ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4869/25
провадження № 2/753/269/26
18 травня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва в складі
головуючої судді Шаповалової К.В.
за участі: секретаря судового засідання Давидюк В.О.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,
у березні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що з 14 листопада 2014 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Сімейне життя не склалося та з фактично сторони перестали підтримувати шлюбні стосунки у травні 2022 року. У 2025 року ОСОБА_4 подав до суду заяву про розірвання шлюбу між сторонам. Під час перебування у шлюбі сторонами було придбано два транспортних засоби: «Mercedes-Benz Vito 115», 2005 року випуску та «Peugeot 508 1560», 2016 року випуску, (VIN) НОМЕР_1 , які перебували у фактичному користуванні відповідача. Згідно інформації Головного сервісного центру МВС України, автомобіль «Mercedes-Benz Vito 115», 12 березня 2021 року було перереєстровано на іншого власника; ніяких дій щодо перереєстрації автомобіля «Peugeot 508 1560» здійснено не було. Таким чином наразі автомобіль «Peugeot 508 1560» перебуває у користуванні відповідача, та сторони не можуть дійти згоди щодо його поділу. Середня ринкова вартість згаданого автомобіля складає 564 900,00 грн. Враховуючи, що зазначене майно є спільним майном подружжя, воно підлягає розподілу між сторонами. У зв'язку із викладеним, позивач просить суд: поділити майно, а саме - автомобіль «Peugeot 508 1560», 2016 року випуску, шляхом виділення йогоу власність ОСОБА_4 , та стягнути з ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_3 компенсацію за 1/2 частини автомобіля у розмірі 282450,00 грн. Окрім того, позивач просить суд стягнути із відповідача понесені позивачем судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 березня 2025 року матеріали позову передано в провадження судді Мицик Ю.С.
Ухвалою суду від 13 березня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання 15 квітня 2025 року на 14:00 год.
04 квітня 2025 року до суду надійшов на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначив, що як стало відомо відповідачу, орієнтовно 28 лютого 2025 року ОСОБА_3 , перебуваючи на території Королівства Нідерландів, придбала транспортний засіб марки «Audi» модель Q2, державний номер НОМЕР_2 . Тобто, авто, ймовірно, зареєстроване на ім'я позивача в період укладеного шлюбу. З метою збирання доказів, адвокатом Глущенком А.О. за допомогою засобів електронного зв'язку 03 квітня 2025 року направлено адвокатський запит до установи Королівства Нідерландів - RDW, яка, згідно даних її сайту, може надати інформацію з приводу персональних даних власника транспортного засобу. В разі підтвердження інформації щодо купівлі «Audi» модель Q2, державний номер НОМЕР_2 позивачем, такий автотранспортний засіб також може вважатись спільною сумісною власністю подружжя та входити до загальної маси майна, що підлягає поділу. А відтак представник відповідача просив суд взяти до уваги зазначену інформацію.
Підготовче засідання призначене на 15 квітня 2025 року було відкладено на 14 травня 2025 року за клопотанням представника відповідача.
09 травня 2025 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме - звіту про незалежну оцінку транспортного засобу «Peugeot 508 1560», д.н.з. НОМЕР_3 , (VIN) НОМЕР_1 .
У підготовчому засіданні 14 травня 2025 року за клопотанням представника позивача було оголошено перерву до 04 серпня 2025 року.
Ухвалою суду від 04 серпня 2025 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування від ФОП ОСОБА_5 інформації про те, чи складався ним звіт від 02 травня 2025 року про незалежну оцінку транспортного засобу «Peugeot 508 1560», д.н.з. НОМЕР_3 , (VIN) НОМЕР_1 , та надати суду належним чином завірену копію такого звіту. Підготовче засідання у справі було відкладено на 27 серпня 2025 року.
07 серпня 2025 року до суду від ФОП ОСОБА_5 надійшла заява, до якої було долучено звіт про незалежну оцінку транспортного засобу «Peugeot 508 1560», д.н.з. НОМЕР_3 , (VIN) НОМЕР_1 .
У підготовчому засіданні призначеному на 27 серпня 2025 року було вирішено питання щодо закриття підготовчого провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 жовтня 2025 року.
Судове засідання призначене на 23 жовтня 2025 року було знято із розгляду, у зв'язку із довготривалою повітряною тривогою та згодом було призначено на 24 листопада 2025 року.
Судове засідання призначене на 24 листопада 2025 року було знято із розгляду, у зв'язку із прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 20 листопада 2025 року № 2506/0/15-25 про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Дарницького районного суду м. Києва.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року, цивільну справу № 753/15887/25 було передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями, у зв'язку із відрахуванням судді ОСОБА_6 зі штату Дарницького районного суду м. Києва відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 20 листопада 2025 року № 2506/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Дарницького районного суду м. Києва у зв'язку із поданням заяви про відставку».
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 грудня 2025 року, справу було передано до провадження судді Шаповалової К.В.
Ухвалою суду від 09 грудня 2025 року справа була прийнята суддею Шаповаловою К.В. до свого провадження та призначена до розгляду у судове засідання на 28 січня 2026 року.
Судове засідання призначене на 28 січня 2026 року було відкладено за клопотанням представника відповідача на 18 лютого 2026 року.
Судове засідання призначене на 18 лютого 2026 року було відкладено на 18 березня 2026 року за клопотанням відповідача, а саме по причині розірвання договору про надання правничої допомоги із його представником.
Судове засідання призначене на 18 березня 2026 року було відкладено на 29 квітня 2026 року за клопотання представника відповідача.
У судове засідання призначене на 29 квітня 2026 року з'явилися представник позивача та представник відповідача. Представником позивача було зазначено про те, що ними визнається звіт щодо незалежної оцінки спірного транспортного засобу, та наразі позивач підтримує вимоги щодо стягнення половини компенсації вартості автомобіля саме по згаданій оцінці - 215 500,00 грн (431000,00грн/2).
Представник відповідача зазначив, що відповідач не заперечує щодо задоволення позовних вимог, які наразі заявлені представником позивача, тим самим, визнав позовні вимоги.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 листопада 2014 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис 2979.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області №359/1093/25 від 20 березня 2025 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.
Відповідно до інформації Головного сервісного центру МВС в м. Києві від 17 лютого 2025 року за ОСОБА_4 19 травня 2021 року був зареєстрований транспортний засіб «Peugeot 508 1560», д.н.з. НОМЕР_3 , (VIN) НОМЕР_1 .
Звертаючись із позовом до суду, позивачка зазначила, що оскільки автомобіль був придбаний подружжям під час перебування у зареєстрованому шлюбі та зважаючи на те, що автомобіль є неподільною річчю, а ним користується саме відповідач, просила стягнути з відповідача на її користь компенсацію вартості цього автомобіля в розмірі 282 450,00 грн, що складає половину ймовірної вартості вказаного автомобіля - 564 900,00 грн, яка була визначена консультаційним висновком оцінювача.
В ході розгляду справи суду було надано до звіт, виконаний суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , про незалежну оцінку транспортного засобу «Peugeot 508 1560», д.н.з. НОМЕР_3 , (VIN) НОМЕР_1 , відповідно до якого ринкова вартість оцінюваного транспортного засобу на дату оцінки 02 травня 2025 року складає 431 000,00 грн.
Під час розгляду справи по суті представником позивача було заявлено, що стороною позивача підтримуються позовні вимоги щодо стягнення із відповідача компенсації половини вартості вказаного транспортного засобу, рівнозначну тій, що вказана у згаданому звіті, що складає 215 500,00 грн.
Представником відповідача було зазначено про визнання уточнених позовних вимог.
За змістом частин першої та сьомої статті 41 Конституції України, частин першої та п'ятої статті 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і таке використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України). Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (частина перша статті 60 СК України).
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).
Відповідачем не заперечувався той факт, що автомобіль «Peugeot 508 1560», д.н.з. НОМЕР_3 , (VIN) НОМЕР_1 є спільною сумісною власністю подружжя, а отже таке майно підлягає поділу
Стосовно вимоги про поділ майна, шляхом виділення його у власність відповідача та компенсацію позивачці половини його вартості, суд зазначає наступне.
Як зазначалось, відповідно до звіту про незалежну оцінку транспортного засобу «Peugeot 508 1560», д.н.з. НОМЕР_3 , (VIN) НОМЕР_1 , складений ФОП ОСОБА_5 як суб'єктом оціночної діяльності, ринкова вартість оцінюваного транспортного засобу на дату оцінки склала 431 000,00 грн, отже частка становить - 215 500,00 грн.
Відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до статті 65 СК України дружина і чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України (стаття 68 СК України).
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).
Способи та порядок поділу майна подружжя визначені статтею 71 СК України, згідно приписів якої майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, а неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України).
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою (абзаци перший і другий частини другої статті 364 ЦК України).
Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК України).
Внаслідок поділу транспортні засоби втрачають своє первісне цільове призначення та істотно знецінюються, а тому вони є неподільною річчю.
Згідно зі статтю 2 ЦПК України з авданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У частині другій цієї статті визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів, одним з яких, зокрема, є визнання права (пункт 1).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Згідно з вимогами статті 82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою позовні вимоги про визнання за відповідачем права власності на автомобіль «Peugeot 508 1560», д.н.з. НОМЕР_3 , (VIN) НОМЕР_1 та стягнення з відповідача половини його вартості є обґрунтованими, доведеними належними та достатніми доказами.
Поряд з тим, враховуючи приписи статті 13 ЦПК України, зважаючи на те, що позивачем не подавалась до суду заява про зменшення позовних вимог чи зміна предмету позову, враховуючи те, що фактично позивачка та її представник, а також відповідач та його представник погодились із вартістю автомобіля, визначеною на підставі звіту ФОП ОСОБА_5 , суд задовольняє позовні вимоги частково у розмірі 215500 грн
Відповідно до приписів статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 60, 61, 63, 69, 70 СК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141,178, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд,-
позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_4 у порядку поділу спільного майна подружжя право власності на автомобіль «Peugeot 508 1560», д.н.з. НОМЕР_3 , (VIN) НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 215 500,00 грн компенсації вартості 1/2 частини автомобіля «Peugeot 508 1560», д.н.з. НОМЕР_3 , (VIN) НОМЕР_1 та суму судового збору у розмірі 2155 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Шаповалова К.В.