Справа № 560/6822/25
Суддя-доповідач Яремчук К.О.
18 травня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Яремчукa К.О., суддів - Гнап Д.Д., Сушка О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду (ухвалене суддею Печеним Є.В. у м. Хмельницькому) від 16 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року позов задоволено частково.
Так, рішенням суду:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, які полягали у відмові, викладеній у листі від 18 квітня 2025 року № 2200-0310-8/30587, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року (довідка № 11/23441-суд від 03 квітня 2025 року), станом на 01 січня 2021 року (довідка № 11/23442-суд від 03 квітня 2025 року), станом на 01 січня 2022 року (довідка № 11/23443-суд від 03 квітня 2025 року), станом на 01 січня 2023 року (довідка № 11/23444-суд від 03 квітня 2025 року), з урахуванням відсоткового значення пенсії у розмірі 90 % грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року (№ 11/23441-суд від 03 квітня 2025 року), з 01 лютого 2021 року - на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року (№ 11/23442-суд від 03 квітня 2025 року), з 01 лютого 2022 року - на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року (№ 11/23443-суд від 03 квітня 2025 року), з 01 лютого 2023 року - на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року (№ 11/23444-суд від 03 квітня 2025 року), виходячи при цьому з розміру пенсії у 90 відсотків грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром, та виплатити різницю між належними до сплати та фактично виплаченими сумами пенсії.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 постанови Уряду "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704 у первісній редакції, а тому у відповідача виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років (визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14), а також додаткових видів грошового забезпечення.
З огляду на викладене позивач отримав право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно із постановою Уряду № 704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Також суд першої інстанції дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача слід здійснити з урахуванням відсоткового значення у розмірі 90 % грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром.
Короткий зміст апеляційної скарги
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що Уряд України не приймав рішення про проведення перерахунку пенсій пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Також, на думку апелянта, судом першої інстанції передчасно ухвалено рішення про зобов'язання пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії, виходячи із 90% від відповідних сум грошового забезпечення, оскільки судовому захисту підлягає лише порушене право. Натомість позивач і так отримує пенсію, виходячи із 90% від відповідних сум грошового забезпечення.
Окрему увагу скаржник звертає на те, що позовні вимоги заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, і позивачем не зазначено обставин, які б перешкодили йому вчасно звернутися до суду із позовною заявою. З огляду на викладене представник апелянта вважає, що суд першої інстанції повинен був застосувати наслідки, передбачені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інших заяв від учасників справи до суду не надходило.
Стислий виклад встановлених обставин
Відповідно до протоколу про призначення пенсії від 22 лютого 2008 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 90 % грошового забезпечення.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі № 560/8228/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2025 року, Адміністрацію Державної прикордонної служби України зобов'язано підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року для перерахунку його пенсії з 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року.
На виконання цього рішення суду Адміністрація Державної прикордонної служби України 03 квітня 2025 року склала та подала до пенсійного органу нові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року.
15 квітня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідок про розмір грошового забезпечення у розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, а також з урахуванням щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713.
Листом від 18 квітня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі згадуваних довідок.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Оскільки скаржник апелює рішення суду першої інстанції лише в частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, а також виходячи із 90% від відповідних сум грошового забезпечення, тому апеляційний суд з урахуванням приписів статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України переглядатиме оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (надалі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до приписів частин 2 та 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
За приписами частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Зміни, що вносились до пункту 4 Постанови № 704 скасовані постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, а тому починаючи з 29 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення військовослужбовцям розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, згідно пункту 4 Постанови № 704 в редакції, що діє після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.
У постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що з січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
При цьому відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ заява пенсіонера та додані до неї документи є підставою для перерахунку пенсії.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що пенсійне законодавство в контексті спірних правовідносин покладає на пенсійний орган обов'язок провести перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. А однією із передумов для вчинення таких дій є звернення пенсіонера із відповідною заявою та наданням додаткових документів, що підтверджують наявність підстав для здійснення перерахунку пенсії.
Відтак, отримавши від позивача заяву щодо перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача у визначені статтею 51 Закону № 2262-ХІІ строки, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що територіальним органом Пенсійного фонду України допущено протиправні дії щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що пенсія позивача підлягає перерахунку та виплаті, виходячи із 90% від відповідних сум грошового забезпечення, адже рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/7992/24 вже визнавалися дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії протиправними, а тому з метою ефективного захисту прав позивача пенсія останньому має виплачуватися виходячи із 90% від відповідних сум грошового забезпечення.
Стосовно доводів апелянта про недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, то тут слід врахувати наступне.
За змістом частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком.
Зазначена норма є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 Кодексу адміністративного судочинства України, та спрямована на забезпечення ефективного захисту права особи на належне пенсійне забезпечення у випадках, коли держава або її органи не виконали покладений на них обов'язок щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії у зв'язку зі зростанням розміру прожиткового мінімуму.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року у зразковій справі № 380/19324/23 сформовано висновок, згідно з яким перерахунок пенсії, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або органів, уповноважених видавати довідки про розмір грошового забезпечення, здійснюється без обмеження строком, а застосування процесуальних строків звернення до суду у таких спорах є неприйнятним.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що застосування процесуальних строків звернення до суду у спорах щодо перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення відповідних категорій осіб, зокрема внаслідок збільшення прожиткового мінімуму, суперечило б нормі частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII.
У справі, що розглядається, право на перерахунок пенсії виникло у позивача автоматично з моменту зміни законодавчо встановленого нормативу (прожиткового мінімуму) та покладало на відповідача обов'язок здійснити відповідний перерахунок незалежно від звернення особи, що виключає застосування суб'єктивного критерію "особа дізналася про порушення права" як підстави для початку перебігу процесуального строку.
Таким чином, на переконання колегії суддів, відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Подібні висновки щодо застосування відповідної норми права викладені у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2026 року у справі № 560/17663/24, від 10 лютого 2026 року у справі № 560/16024/24 та з огляду на приписи частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають врахуванню судами.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Окрім того, частина перша статті 2 та частина четверта статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, що полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав вважати оскаржуване рішення помилковим.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, тому з урахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції (частина 1 статті 329, стаття 331 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя-доповідач Яремчук К.О.
Судді Гнап Д.Д. Сушко О.О.