ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10576/26
провадження № 2-а/753/211/26
"15" травня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Сирбул О. Ф., розглянувши адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
08 травня 2026 року адвокат Качковський Андрій Сергійович інтересах ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з наведеною позовною заявою, просив суд: "1. Прийняти цю позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. 2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 30.04.2026 №257/31-00-04-01-04-26, винесену Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код: 44082145) щодо ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). 3. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення".
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026, справу передано головуючому судді Сирбул О. Ф.
Фактично справу передано судді 15.05.2026.
Суддя Сирбул О. Ф. заявляє самовідвід у цій справі з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) - порушення порядку визначення судді для розгляду справи.
Так, визначене частиною 1 статті 2 КАС України завдання адміністративного судочинства передбачає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу наведено у статті 40 КАС України, відповідно до якої питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XX черговим з'їздом суддів України 18.09.2024, передбачено, що суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії").
На переконання суду, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких сумнівів.
Отже, для забезпечення умов, за яких у будь-кого із сторін не виникало будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, а також з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади, уникнення звинувачень в неупередженості судового розгляду цієї справи та забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності суддів у справі, доходжу висновку про наявність підстав для задоволення самовідводу.
В силу ч. ч. 1, 3 ст. 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, за розпорядженням голови суду справа передається до іншого адміністративного суду в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5.8 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Дарницькому районному суді м. Києва, затверджено рішенням загальних зборів суддів Дарницького районного суду м. Києва від 20 березня 2025 року (далі по тексту - Засади), при здійсненні автоматичного розподілу судових справ враховуються наступні принципи, що впливають на розподіл:
- у Дарницькому районному суді м. Києва запроваджена спеціалізація суддів з розгляду: цивільних справ; адміністративних справ; кримінальних справ (проваджень); справ про адміністративні правопорушення; справ щодо розгляду клопотань органів досудового розслідування, скарг в порядку статті 303 КПК України (слідчі судді); справи щодо неповнолітніх (ювенальні судді); у справах сім'ї та дітей (стягнення аліментів, збільшення/зменшення розміру аліментів, стягнення пені за прострочення сплати аліментів; визначення місця проживання дитини; встановлення факту утримання та самостійного виховання дитини; усунення перешкод у спілкуванні з дитиною; позбавлення батьківських прав; усиновлення; визначення батьківства; розірвання шлюбу; видача обмежувального припису; встановлення факту батьківства; відібрання дитини; надання права на шлюб неповнолітній особі).
Так, п. 5.8 Засад передбачено, що результатом автоматичного визначення складу суду є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями, що автоматично створюється автоматизованою системою. Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи. Звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями може бути роздрукований для службового використання в суді.
П. 3.1 Засад регламентує: розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату Дарницького районного суду м. Києва, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Відтак, адміністративна справа № 753/10576/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення в день її реєстрації в суді підлягала автоматизованому розподілу судової справи між суддями Дарницького районного суду м. Києва, яким запроваджено спеціалізацію з розгляду адміністративних справ.
Як вбачається зі протоколу автоматизовного розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026, єдиний унікальний номер: 753/10576/26; номер провадження: 2-а/753/211/26; суть судової справи: Про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення; категорія справи: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо. Відтак, уповноваженою особою апарату Дарницького районного суду м. Києва неправильно обрано категорію справи.
Таким чином, належним (правильним) порядком визначення судді для розгляду даної судової справи є, зокрема, обрання категорії справи, яка стосується саме оскарження постанови у справах про адміністратине правопорушення у сфері реалізації податкового контролю, котролю за дотриманням вимог податкового законодавства, реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики.
За таких обставин суддя Сирбул О. Ф. не може розглядати дану судову справу і підлягає самовідводу.
Керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України, суддя
Заявити самовідвід від розгляду адміністративної справи № 753/10576/26 (провадження № 2-а/753/211/26) за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: