Справа № 120/6664/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Н.В.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
18 травня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), Житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,
в травні 2025 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив:
-визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 22.01.2021, оформлене протоколом № 12, в частині виключення ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 .
-визнати незаконним та скасувати наказ Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 25.01.2021 №16 «Про оголошення Рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 » в частині виключення ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 .
-зобов'язати житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) поновити ОСОБА_1 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 , в загальній черзі з 21.02.2001.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 22.01.2021, оформлене протоколом № 12, в частині виключення ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 25.01.2021 №16 "Про оголошення Рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 " в частині виключення ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 .
Зобов'язано житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) поновити ОСОБА_1 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 , в загальній черзі з 21.02.2001.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що для перевірки житлових умов та їх зміни у осіб, які перебувають на квартирному обліку та членів їх сімей, необхідно здійснювати щороку оновлення документів. У свою чергу, не подання оновлених документів особами, які перебувають на квартирному обліку позбавляє можливості встановити житловій комісії військової частини підстави для подальшого перебування їх на квартирному обліку.
Апелянт вважає, що сам по собі факт неподання позивачем оновлених документів у встановлений строк свідчить про невиконання ним обов'язку щодо підтвердження підстав перебування на квартирному обліку. За таких обставин житлова комісія обґрунтовано дійшла висновку про відсутність підтверджених підстав для подальшого перебування позивача на обліку та прийняла відповідне рішення в межах наданих повноважень.
Відтак, на думку апелянта, наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмови в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 в період з 1996 по 2012 рік проходив військову службу у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу. У 2022 році позивач був призваний на військову службу під час мобілізації, яку на даний час проходить у військовій частині НОМЕР_2 та приймає безпосередню участь в бойових діях.
Згідно витягу з протоколу №21 засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_3 від 21.02.2002 позивач був зарахований на квартирний облік загальної черги за місцем свого проходження військової служби (а.с. 25).
В подальшому, позивач був зарахований на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов при військовій частині НОМЕР_1 , та рішенням житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.09.2012, оформлене протоколом №5, до його облікової справи були внесені зміни і включено до його складу сім'ї доньку ОСОБА_2 , 2008 року народження (а.с. 26-28).
01.11.2012 наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 31.10.2012 за №203 позивача виключено зі списків особового складу військової частини як такого, що звільнений з військової служби в запас наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.10.2012 №789, за частиною 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову служби» за пунктом «б» (а.с. 29-30).
Після звільнення з військової служби позивач до 25.01.2021 перебував при військовій частині НОМЕР_1 на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
22.01.2021 житловою комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято рішення оформлене протоколом №12 від 22.01.2021 про виключення позивача з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов. В якості підстави вказано: "Не оновив (ла) документи в обліковій справі".
З листа військової частини НОМЕР_1 від 23.04.2025 за №350/115/13 позивачу стало відомо про прийняте житловою комісією рішення оформленого протоколом №12 від 22.01.2021, а саме про виключення ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Позивач, вважаючи протиправним рішення в частині виключення його з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, оформленого протоколом за №12 від 22.01.2021, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що предметом даного адміністративного позову є правомірність виключення позивача з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, з підстав не оновлення документи в обліковій справі та правомірність наявності підставі для поновлення на такому обліку.
При цьому, під час розгляду справи, суд встановив, що засідання житлової комісії, під час якого з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, знято позивача, пройшло за його відсутності, що не відповідає пункту 6 розділу VI Інструкції № 380, та без перевірки його житлових умов. В підтвердження спростування цих обставин відповідач доказів суду не надав.
Таким чином, позивач фактично не мав змоги усунути обставини, на підставі яких його знято з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Крім того, в оскаржуваному рішенні, в протоколі за №12 від 22.01.2021, не зазначено підстав для зняття позивача з такого обліку, встановлених в пункті 21 розділ VI Інструкції №380.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач під час прийняття спірного рішення недотримався процедури розгляду щодо зняття позивача з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов та не виконав вимог щодо письмового повідомлення про прийняте рішення із зазначенням причин зняття з обліку, визначених пунктом 21 розділ VI Інструкції № 380.
Як наслідок, при вирішенні позовних вимог суд врахував, що оскаржуване рішення було прийнято за відсутності позивача, в свою чергу доказів того, що позивача було повідомлено про засідання комісії, згідно якого вирішувалося питання про зняття його з вказаного обліку внаслідок того, що він не пройшов перереєстрацію, матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на усунення обставин, на підставі яких його знято з такого обліку чи на надання відповідних документів з метою розгляду питання про перереєстрацію його на обліку.
При цьому, не проходження щорічної перереєстрації як обставина зняття з обліку, на яку посилається відповідач, не спростовує право позивача на продовження перебування на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умова та не може бути передумовою виключення позивача з такого обліку, оскільки це суперечить вимогам пункту 21 розділ VI Інструкції № 380, статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
За таких обставин, суд вказав, що рішення житлової комісії, що оформлене протоколом №12 від 22.01.2021 щодо визнання позивача таким, що не пройшов щорічну перереєстрацію (не оновив документи) та про його виключення з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умова, є протиправним і підлягає скасуванню.
Крім того, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 25.01.2021 №16 «Про оголошення Рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 » в частині виключення ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 .
Відтак, для належного та ефективного відновлення порушених прав позивача наявні підстави зобов'язати об'єднану житлову комісію відповідача поновити ОСОБА_1 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 з 21.02.2001 в загальній черзі.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК Української РСР та іншими нормативно-правовими актами; порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найм) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац четвертий пункту 1 статті 12 Закону).
Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла (абзац перший пункту 9 статті 12 Закону).
На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок №1081).
Пунктом 3 Порядку №1081 передбачено, що забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Відповідно до пункту 24 Порядку №1081 військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини; у рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Згідно пунктів 22, 23, 30 Порядку №1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах. Для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім'я безпосереднього командира (начальника).
До рапорту додаються: довідка з місця проживання про реєстрацію і склад сім'ї; витяг з особової справи військовослужбовця про склад сім'ї; довідка про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих органах місцевих рад); документи, що підтверджують право на першочергове та позачергове одержання житла, інші пільги.
Інші документи житлова комісія запитує у разі потреби через командира військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян.
Пунктом 24 Порядку 1081 визначено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік.
Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла. Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.
Згідно з п. 25 Порядку №1081 на кожного військовослужбовця, зарахованого на облік, оформляється облікова справа. Облікова справа зберігається за місцем перебування військовослужбовця на обліку, а після надання йому житла для постійного проживання протягом п'яти років - у виконавчому органі районної, міської, районної у місті ради, що видав ордер, якщо ордер видано квартирно-експлуатаційним органом - в квартирно-експлуатаційному органі. Після закінчення зазначеного строку справа знищується у встановленому порядку.
Як встановлено судом, протокольним рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_3 від 21.02.2020 позивача, на підставі наданих ним документів, зараховано на квартирний облік з 21.02.2001.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 31.10.2012 за №203 позивача звільнено військової служби в запас за частиною 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову служби" за пунктом "б" (за станом здоров'я).
Пунктом 9 статті 12 Закону №2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Аналогічні положення містяться у пункті 29 Порядку №1081, у якому зазначено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби у запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Отже, наведені норми Порядку передбачають підстави для залишення позивача на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, з огляду на підстави його звільнення за станом здоров'я.
Відтак, колегія суддів зазначає, що позивач після звільнення з військової служби правомірно залишався на квартирному обліку.
В свою чергу, зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей), визначено в Інструкції № 380.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції № 380 для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах (далі - військова частина) утворюються житлові комісії (далі - житлова комісія військової частини).
До житлових комісій військових частин також належать житлові комісії квартирно-експлуатаційних органів та військових комісаріатів, які утворюються для ведення у встановленому порядку обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, або виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особами з числа звільнених із військової служби в запас або відставку.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції № 380 основними завданнями житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій) є: перевірка житлових умов військовослужбовців та членів їх сімей; прийняття рішення з житлових питань, у тому числі із розгляду відповідних рапортів (заяв) військовослужбовців та членів їх сімей з житлових питань; ведення обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими житловими приміщеннями (службовою житловою площею); ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; розгляд заяв, скарг та пропозицій, що виникли під час роботи житлових комісій військових частин, та прийом громадян з житлових питань; видача документів, які створюються житловими комісіями військових частин під час виконання вимог цієї Інструкції; ведення оперативного обліку службових житлових приміщень.
Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Інструкції № 380 житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо: взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею); взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової житлової площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення; зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; внесення змін до облікових справ військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; перегляду раніше прийнятих рішень цією житловою комісією або в порядку правонаступництва.
Облік осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання визначає розділ VI Інструкції № 380, відповідно до якого житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку (пункт 1).
Військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до статті 34 Житлового кодексу Української УРСР (пункт 2).
Пунктом 13 розділ VI Інструкції № 380 визначено, що у разі зміни у військовослужбовця складу сім'ї, набуття права на отримання житла в першочерговому чи позачерговому порядку, поліпшення житлових умов тощо військовослужбовець доповідає про це командиру військової частини письмовим рапортом та надає копії відповідних документів.
Особи, звільнені з військової служби, про зміну складу сім'ї письмово повідомляють (інформують) командира (начальника) за місцем перебування на обліку.
Житлова комісія військової частини (об'єднаної житлової комісії) розглядає надані документи та приймає рішення про внесення змін до облікової справи.
Розгляд питання про внесення відомостей до облікової справи щодо членів сім'ї військовослужбовця здійснюється після внесення відомостей у встановленому порядку до особової справи військовослужбовця.
Про внесення відомостей до облікової справи житлова комісія військової частини (об'єднаної житлової комісії) інформує у встановленому порядку КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
Відповідно до пункту 16 розділу VI Інструкції № 380 житлові комісії військових частин (об'єднані житлові комісії) щороку проводять інвентаризацію облікових справ військовослужбовців та членів їх сімей, що перебувають на обліку, під час якої перевіряються житлові умови (за необхідності), а також оновлюються документи, що містяться в облікових справах.
За результатами інвентаризації щороку до 15 січня списки військовослужбовців та членів їх сімей, які перебувають на обліку військової частини, направляються до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
Списки військовослужбовців, які перебувають на обліку, а також військовослужбовців, які не пройшли щорічну перереєстрацію та виключені з обліку, розміщуються у загальнодоступному місці військової частини для загального ознайомлення протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення житловою комісією військової частини (об'єднаної житлової комісії).
Військовослужбовці та члени їх сімей, виключені з обліку, мають право повторно протягом року подати командиру військової частини рапорт та документи, визначені Порядком забезпечення житловими приміщеннями, для зарахування на облік в порядку, визначеному цією Інструкцією, із збереженням попереднього часу перебування на обліку.
Пунктом 21 розділ VI Інструкції № 380 встановлено, що зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі:
поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті;
подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік;
в інших випадках, передбачених законодавством.
В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що не подання оновлених документів особами, які перебувають на квартирному обліку позбавляє можливості встановити житловій комісії військової частини підстави для подальшого перебування їх на квартирному обліку. При цьому, сам по собі факт неподання позивачем оновлених документів у встановлений строк свідчить про невиконання ним обов'язку щодо підтвердження підстав перебування на квартирному обліку.
Надаючи оцінку аргументу, зазначеному в апеляційній скарзі, судом встановлено, що протокольним рішенням засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 №12 від 22.01.2021, позивача виключено з квартирного обліку як такого що не оновив документи, що містяться в обліковій житловій справі.
Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 25.01.2021 №16 «Про оголошення Рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 » наголошено оголосити рішення засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.01.2021.
В свою чергу, досліджуючи витяг з протоколу засідання житлової комісії №12 від 21.01.2021, судом встановлено, що житловою комісією розглянуто питання перегляду результатів проведення щорічної інвентаризації облікових справ військовослужбовців та членів їх сімей, що перебувають на обліку. Секретар житлової комісії майор ОСОБА_3 вказав про необхідність переглянути результати проведеної у 2020 році інвентаризації облікових справ військовослужбовців та членів їх сімей, що перебувають на обліку в Командуванні ПС ЗС України у зв'язку з тим, що з об'єктивних причин не всі військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, мали змогу у вказані терміни надати оновлені документи.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції не здобуто належних та допустимих доказів того, що позивач був повідомлений про необхідність оновлення документів, строки їх подання, а також про розгляд питання щодо його виключення з квартирного обліку.
При цьому, відповідачем таких доказів до матеріалів справи не надано.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач фактично не мав змоги усунути обставини, на підставі яких його знято з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов та надати оновлені документи до облікової справи, оскільки докази, які б свідчили про обізнаність позивача щодо необхідності подання оновлених документів та розгляд питання щодо виключення позивача з квартирного обліку, відсутні.
Апелянт вказує, що факт неподання позивачем оновлених документів у встановлений строк свідчить про невиконання ним обов'язку щодо підтвердження підстав перебування на квартирному обліку. Водночас, колегія суддів вважає, що за відсутності доказів належного повідомлення позивача останній був фактично позбавлений можливості усунути обставини, які стали підставою для його виключення з квартирного обліку.
Крім того, пункт 21 розділу VI Інструкції №380 визначає перелік підстав для зняття військовослужбовців з квартирного обліку, водночас, такий перелік не містить окремої підстави у вигляді неподання або несвоєчасного оновлення документів облікової справи.
Інших доводів, які б свідчили про необґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо виключення позивача з квартирного обліку, та як наслідок скасування рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 22.01.2021, наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 25.01.2021 №16 "Про оголошення Рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 " в частині виключення ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 та поновлення позивача на квартирному обіку.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.