печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26701/23-ц
01 травня 2026 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Зінченко І.І.,
за участю:
боржника: не з'явився,
представника стягувача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву боржника - ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -
15.04.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва в підсистемі «Електронний суд» від боржника - ОСОБА_1 надійшла заява про розстрочення виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2024 року, в якому останній просить суд розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення з нього безпідставно збережених грошових коштів пайової участі в розмірі 243 433,27 грн. та судовий збір у розмірі 2 921,20 грн. терміном на 12 місяців шляхом сплати щомісячного платежу рівними частинами по 20 529,54 грн. до 30 числа кожного місяця, починаючи з 01.05.2026 року по 30.04.2027 року включно.
В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду боржник зазначає, що на даний час склалися обставини, що істотно ускладнюють виконання зазначеного судового рішення, а саме єдиним джерелом його доходу є заробітна плата, яка не дозволяє здійснити одноразове виконання рішення суду.
20.04.2026 року відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.04.2026 року, заяву про розстрочення виконання рішення суду передано головуючому судді Григоренко І.В.
30.04.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва в підсистемі «Електронний суд» від представника стягувача - ОСОБА_2 надійшли заперечення на заяву боржника про розстрочення виконання рішення суду відповідно до яких остання зазначила, що з урахуванням дати ухвалення рішення суду та вимог ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, а саме за таких умов, розстрочення вказаного рішення можливе в період з 11.10.2024 року до 10.10.2025 року. Таким чином, у задоволенні заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду слід відмовити.
01.05.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від боржника - ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі та останній зазначив, що підтримує заяву та просить її задовольнити.
В судове засідання 01.05.2026 року учасники справи не з'явився будучи належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою учасників справи в судове засідання повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши заяву про розстрочення виконання рішення суду та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Суд встановив, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2024 року задоволено позов Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) безпідставно збережені грошові кошти пайової участі у розмірі 243 433,27 грн., а також судовий збір у розмірі 2 921,20 грн.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі № 916/190/18.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, в обґрунтування підстав для розстрочення виконання судового рішення боржник долучає до матеріалів справи копію довідки форми ОК-7 щодо доходу за останні роки.
Боржник стверджує, що оскільки джерелом його доходу є лише заробітна плата в розмірі 25 941,00 грн. останній не має можливості одноразово сплатити заборгованість відповідно до рішення суду, у зв'язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду на один рік з 01.05.2026 року по 30.04.2027 року.
В свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідною до рішення Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2024 року повний текст судового рішення складено та підписано 10.10.2024 року.
Таким чином, з урахуванням вимог Цивільного процесуального кодексу України та дати ухвалення судового рішення, граничний строк розстрочення його виконання є 10.10.2025 року, що на дату розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду сплив.
З урахуванням викладеного, оскільки граничний строк розстрочення виконання рішення суду встановлений Цивільним процесуальним кодексом України сплив, відсутні правові підстави для задоволення заяви про боржника - ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 258, 259, 260, 352, 353, 354, 355, 435 Цивільного процесуального кодексу України, -
В задоволенні заяви боржника - ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 01.05.2026 року.
Суддя І.В. Григоренко