Справа № 580/12092/25 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
18 травня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Осіпової О.О.,
суддів: Златіна С.В., Кравченка Є.Д.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23) в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини недоотриманої пенсії за період з 01.12.2019 по 31.03.2023 у загальній сумі 164 366,55 грн. на підставі Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати", № 2050-ІІІ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини недоотриманої пенсії за період з 01.12.2019 по 31.03.2023 у сумі 164 366, 55 грн. на підставі Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати", № 2050-ІІІ.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.01.2023 у справі №580/6380/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019. Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходу внаслідок порушення строків виплати недоотриманої пенсії за період з 01.12.2019 до 31.03.2023 в сумі 164366,55 грн. Однак, отримав відмову відповідача.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено повністю, оскільки, як свідчать матеріали справи, сума пенсії, яка нарахована позивачу на виконання судового рішення, є невиплаченою.
Тому позовні вимоги про зобов'язання нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів за порушення строків виплати суми пенсії нарахованої за період з 01.12.2019 до 31.03.2023 на виконання рішення суду є передчасними, оскільки в силу статті 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, а відтак, правові підстави для їх задоволення відсутні.
Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без повного з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулося з вини органу, який призначає і виплачує пенсію.
ОСОБА_1 вважає, що він має право на отримання компенсації втрати частини пенсії внаслідок порушення строків її виплати, адже пенсія була перерахована на виконання рішення суду, тому компенсована має бути саме втрата частини пенсії за весь час прострочення внаслідок порушення строку виплати частини основного розміру пенсії за період з моменту неправомірної виплати за рішенням суду до дня, з якого розпочалася виплата перерахованої пенсії.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2026р. апеляційне провадження відкрито та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
У встановлений апеляційним судом строк від відповідача не надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Враховуючи, що від учасників справи не надійшло клопотань про розгляд справи за їх участі, розгляд справи вирішено проводити у порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.01.2023 у справі № 580/6380/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати з 01.12.2019 пенсію ОСОБА_1 на підставі нової довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" від 30.09.2022 №33/44/1-Б-2924/08-1637 про розмір грошового забезпечення та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 16.09.2025, в якій просив нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини недоотриманої пенсії за період з 01.12.2019 до 31.03.2023 у загальній сумі 164336,55 грн.
Відповідач листом від 15.10.2025 № 10916-10654/Б-02/8-2300/25 повідомив позивачу, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.01.2023 у справі № 580/6380/22, що набрало законної сили 04.02.2023, позивачу з 01.12.2019 проведено перерахунок пенсії. Доплата пенсії, нарахована на виконання рішення суду від 04.01.2023 у справі № 580/6380/22, за період з 01.12.2019 до 31.03.2023 становить 164366,55 грн. Виплата доплати пенсії, нарахованої на виконання рішення від 04.01.2023 у справі № 580/6380/22, буде здійснюватись відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Додатково зауважено, що зобов'язань щодо вчинення будь-яких інших дій в подальшому, зокрема, проведення компенсації втрати частини доходів нарахованих доплат на Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зазначеним рішенням суду не покладено. Отже, для проведення компенсації втрати частини доходів нарахованих доплат за вищезазначеними рішеннями суду підстави відсутні.
Оцінюючі висновки суду першої інстанції на предмет їх відповідності нормам матеріального та процесуального права, та, перевіряючи повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
При нарахуванні компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати слід керуватися Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат», Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів в зв'язку з порушенням строків їх виплати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001.
Стаття 1 Закону № 2050-III визначає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Тобто, з аналізу норм Закону № 2050-III та Порядку №159 вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) наявні порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) відбулася затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації передбаченої Законом № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). Компенсація за порушення строків виплати такого доходу, який не має разовий характер, проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Таким чином, за змістом наведених норм обов'язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
При цьому, використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд України висловив раніше у постановах від 19 грудня 2011 року (справа №6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа №21-2003а16). Такий підхід підтримано і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 3 липня 2017 року (справа №521/940/17).
Таким чином, за змістом наведених норм обов'язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Верховним Судом у постанові від 09.08.2022р. у справі №460/4765/20 викладено правову позицію про те, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 14.05.2019 у справі №804/2994/18, від 23.12.2020 у справі №640/7975/15-а та від 05.07.2022 у справі №420/7633/20.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Із системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Тобто законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів із виплатою основної суми доходу.
Як встановлено судами, відповідачем нарахована сума доплати за результатом перерахунку згідно з рішенням суду.
Так, станом на час звернення до суду з позовом та вирішення справи судом по суті, сума пенсії, нарахована на виконання рішення суду, відповідачем не виплачена.
Позивач та відповідач підтверджують не виплату пенсії позивачу.
Отже, відповідні суми, які підлягають виплаті позивачу, не виплачені.
Колегія суддів наголошує, що виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу (заборгованості з пенсії), отже, до виплати належних особі сум пенсії за рішенням суду, відсутня протиправність в діях відповідача щодо не нарахування та невиплати компенсаційних виплат.
З огляду на викладене, ці вимоги є передчасними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2020 у справі №200/10820/19-а, від 18.09.2018 у справі № 522/535/17, №818/1429/17 від 25.04.2019 та у справі №818/1393/17 від 12.11.2019, від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19, від 16.04.2020 року у справі № 220/11292/19-а, від 21 січня 2021 року у справі №160/35/20; від 21 грудня 2020 року у справі №520/2226/19; від 11 грудня 2020 року у справі № 200/10820/19-а, від 18 травня 2023 року у справі № 200/14129/19-а, від 20 квітня 2023 року у справі № 200/11746/19-а, від 24 січня 2023 року у справі № 200/10176/19-а, від 02 квітня 2024 року справа №560/8194/20, від 27 червня 2024 року у справі № 520/17342/18, від 31 липня 2024 року у справі №480/1704/19, від 14 травня 2025 року у справі № 160/672/24, від 19 червня 2025 року у справі №580/11000/23 та від 03 грудня 2025 року у справі №520/25464/23, від 03 грудня 2025 року у справі № 520/25464/23, від 08 грудня 2025 року у справі №420/13975/24.
Щодо посилання скаржника на те, що підставою звернення з позовом зокрема, фактично є вплив на відповідача для виконання судового рішення з виплати (перерахунку) пенсії, колегія суддів зазначає, що позивач у межах справи №580/6380/22 не позбавлений можливості звернутись за заявами щодо здійснення судового контролю за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 378, 382-382-3 і 383 КАС України, зокрема, зміни способу або порядку виконання судового рішення, зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.
Посилання позивача на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 24.07.2024р. у справі №600/1941/22-а, колегія суддів вважає помилковими, оскільки обставини у справах не є тотожними.
Так, у справі, на яку послався апелянт, виплату позивачу перерахованої на виконання судового рішення пенсії здійснено з 01 грудня 2021 року.
Таким чином, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось внаслідок неправомірного нарахування пенсії ГУ ПФУ в Чернівецькій області, що встановлено судовим рішенням у справі № 600/2584/21-а, тобто з вини органу, який призначає і виплачує пенсію. Тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Водночас у цій справі встановлено не виплату відповідних сум, які підлягають виплаті позивачу.
Тому такі доводи не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
На підставі наведеного колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу у проведенні компенсації втрати частини доходів.
Тобто, доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263, п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.О. Осіпова
Суддя С.В. Златін
Суддя Є.Д. Кравченко