печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19703/26-к
пр. 1-кс-23687/26
01 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала скаргу, адвоката: не з'явився
слідчого: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність старшого слідчих Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, що полягає у неповернені тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні № 42024000000001259 від 18.11.2024 року -
Адвокат ОСОБА_3 (далі - особа, яка подала скаргу, адвокат ОСОБА_3 ), який діє в інтересах ОСОБА_4 (далі - власник майна, ОСОБА_4 ) звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність старшого слідчих Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, що полягає у неповернені тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні № 42024000000001259 від 18.11.2024 року.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що 03.01.2026 року слідчими було проведено обшук у квартирі АДРЕСА_1 , в які проживає ОСОБА_4 та вилучено грошові кошти та валютні цінності , а також телефони, смартфони та планшет. У подальшому ОСОБА_4 під час допиту у якості свідка повідомив слідчому, що вилучені грошові кошти та валюта є його заощадженнями.
Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.01.2026 року задоволено клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна, яке 03.01.2026 року вилучено у межах кримінального провадження № 42024000000001259 від 18.11.2024 року, однак сторона захисту вважає, що слідчим суддею не враховано походження грошових коштів, оскільки власника майна або його представника про розгляд справи не було повідомлено.
У подальшому ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2026 року клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 задоволено та скасовано арешт зокрема з грошових коштів, що були вилучені під час обшуку в квартирі АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 . Так, адвокат надав ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2026 року та клопотання про повернення тимчасово вилученого майна власнику слідчим Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві, однак вилучені грошові кошти ОСОБА_4 не повернуто.
Тому, представник власника майна вказує на те, що оскільки арешт, зокрема з грошових коштів скасовано, то останні підлягають поверненню власнику.
01.05.2026 року на адресу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи за відсутності останнього та просив відмовити у задоволенні скарги.
01.05.2026 року на адресу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд скарги за його відсутністю, вимоги скарги підтримав та просив останню задовольнити.
В судове засідання учасники судового процесу не з'явилися, про день, час, місце розгляду скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Оскільки особа, яка подала скаргу та слідчий про розгляд скарги повідомлені належним чином, подали заяви про розгляд скарги без їх участі, слідчий суддя визнав можливим розглянути скаргу за відсутності учасників процесу.
Відповідно до ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування провадження технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024000000001259 від 18.11.2024 року.
Так, в межах даного кримінального провадження, слідчими 03.01.2026 року у порядку передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено невідкладний обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 в ході якого виявлено та вилучено, зокрема грошові кошти, а саме:
- 12 600 євро ( 63 купюри номіналом по 200 євро);
- 2 000 доларів США (20 купюр номіналом по 100 доларів);
- 24 800 гривень ( 23 купюри номіналом по 1000 грн., 3 купюри номіналом по 500 грн. 1 купюра номіналом по 200 грн., 2 купюри номіналом по 50 грн.);
Згідно з ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Як визначено у ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Разом з тим, встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2026 року проведений обшук легалізовано та надано дозвіл слідчому Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 42024000000001259 від 18.11.2024 року, на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , а саме квартири АДРЕСА_1 та на вилучення мобільних телефонів, які належать ОСОБА_4 : «Nomi» сірого кольору з сім-картою на номер НОМЕР_1 ; мобільного телефону «Redmi» 5G чорного кольору; мобільного телефону «Apple IPhone 16 Pro Max» в захисному чохлі; мобільного телефону, який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н «Apple IPhone 16 Pro Max» золотого кольору з сім-картою НОМЕР_2 в захисному чохлі; «Apple Ipad Pro» чорного кольору в захисному чохлі, IMEI: НОМЕР_3 , ICCIP НОМЕР_4 ; грошових коштів: 63 купюр номіналом по 200 євро, 20 купюр номіналом по 100 доларів, 23 купюр номіналом по 1000 грн, 3 купюр номіналом по 500 грн, 1 купюри номіналом по 200 грн., 2 купюр номіналом по 50 грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Отже, тимчасово вилученим майном вважаються лише речі та документи, які не входять до переліку, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
Крім того, відповідно до матеріалів справи, слідчим складено та подано слідчому судді клопотання про арешт майна, вилученого у ході обшуку, а також постановою слідчого від 04.01.2026 року вилучені речі та документи визнано речовим доказом у кримінальному провадженні 42024000000001259 від 18.11.2024 року
Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відтак, слідчий суддя звертає увагу на те, що оскільки вилучене в ході обшуку майно було визнано речовим доказом, крім того орган досудового розслідування звернувся з клопотанням до слідчого судді арешт майна, тому вказана скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись, ст. ст. 22, 26, 107, 167-169, 236, 303, 306, 307, 309, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
В задоволені скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність старшого слідчих Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, що полягає у неповернені тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні № 42024000000001259 від 18.11.2024 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1