи мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 та месенджер «WhatsApp» надіслав ОСОБА_12 на мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_2 , копії правовстановлюючих документів на вказану будівлю та зображення стану приміщень.
В подальшому ОСОБА_12 за попередньою домовленістю прибув до вказаної будівлі, де його зустріли ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , надавши доступ до приміщення. Під час огляду приміщення ОСОБА_3 та ОСОБА_10 переконували ОСОБА_12 , що ОСОБА_3 є фактичним власником приміщення, надавши при цьому документи щодо права власності для огляду та їх копіювання. Вказані документи ОСОБА_12 були передані невстановленій особі, яка здійснила перевірку документів та будівлі на предмет наявності судових спорів, фактичного власника майна тощо. Під час перевірки правовстановлюючих документів наданих ОСОБА_3 , невстановленою особою було встановлено, що на будівлю накладено арешт та ОСОБА_8 не являється фактичним власником приміщення, про що невстановлена особа повідомила ОСОБА_12 .
В березні 2023 року ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 перебуваючи у приміщенні ресторану «Холі бургер», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, під час чергової зустрічі, знову запропонували ОСОБА_12 придбати будівлю розташовану за адресою: АДРЕСА_5 вартістю 55 789 968,00 гривень, що є особливо великим розміром, на що ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , що документи надані ними підроблені та що вони намагаються заволодіти його коштами.
Внаслідок виявлення підробки документів, ОСОБА_12 відмовився вести подальші переговори щодо укладання угоди купівлі-продажу будівлі. Таким чином ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , готуючись до скоєння кримінального правопорушення не довели свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі.
Не відмовившись від свого злочинного наміру, в кінці березня 2023 року ОСОБА_3 з метою маскування протиправної діяльності організованої групи, створення видимості законності володіння будівлею та для приховування обставин її походження, залучив до продажу будівлі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інших фізичних осіб.
Крім цього ОСОБА_10 виконуючи відведену йому роль звернувся до ріелтора невстановленої особи на ім'я ОСОБА_15 , з метою розміщення оголошень про продаж будівлі у мережі Інтернет. В подальшому ОСОБА_15 за грошову винагороду від можливого продажу будівлі, запропонувала розмістити оголошення про продаж будівлі ОСОБА_16 , яка погодилась на вказану пропозицію.
31.03.2023 о 15 годині 08 хвилин ОСОБА_16 на замовлення ОСОБА_10 , розмістила у мережі Інтернет на сайті OLX.UA, на зареєстрованому неї обліковому записі логін ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошення ID: НОМЕР_3 про продаж будівлі.
На початку квітня 2023 року ОСОБА_3 , з метою розпорядження майном, отриманого злочинним шляхом, діючи у відповідності до розробленого ним плану та відведеної йому ролі, звернувся до ОСОБА_17 і запропонував йому за грошову винагороду якомога швидше знайти покупця на будівлю розташовану за адресою: АДРЕСА_4 . ОСОБА_17 погодився на пропозицію ОСОБА_3 , і в свою чергу, зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_18 , який надавав послуги з реалізації нерухомого майна і запропонував йому за грошову винагороду, знайти покупця на будинок, останній погодився на пропозицію щодо пошуку покупця та організації укладення договору купівлі-продажу будівлі.
В подальшому ОСОБА_17 познайомив ОСОБА_19 з ОСОБА_3 зазначивши що останній є фактичним власником вказаної будівлі.
На початку квітня 2023 року ОСОБА_18 знайшов потенційних покупців невстановлених осіб чоловіка на ім'я ОСОБА_20 та жінку на ім'я ОСОБА_21 , які попередньо погодились придбати будівлю розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 55 789 968,00 гривень, що є особливо великим розміром, за умови наявності та справжності правовстановлюючих документів на будівлю. Також ОСОБА_18 повідомив ОСОБА_3 про необхідність надати для огляду будівлю, невстановленим особам чоловікові на ім'я ОСОБА_20 та жінці на ім'я ОСОБА_21 , на що ОСОБА_3 надав згоду і зазначив, що доступ до будівлі він буде здійснювати разом з його сином ОСОБА_10
21 квітня 2023 року невстановлені особи чоловік на ім'я ОСОБА_20 та жінка на ім'я ОСОБА_21 за попередньою домовленістю прибули до вказаної будівлі, де їх зустріли ОСОБА_3 , ОСОБА_10 та ОСОБА_18 , надавши доступ до будівлі. Під час огляду будівлі ОСОБА_3 та ОСОБА_10 переконували невстановлених осіб чоловіка на ім'я ОСОБА_20 та жінку на ім'я ОСОБА_21 , що ОСОБА_3 є фактичним власником приміщення, але право власності зареєстроване на довірену особу батька ОСОБА_8 .
В кінці квітня - на початку травня 2023 року ОСОБА_3 використовуючи мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_4 та месенджер «Viber» надіслав ОСОБА_18 на мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_5 , копії документів щодо права власності на вказане приміщення та зображення стану вказаного приміщення.
Крім цього ОСОБА_10 використовуючи мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 та месенджер «WhatsApp» надіслав ОСОБА_18 на мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_5 , копію паспорта ОСОБА_8 .
Вказані документи ОСОБА_18 були передані невстановленим особам чоловікові на ім'я ОСОБА_20 та жінці на ім'я ОСОБА_21 , які здійснили перевірку документів та будівлі на предмет наявності судових спорів, фактичного власника майна тощо. Під час перевірки ними було встановлено, що на будівлю накладено арешт, а ОСОБА_8 не являється фактичним власником приміщення.
На початку травня 2023 року на черговій зустрічі чоловік на ім'я ОСОБА_20 та жінка на ім'я ОСОБА_21 повідомили ОСОБА_3 та ОСОБА_10 що на вказану будівлю накладено арешт, будівля є власністю АТ «ТВЕЛ» і відмовились вести подальші переговори щодо укладення договору купівлі-продажу.
Обґрунтовуючи клопотання сторона обвинувачення вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Метою обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_3 згідно зі ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
1. п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України, що інкримінується ОСОБА_3 , є особливо тяжким злочином і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, тобто тяжкість можливої відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення само по собі спонукає особу до вжиття будь-яких заходів з метою її уникнення, в тому числі у здійсненні переховування від органів досудового розслідування та суду не дивлячись на стійкі соціальні та побутові зв'язки.
Вищевикладене свідчить також про те, що ОСОБА_3 усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування, зокрема не виключено і виїзд за межі України.
2. п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.
Наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 .
Так, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за участю ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , а також інших невстановлених осіб.
Ураховуючи організаційні здібності підозрюваного, останній з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, може вчинити дії направлені на примушення до надання завідомо неправдивих показань іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, надавати їм відповідні настанови та поради, щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочині, оскільки з викладених у клопотанні обставин кримінального провадження вбачається наявність нерозривного зв'язку та взаємообумовленості інкримінованого підозрюваному діяння, а отже їх зацікавленості у взаємному ухиленні від кримінальної відповідальності.
Крім того, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_3 може впливати на свідків, шляхом їх підкупу, примушуванням або вмовлянням, залякуванням змінити свої покази.
Слідчий вказує, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання вищевказаним ризикам, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, в сукупності, на думку сторони обвинувачення, виправдовує застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, який зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисники заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити в його задоволенні через відсутність ризиків.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.
07.05.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 209 КК України.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджуються долученими до клопотання доказами, а саме:
- висновком судової оціночно-будівельної експертизи № 23-26 від 02.08.2023;
- показаннями свідка ОСОБА_11 ;
- протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_11 ;
- протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_11 ;
- показаннями свідка ОСОБА_13 ;
- показаннями свідка ОСОБА_14 ;
- показаннями свідка ОСОБА_22 ;
- показаннями свідка ОСОБА_23 ;
- показаннями свідка ОСОБА_24 ;
- показаннями свідка ОСОБА_25 ;
- показаннями свідка ОСОБА_26 ;
- показаннями свідка ОСОБА_27 ;
- показаннями свідка ОСОБА_28 ;
- показаннями свідка ОСОБА_29 ;
- показаннями свідка ОСОБА_18 ;
- показаннями свідка ОСОБА_12 ;
- показаннями свідка ОСОБА_17 ;
- показаннями свідка ОСОБА_30 ;
- протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_17 ;
- протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_17 ;
- протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_18 ;
- протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_18 ;
- протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_18 ;
- протоколами оглядів;
- показаннями свідка ОСОБА_31 ;
- показаннями свідка ОСОБА_16 ;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_3 ;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_8 ;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії відео-контролю місця;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії відео-контролю ОСОБА_3 ;
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12025000000003138;
- іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами у своїй сукупності.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні сторони обвинувачення та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні про застосування запобіжного заходу дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення. Проте разом з вказаним, це не може бути безумовною причиною для застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного та обмеження його прав.
При дослідженні особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_3 характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності та має міцні соціальні зв'язки.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного, враховую вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, при вирішенні питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Під час судового розгляду клопотання стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків у кримінальному провадженні, так як доводи та заперечення сторони захисту про їх відсутність, слідчий суддя не приймає, оскільки з огляду на матеріали клопотання та встановлені обставини, підстав стверджувати, що ризики відсутні стороною захисту не доведено та слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено.
Крім того, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Наряду з вказаним, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 179 КПК України визначено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Статтею 42 КПК України, розкривається зміст терміну «підозрюваний», з аналізу якого вбачається, що процесуальний статус підозрюваного не обмежується лише правами, які покладаються на особу підозрюваного, а й визначено також обов'язки, а саме, проте не виключно: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
За встановлених обставин вбачається, що частина обов'язків, які сторона обвинувачення просить покласти на підозрюваного, безпосередньо покладаються самим процесуальним статусом, у якому перебуває ОСОБА_3 , що є безумовною причиною їх виконання та одночасно інша частина вказаних обов'язків, визначено додатково, які в своїй сукупності не є надмірними, оскільки, визначені з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , даних, що характеризують його особу, тобто вказане свідчить про наміри органу досудового розслідування не допустити ризики, які б завадили досудовому розслідуванню, що має на меті забезпечити всебічність, повноту і неупередженість дослідження обставин у даному кримінальному провадження, а відтак клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177-179,194, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023102070000067, а саме до 07.07.2026 включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, судовими експертами та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 42023102070000067.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1