печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22633/26-к
11 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника власника майна ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024000000000941 від 14.05.2024,
Прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024000000000941 від 14.05.2024.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що вказане у прохальній частині клопотання майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування кримінального провадження. Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів.
З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що в провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024000000000941 від 14.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у березні 2021 року на території м. Харкова утворено стійке об'єднання осіб - мешканців міст Харкова та Києва, яке за попередньою змовою зорганізувалося в організовану групу, з метою вчинення особливо тяжких злочинів проти власності, а саме вимагання із застосуванням фізичного та психічного примусу по відношенню до власників (бенефіціарних власників) суб'єктів господарювання аграрного сектору економіки.
Згідно з матеріалами кримінального провадження, підготовка до вчинення злочину тривала протягом тривалого часу - з березня 2021 року по теперішній час та включала збір інформації про потенційних потерпілих, їх фінансово-господарську діяльність, активи, місця проживання, коло спілкування та інші відомості, що могли бути використані для здійснення тиску.
Так, зокрема встановлено, що у середині березня 2021 року учасники організованої групи, отримавши номер мобільного телефону директора одного з підприємств, яке здійснювало свою діяльність на території Харківської області, ініціювали з ним контакт та, використовуючи вигаданий привід, домовилися про зустріч у віддаленій місцевості.
У подальшому під час особистої зустрічі, діючи узгоджено та відповідно до розподілених ролей, учасники організованої групи висунули потерпілому незаконну вимогу щодо передачі у власність підконтрольних їм осіб належного йому сільськогосподарського підприємства у триденний строк.
З метою примусу до виконання зазначеної вимоги, учасники групи застосовували психологічний тиск, який виражався у висловленні погроз застосування насильства до потерпілого та членів його сім'ї, а також погрозах знищення або пошкодження належного їм майна.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що учасники групи протягом вищевказаного періоду з метою вимагання використовували наступні способи протиправного впливу, зокрема:
- систематичне здійснення телефонних дзвінків та надсилання повідомлень із погрозами;
- створення штучних перешкод у здійсненні господарської діяльності підприємства потерпілого;
- вплив на контрагентів з метою припинення ділових відносин;
- використання підконтрольних суб'єктів господарювання для імітації правових підстав виникнення заборгованості та посилення тиску.
Відповідно до інформування Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції від 03.04.2026 встановлено, що до вказаних фактів причетний громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який користується автомобілем «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , в транспортному засобі якого можуть знаходитись речі і документи, що мають значення для досудового розслідування та містять відомості, які можуть бути доказами під час судового розгляду, а також знаряддя кримінального правопорушення та майно, яке було здобуте в результаті його вчинення.
23.04.2026, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 в ході якого тимчасово вилучено наступне майно:
- лист № 1115134 від АТ «Райфайзен Банк» до ОСОБА_6 щодо відкриття рахунку ФОП на 1 арк.;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на автомобіль «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 ;
- ключі від автомобіля «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 ;
- автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а користувачем - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно реєстраційної картки ТЗ установлено, що власником автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
23.04.2026 слідчим у провадженні визнано речовими доказами майно, яке тимчасово вилучено у ході вищезазначеного обшуку, а саме:
- лист № 1115134 від АТ «Райфайзен Банк» до ОСОБА_6 щодо відкриття рахунку ФОП на 1 арк.;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на автомобіль «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 ;
- ключі від автомобіля «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 ;
- автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а користувачем - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що з автомобілем необхідно провести слідчі дії,тому наявна належна правова підстава арешту цього майна, зазначив, що автомобіль використовується у злочинній діяльності.
Представник власника майна в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та просив відмовити, надав письмові заперечення .
Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що в провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024000000000941 від 14.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у березні 2021 року на території м. Харкова утворено стійке об'єднання осіб - мешканців міст Харкова та Києва, яке за попередньою змовою зорганізувалося в організовану групу, з метою вчинення особливо тяжких злочинів проти власності, а саме вимагання, із застосуванням фізичного та психічного примусу по відношенню до власників (бенефіціарних власників) суб'єктів господарювання аграрного сектору економіки.
Відповідно до протоколу допиту свідка від 06.04.2026 громадянин ОСОБА_5 є співучасником злочинної групи, який спільно з організатором вживає контррозвідувальних заходів, направлених на дотримання конспірації співучасниками та безпосередньо представляє інтереси організованої групи з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, здійснює вимагання грошових коштів в особливо великих розмірах та у кримінальному провадженні виконує роль співучасника та утворює так званий «силовий блок» у структурі протиправної діяльності.
Відповідно до інформування Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції від 03.04.2026 встановлено, що до вказаних фактів причетний громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який користується автомобілем «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , в транспортному засобі якого можуть знаходитись речі і документи, що мають значення для досудового розслідування та містять відомості, які можуть бути доказами під час судового розгляду, а також знаряддя кримінального правопорушення та майно, яке було здобуте в результаті його вчинення.
23.04.2026, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 в ході якого тимчасово вилучено наступне майно:
- лист № 1115134 від АТ «Райфайзен Банк» до ОСОБА_6 щодо відкриття рахунку ФОП на 1 арк.;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на автомобіль «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 ;
- ключі від автомобіля «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 ;
- автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а користувачем - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно реєстраційної картки ТЗ установлено, що власником автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
23.04.2026 слідчим у провадженні визнано речовими доказами майно, яке тимчасово вилучено у ході вищезазначеного обшуку, а саме:
- лист № 1115134 від АТ «Райфайзен Банк» до ОСОБА_6 щодо відкриття рахунку ФОП на 1 арк.;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на автомобіль «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 ;
- ключі від автомобіля «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 ;
- автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а користувачем - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, КПК не вимагає для накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям речових доказів, наявності обґрунтованої підозри, тобто таке майно дозволяється вилучати та арештовувати незалежно від статусу його власника та місця відшукання, оскільки в іншому випадку не буде досягнута мета застосування такого заходу, а саме запобігання можливості протиправного відчуження, знищення, приховання цього майна.
Слідчий суддя зазначає, що втручання у право власності власника майна пов'язано із здійсненням досудового розслідування кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з корупцією, і тяжкого корупційного кримінального правопорушення, тому таке обмеження права власності не є свавільним та відповідає вимогам законності із дотриманням справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності особи, й застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна необхідне для досягнення мети цього кримінального провадження.
Окрім того, в цьому випадку належить обмежити права власності в частині користування, розпорядження майном та його відчуження з метою запобігання його зміні чи знищенню, оскільки право користування визначає можливість добування корисних властивостей речей для задоволення потреб власника чи інших осіб, розпорядження майном - це можливість його власника визначати долю такого майна, що зокрема полягає в можливості зміни фізичної сутності майна аж до його повного знищення або шляхом відмови від права на майно, а право відчуження полягає у можливості переходу прав власності від однієї особи до іншої.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Стороною обвинувачення зазначено, що на даному транспортному засобі пересувався ОСОБА_5 , у зв'язку з чим може зберігати на собі сліди злочинної діяльності або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні та може бути предметом, з яким будуть проводитись процесуальні дії, такі як огляд чи експертиза.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку, оскільки вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 23.04.2026, а саме: лист № 1115134 від АТ «Райфайзен Банк» до ОСОБА_6 щодо відкриття рахунку ФОП на 1 арк.; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на автомобіль «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 ; - ключі від автомобіля «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 ; - автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 300», д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а користувачем - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню у кримінальному провадженні № 12024000000000941 від 14.05.2024.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1