печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25975/26-к
пр. 1-кс-28686/26
13 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваної ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної у кримінальному провадженні № 12025000000002264 від 14.08.2025 ОСОБА_3 ,
13.05.2026 прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з наведеним вище клопотанням.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000002264 від 14.08.2025, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Обгрунтовуючи внесене клопотання прокурор зазначив, що з 08.05.2026 по теперішній час, сторонам кримінального провадження відповідно до обов'язку, покладеного на сторону обвинувачення, зазначеному у ч. 2, 3, 4 ст. 290 КПК України було надано доступ до усіх матеріалів кримінального провадження із зазначенням їх переліку.
Прокурор у клопотанні зазначає, що метою забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_3 покладених на неї процесуальних обов'язків, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею тяжких та особливо тяжких злочинів, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а також враховуючи обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились, з урахуванням того, що стадія ознайомлення сторін кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України триває, виникла необхідність у продовженні строку застосування вищевказаного запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.
Захисник щодо задоволення клопотання заперечував, посилаючись на недоведеність ризиків та необґрунтованість підозри, просив змінити на особисте зобов'язання.
Підозрювана підтримала думку захисника.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, позицію підозрюваної та захисника щодо клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, судовим розглядом встановлено, що 24.02.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручене повідомлення про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
07.05.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручене повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Підозрювана ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Сергіївка, Саратського району, Одеської області, працює на посаді Генерального директора ТОВ «Амбулаторія сімейного лікаря» код (ЄДРПОУ 42354792), проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка України.
19.03.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва до підозрюваної ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, строком до 15.05.2026 та покладено обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
2. не відлучатися за межі м. Одеса, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
5. не спілкуватися із свідками, потерпілими та іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні.
08.05.2026 у кримінальному провадженні виконано умови ст. 290 КПК України, а саме фактично завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000002264 від 14.08.2025 та надано доступ для ознайомлення сторонам провадження.
Слідчим суддею встановлено, що на теперішній час у кримінальному провадженні досудове розслідування завершено та стороною обвинувачення відкрито матеріали досудового розслідування, проте обставиною, яка перешкоджає закінченню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді є виняткова складність кримінального провадження, та як наслідок великий обсяг матеріалів досудового розслідування, з якими необхідно ознайомити підозрюваних та їх захисників.
Також, необхідно врахувати, що сторона захисту може мати свої матеріали, які буде використовувати як докази у суді, та з якими сторона обвинувачення повинна ознайомитись.
Прокурором в судовому засіданні було доведено, що виконати вимоги ст. 290 КПК України раніше, у межах строку дії ухвали слідчого судді, не виявилось можливим з об'єктивних причин, оскільки підозрюваний та його захисник не ознайомилися в повному обсязі з матеріалами кримінального провадження.
Варто зазначити, що виконання вимог ст. 290 КПК України має вирішальне значення для кримінального провадження, оскільки якщо сторона не здійснить відкриття матеріалів, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
За викладених обставин, вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Прокурором в судовому засіданні доведено, що заявлені ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, підозрюваних, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення не зменшились та не відпали, зокрема:
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) обґрунтовується тим, що злочин, передбачений ч. 5 ст. 190 КК України, є особливо тяжким, та передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, з метою його уникнення, ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Крім цього, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 може здійснити виїзд на непідконтрольну Україні території Херсонської, Запорозької, Луганської, Донецької областей чи АР Крим, або, взагалі покинути межі країни.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний (обвинувачений) може ухилитись від слідства (суду).
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні) виражається у тому, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності підозрювана знаючи, де працюють та проживають свідки у вказаному кримінальному провадженні, зокрема частина з яких є її колегами по роботі, та перебувають в її підпорядкуванні, достовірно обізнані у професійній діяльності останньої та можливо діяли за вказівками ОСОБА_3 .
За таких обставин ризик впливу на свідків, підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом, а зважаючи на те, що ОСОБА_3 протягом тривалого часу займає посаду генерального директора ТОВ «Амбулаторія сімейного лікаря» код (ЄДРПОУ 42354792) може оформлювати та сприяти в оформленні листів непрацездатності для себе або для інших учасників кримінального провадження, а тому не виключено, що підозрюваною у разі не продовження до неї запобіжного заходу, будуть вчинитися дії щодо уникнення кримінальної відповідальності шляхом вмовлянь, підкупу чи залякування свідків у цьому провадженні відмовитися від раніше наданих показань чи уникати явки до суду з метою проведення їх допиту безпосередньо під час досудового розслідування або судового розгляду.
Зазначені вище обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином).
Крім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року і по дату складання клопотання, в Україні діє воєнний стан, що може бути використано підозрюваною для неявки за викликами до слідчого, прокурора чи суду, а відтак призведе до затягування проведення слідчих (розшукових) дій за її участі та вжиття необхідних заходів забезпечення кримінального провадження.
Також, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрювана ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи характер вчиненого підозрюваною злочину та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що підозрювана може залишити постійне місце свого проживання, виїхати з території України та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків та осіб, які можуть бути свідками у кримінальному провадженні та володіють інформацією щодо обставин вчинення ним протиправних дій, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є продовження строку дії раніше застосованого щодо підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Також встановлено, що ОСОБА_3 в іншому кримінальному провадженні 23.01.2026 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-3, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто встановлено ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення, тим більше вчинені з корисливих мотивів.
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.
Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.
Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, загрозу призначення суворого покарання за нього, характер вчинених злочинних дій, у яких підозрюється ОСОБА_3 , ризики які зазначені у клопотанні та одночасно вивчивши дані які характеризують особу підозрюваного, сімейний стан, стан здоров'я, його характеристики, слідчий суддя приходить до висновку, за доцільне продовжити до підозрюваного, передбачений ст. 181 КПК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що цілком забезпечить виконання цілей кримінального провадження та одночасно буде дотримано права особи підозрюваної, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації її дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 199, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк застосування до підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання у певний період доби з 23:00 годин до 06:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримати медичну допомогу та прямувати до зони укриття у разі надзвичайних ситуацій техногенного, природного або воєнного характеру, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001536, до 13.07.2026 включно.
Зобов'язати підозрювану ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі м. Одеса, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до ГУ ДМС України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з особами визначеними слідчим/прокурором.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваної ОСОБА_3 до виконання органу Національної поліції за її місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1