ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10110/26
провадження № 1-кс/753/1346/26
"08" травня 2026 р. слідчий суддя Дарницького районного суд м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Дарницького управління поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 , погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , кримінальному провадженні № 12026100020001026, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 квітня 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 358, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 358 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 28 частиною третьою статті 358 КК України-
05 травня 2026 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшло вказане вище клопотання.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 05 травня 2026 року матеріали клопотання передано судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що слідчим відділом Дарницького УП ГУНП у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 12026100020001026, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 квітня 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 358, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 358 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що не пізніше лютого 2024 року у ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, виник злочинний умисел, пов'язаний із організацією, керівництвом та сприянням незаконному переправленню осіб через державний кордон України, зокрема шляхом усунення перешкод, а також перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
Усвідомлюючи, що вчинення зазначених кримінальних правопорушень потребує зусиль декількох осіб, ОСОБА_6 вирішив створити та очолити організовану групу, до складу якої, у різний час залучив осіб, які поділяли його злочинні наміри та корисливий мотив, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
Так, ОСОБА_6 , будучи адвокатом (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 003042, видане 26.04.2023 Радою адвокатів Запорізької області), маючи знання в галузі права та навички правозастосування, орієнтуючись у аспектах чинного законодавства, достовірно розуміючи, що відповідно до положень ст. 1 Указу Президента України №64/2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, не пізніше лютого 2024 року, усвідомлюючи, що вказані дії вчиняються на шкоду обороноздатності України, розробив злочинний план протиправної діяльності організованої групи, з метою отримання прибутку.
Відповідно до злочинного задуму, зазначена протиправна діяльність мала провадитись шляхом підроблення та збуту офіційних документів, що надають право:
1) військовозобов'язаним особам отримувати в органах соціального захисту населення або підрозділах Пенсійного фонду України посвідчення, що встановлюють наявність у особи інвалідності, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом усуненням перешкод;
2) діючим військовослужбовцям звільнитися з військової служби, у зв'язку із доглядом за близьким родичем, що має інвалідність та мати можливість незаконно перетинати державний кордон України, шляхом усунення перешкод;
3) військовозобов'язаним особам мати можливість незаконно перетинати Державний кордон України та ухилятися від призову на військову службу за мобілізацією під час воєнного стану, зокрема, шляхом пред'явлення підроблених офіційних документів стосовно наявності інвалідності, про виключення з військового обліку за станом здоров'я, про потребу у постійному сторонньому догляді за близькими родичам.
У подальшому, ОСОБА_6 , проявивши якості лідера, відповідно до загального задуму, взяв на себе керівну роль не тільки у створенні, а й у керівництві і координації діяльності організованої групи та вчинюваних її учасниками злочинів, шляхом надання відповідних засобів, вказівок, заздалегідь забезпечив існування організованої групи, визначив та у подальшому удосконалив її структуру та ієрархію, розподіливши між учасниками функціональні обов'язки, визначив чіткі правила поведінки та дисципліни, спланував конкретні злочини та протиправну діяльність організованої групи в цілому.
З метою конспірації, унеможливлення викриття протиправної діяльності, учасниками організованої групи при спілкуванні використовувалися месседжери «Telegram», «What'sApp», відправки підроблених документів здійснювалися за допомогою послуг оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта», з використанням аккаунтів на вигадані анкетні дані, для отримання грошових коштів учасниками організованої групи використовувалися невстановлені криптовалютні гаманці, на які «клієнти» здійснювали оплату за підроблені документи та здійснення «супроводження».
За загальним задумом, з метою постійного залучення великої кількості «клієнтів», обов'язки щодо їх пошуку покладалися на рядових учасників організованої групи. Так, «рекламування» можливості придбання підроблених документів, з метою незаконного перетину Державного кордону України та ухилення від проходження військової служби за мобілізацією під час військового стану, здійснювалося як особисто, так і у групах месседжеру «Telegram», що пов'язані з висвітленням інформації про діяльність ТЦК та СП, мобілізацію, військові дії на території України.
У разі звернення особи за «послугами» до учасника організованої групи, останній, з метою створення видимості взаємодії з органами державної влади, висував вимогу щодо надання фотокопій власних документів, з використанням яких виготовлялися:
- довідки та виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії (далі «МСЕК») з інформацією про встановлення діагнозу та відповідної групи інвалідності;
- тимчасового посвідчення військовозобов'язаного з відміткою про виключення з військового обліку за станом здоров'я;
- медичних висновків лікарсько-консультативних комісій про потребу у постійному сторонньому догляді, інші документи, що видаються органами державної влади та місцевого самоврядування, які використовувалися у протиправній діяльності.
У разі надання особою згоди та перерахування грошових коштів в сумі 7000 доларів США на невстановлений криптогаманець, учасниками злочинної групи підроблювалися офіційні документи та пересилалися «клієнту» за допомогою послуг оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта», з використанням аккаунтів на вигадані анкетні дані, або надавалися при особистій зустрічі.
Крім того, за домовленістю з «клієнтом», учасниками організованої групи здійснювалося повне «супроводження» оформлення відповідних пільг особам «під ключ». В цьому разі «клієнт» надавав учаснику організованої групи власний електронний підпис та пароль від нього, за допомогою якого учасник організованої групи через особистий кабінет порталу електронних послуг Пенсійного фонду України в електронному вигляді подавав заяву про призначення пенсії за інвалідністю, долучаючи, у тому числі, фотокопії підроблених документів.
Подана заява передавалася до територіального підрозділу Пенсійного фонду України, який звертався із запитом до МСЕК щодо надання оригіналу виписки. В цей час учасники організованої групи підроблювали супровідні листи від імені МСЕК та разом з підробленими виписками скеровували їх до відповідного територіального підрозділу Пенсійного фонду України.
За наявності достатнього страхового стажу особі призначалася пенсія по інвалідності та видавалося відповідне посвідчення пенсіонера. У разі відсутності достатнього страхового стажу вказані документи та рішення про відмову у призначенні пенсії скеровувалося до відповідного органу соціального захисту населення, який здійснював постановку особи на облік як особи з інвалідністю та видавав посвідчення особи з інвалідністю, особам які не мають право на пенсію.
Особи, що скористалися вказаними «послугами», розпочали отримувати пенсії/соціальні виплати, користуватися правом на безперешкодний перетин державного кордону України, а також унеможливили свій призов на військову службу за мобілізацією під час військового стану, зокрема шляхом долучення вказаних підроблених документів до заяв про надання відстрочки від призову на військову службу, які подавалися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Крім того, «послугами» учасників організованої групи користувалися військовослужбовці, що проходять військову службу за мобілізацією під час військового стану, з метою звільнення з військової служби.
Так, учасниками організованої групи виготовлялися підроблені довідки/виписки з акту огляду МСЕК та інші документи з інформацією про встановлення діагнозу та відповідної групи інвалідності родичу військовослужбовця. Вказані підроблені документи військовослужбовець долучав до рапорту про звільнення з військової служби у запас на підставі п.п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через сімейні обставини або з інших поважних причин), абзацу 11 п. 3 ч. 12 ст. 26 цього ж Закону (необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи) та подавав командуванню військової частини.
З метою досягнення єдиного злочинного результату ОСОБА_6 як організатори організованої групи здійснив розподіл функцій між учасниками та визначив роль кожного наступним чином: організатор: ОСОБА_6 ,; учасники: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,
Інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, на яких покладалась обов'язки з виготовлення підроблених офіційних документів, передачу підроблених документів між учасниками організованої групи, їх подальший збут замовникам, використання завідомо підроблених офіційних документів.
Стійкість організованої групи формувалась за рахунок стабільного складу організованої групи, тісних стосунків між її учасниками та внутрішньої дисципліни.
Тісні зв'язки між учасниками організованої групи підтримувались за рахунок бажання кожного із них отримувати стабільні прибутки від вчинення злочинів. З цією метою всі вони беззаперечно виконували єдиний злочинний план та дотримувались встановлених правил поведінки.
Тривалість функціонування організованої групи була забезпечена наявністю єдиного спільного плану, стабільним складом учасників, розподілом функцій між ними та визначенням ролі кожного, наявністю знарядь вчинення злочинів, дружніми зв'язками членів злочинного угруповання, їх спільним планом на систематичне вчинення кримінальних правопорушень, отриманням доходів від зайняття злочинною діяльністю.
Так, не пізніше квітня 2024 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) у невстановленому місці ОСОБА_9 , діючи в складі організованої групи спільно з іншими її учасниками відповідно до попередньо розробленого єдиного плану вчинення кримінальних правопорушень, відомого всім учасникам організованої групи, виконував свою функцію, відповідно до якої, використовуючи мессенджер «Telegram», домовився з ОСОБА_14 щодо підроблення офіційних документів, а саме довідки і виписки до акту огляду МСЕК (з зазначенням інформації про наявність інвалідності) на ім'я останнього, з метою подальшого використання для безперешкодного перетину Державного кордону України, а також використання вказаних документів для уникнення призову на військову службу за мобілізацією під час воєнного стану, за грошову винагороду.
З метою реалізації спільного протиправного задуму ОСОБА_9 , використовуючи мессенджер «Telegram», передав вказану інформацію ОСОБА_7 , який, виконуючи відведену йому роль, доповів про вказану домовленість керівнику організованої групи ОСОБА_15 .
Після цього, у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше квітня 2024 року, у невстановлений спосіб ОСОБА_16 надав вказівку невстановленому учаснику організованої групи щодо підробки офіційних документів, а саме: довідки та виписки з акту огляду МСЕК серії 12 ЛАТ №092667 на ім'я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , видані15 квітня 2024 року КЗОЗ «ОЦМСЕ» Харківської ОДА за підписом Голови МСЕК ОСОБА_17 , порядок складення та видачі якої передбачено Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 577 від 30.0 7.2012 (який був чинним, на момент підробки), на виконання якої були виготовлені відповідні документи, із зазначенням наступної інформації: - дата огляду: 15.04.2024; огляд інваліда: первинний; група інвалідності: друга з 15.04.2024; причина інвалідності: загальне захворювання; інвалідність встановлена на строк до: 15.04.2025; дата чергового переогляду: 10.04.2025; діагноз МСЕК: ревматоїдний артрит, сколіоз; висновок про умови та характер праці: праця не пов'язана з фізичними навантаженнями; рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: перебування на обліку у сімейного лікаря, підстава: акт огляду МСЕК № 1271.
Тобто, довідка та виписка з акту огляду МСЕК є офіційними документами, які видаються та посвідчуються установою і які надають права або звільняють від обов'язків, форма, зміст, порядок виготовлення та видачі яких передбачені вищезазначеним нормативно-правовим актом.
Надалі, на виконання єдиного плану вчинення кримінальних правопорушень, відомого всім учасникам організованої групи, невстановлений учасник організованої групи подав підроблену виписку з акту огляду МСЕК засобами поштового зв'язку до ГУ ПФУ в Запорізькій області, тобто умисно використав завідомо підроблений офіційний документ.
Після отримання вказаного документу ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснено перенаправлення вказаної довідки до Департаменту соціального захисту Запорізької міської ради для постановки ОСОБА_14 на облік як особи з інвалідністю, що не має права на пенсію.
При цьому довідку з акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №092667 на ім'я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , видані КЗОЗ «ОЦМСЕ» Харківської ОДА, невстановлений учасник організованої групи передав ОСОБА_7 з метою її подальшого збуту.
Після отримання вищевказаного документу ОСОБА_7 , використовуючи послуги оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта» надіслав довідку ОСОБА_5 , який, виконуючи відведену йому роль, передав її ОСОБА_14 у невстановлені досудовим розслідуванням день, час, місці та спосіб.
Таким чином, учасники організованої групи здійснили повну підробку офіційних документу, з метою використання їх підроблювачем, замовником або іншою особою, для незаконного перетину державного кордону України та перешкоджанню законній діяльності Збройних Сил України, достовірно знаючи, що КЗОЗ «ОЦМСЕ» Харківської ОДА, ці документи не виготовлялися, не обліковувалися та не видавалися.
Внаслідок вказаних дій, рішенням Департаментом соціального захисту населення Запорізької міської ради ОСОБА_14 було призначено та нараховано соціальні виплати за інвалідністю, видано посвідчення інваліда, використовуючи яке у останнього з'явилося незаконне право на безперешкодний перетин Державного кордону України, відповідно учасниками організованої групи, на виконання спільного злочинного плану, забезпечено усунення наявних перешкод з метою здійснення незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню шляхом усунення перешкод, вчиненому повторно, з корисливих мотивів, у складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Крім того, не пізніше квітня 2024 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) у невстановленому місці ОСОБА_9 , діючи в складі організованої групи спільно з іншими її учасниками відповідно до попередньо розробленого єдиного плану вчинення кримінальних правопорушень, відомого всім учасникам організованої групи, виконував свою функцію, відповідно до якої, використовуючи мессенджер «Telegram», домовився з ОСОБА_14 щодо підроблення офіційних документів, а саме довідки і виписки до акту огляду МСЕК (з зазначенням інформації про наявність інвалідності) на ім'я останнього, з метою подальшого використання для безперешкодного перетину Державного кордону України, а також використання вказаних документів для уникнення призову на військову службу за мобілізацією під час воєнного стану, за грошову винагороду.
З метою реалізації спільного протиправного задуму ОСОБА_9 , використовуючи мессенджер «Telegram», передав вказану інформацію ОСОБА_7 , який, виконуючи відведену йому роль, доповів про вказану домовленість керівнику організованої групи ОСОБА_15 .
Після цього, у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше квітня 2024 року, у невстановлений спосіб ОСОБА_16 надав вказівку невстановленому учаснику організованої групи щодо підробки офіційних документів, а саме: довідки та виписки з акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №092667 на ім'я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , видані 15 квітня 2024 року КЗОЗ «ОЦМСЕ» Харківської ОДА за підписом Голови МСЕК ОСОБА_17 , порядок складення та видачі якої передбачено Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 577 від 30.07.2012 (який був чинним, на момент підробки), на виконання якої були виготовлені відповідні документи, із зазначенням наступної інформації: дата огляду: 15.04.2024; огляд інваліда: первинний; група інвалідності: друга з 15.04.2024; причина інвалідності: загальне захворювання; інвалідність встановлена на строк до: 15.04.2025; дата чергового переогляду: 10.04.2025; діагноз МСЕК: ревматоїдний артрит, сколіоз; висновок про умови та характер праці: праця не пов'язана з фізичними навантаженнями; рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: перебування на обліку у сімейного лікаря; підстава: акт огляду МСЕК № 1271.
Тобто, довідка та виписка з акту огляду МСЕК є офіційними документами, які видаються та посвідчуються установою і які надають права або звільняють від обов'язків, форма, зміст, порядок виготовлення та видачі яких передбачені вищезазначеним нормативно-правовим актом.
Надалі, на виконання єдиного плану вчинення кримінальних правопорушень, відомого всім учасникам організованої групи, невстановлений учасник організованої групи подав підроблену виписку з акту огляду МСЕК засобами поштового зв'язку до ГУ ПФУ в Запорізькій обл., тобто умисно використав завідомо підроблений офіційний документ.
Після отримання вказаного документу ГУ ПФУ в Запорізькій обл, здійснено перенаправления вказаної довідки до Департаменту соціального захисту Запорізької міської ради, для постановки ОСОБА_14 на облік як особи з інвалідністю, що не має права на пенсію.
При цьому довідку з акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №092667 на ім'я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , видані КЗОЗ «ОЦМСЕ» Харківської ОДА невстановлений учасник організованої групи передав ОСОБА_7 з метою її подальшого збуту.
Після отримання вищевказаного документу ОСОБА_18 , використовуючи послуги оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта» надіслав довідку ОСОБА_5 , який, виконуючи відведену йому роль, передав її ОСОБА_14 у невстановлені досудовим розслідуванням день, час, місці та спосіб.
Таким чином, учасники організованої групи здійснили повну підробку офіційних документу, з метою використання їх підроблювачем, замовником або іншою особою, для незаконного перетину державного кордону України та перешкоджанню законній діяльності Збройних Сил України, достовірно знаючи, що КЗОЗ «ОЦМСЕ» Харківської ОДА, ці документи не виготовлялися, не обліковувалися та не видавалися.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у підробленні та збуті офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем та іншою особою, вчинені повторно, у складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України.
Так, 17 червня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю м. Харкова, громадянину України, офіційно не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України.
При цьому, письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик було вручено матері ОСОБА_5 - ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Станом на 15.02.2025 інформація про перетин державного кордону підозрюваним у пунктах пропуску відсутня.
Так, 29.07.2025 громадянина ОСОБА_5 оголошено в розшук, після цього, 08.04.2026 матеріали кримінального провадження стосовно учасників організованої групи, що переховувалися від органу досудового розслідування виділено в окреме провадження за № 12026100020001026 від 08.04.2026.
В подальшому, на запит від Національного центрального бюро Інтерполу у Румунії, отримано інформацію про те, що згідно з базами даних імміграційної служби, ця особа фігурує з такими ідентифікаційними даними: ** Українець ASTAPOV Vladyslav, 23/08/2003 р.н., PIN 7030823240047, паспорт НОМЕР_1 дійсний до 07/02/2032, проживає ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , телефонний номер НОМЕР_2 . Згідно запиту № 5746506 від 25/10/2024 11:02, він отримав тимчасовий захист на території Румунії.
Постановою від 29 квітня 2026 року підозрюваного ОСОБА_5 було оголошено в міжнародний розшук.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на інших підозрюваних, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Як передбачено частиною першою статті 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Частиною шостою статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Зі змісту наведеної норми КПК України слідує, що для з'ясування наявності підстав провести розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного слідчий суддя, суд перевіряє чи наведені достатньо вагомі факти та об'єктивні відомості, котрі у своїй сукупності та взаємозв'язку можуть свідчити про те, що особу оголошено у міжнародний розшук.
Згідно з ч. 1 ст. 281 КПК України , якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
Як свідчать матеріали клопотання та пояснив у судовому засіданні прокурор 29 квітня 2026 року постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук.
Станом на 15.02.2025 інформація про офіційний перетин державного кордону підозрюваним у пунктах пропуску відсутня.
Разом з тим, згідно інформації Національного центрального бюро Інтерполу у Румунії, отримано інформацію про те, що згідно з базами даних імміграційної служби, ця особа фігурує з такими ідентифікаційними даними: ** Українець ASTAPOV Vladyslav, 23/08/2003 р.н., PIN 7030823240047, паспорт НОМЕР_1 дійсний до 07/02/2032, проживає ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , телефонний номер НОМЕР_2 . Згідно запиту № 5746506 від 25/10/2024 11:02, він отримав тимчасовий захист на території Румунії.
Наведені обставини у своїй сукупності дають слідчому судді достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 було оголошено у міжнародний розшук і таке процесуальне рішення слідчого не носило формальний характер і не було явно безпідставним, а тому наявні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.
У судове засідання з'явилися прокурор ОСОБА_3 , який клопотання підтримав, просив задовольнити його, посилаючись на ризики, про які зазначено у клопотанні, зокрема, можливість підозрюваного впливати на інших підозрюваних; вчиняти інші кримінальні правопорушення; а також наголосив на ризику щодо переховування підозрюваного від органу досудового розслідування зважаючи на те, що його було оголошено у розшук.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, дійшов таких висновків.
Як вбачається із матеріалів поданого клопотання, слідчим відділом Дарницького УП ГУНП у місті Києві розслідувалося кримінальне провадження 12024100020001325, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 березня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 190, частиною другою статті 15, частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 190, частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 358, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 358 КК України, частиною другою статті 15, частиною п'ятою статті 27, частиною четвертою статті 409, частиною п'ятою статті 27, частиною четвертою статті 409.
17 червня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю м. Харкова, громадянину України, офіційно не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України.
При цьому, письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик було вручено матері ОСОБА_5 - ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
За врученими повістками про виклик до слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві з метою участі у допиті як підозрюваний та вручення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 не прибув, про причини неявки не повідомив.
Підозрюваний ОСОБА_5 , будучи обізнаним про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, фактично уникає від участі у ньому, що унеможливлює встановлення істини та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Станом на 15.02.2025 інформація про офіційний перетин державного кордону підозрюваним у пунктах пропуску відсутня.
В подальшому, на запит від Національного центрального бюро Інтерполу у Румунії, отримано інформацію про те, що згідно з базами даних імміграційної служби, ця особа фігурує з такими ідентифікаційними даними: ** Українець ASTAPOV Vladyslav, 23/08/2003 р.н., PIN 7030823240047, паспорт НОМЕР_1 дійсний до 07/02/2032, проживає ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , телефонний номер НОМЕР_2 . Згідно запиту № 5746506 від 25/10/2024 11:02, він отримав тимчасовий захист на території Румунії.
В ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування.
Постановою від 29 квітня 2026 року підозрюваного ОСОБА_5 було оголошено в міжнародний розшук.
Статтею 176 КПК України визначені види запобіжних заходів.
Відповідно до положень частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, які враховуються при обрані запобіжного заходу.
Системний аналіз норм законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:
- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
- чи наявні ризики кримінального провадження;
- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;
- індивідуальні обставини щодо підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.
Суд враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, а тому зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, враховуючи положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виходить з того, що згідно із практикою ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Тобто, не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак мають створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень передбачених частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 358, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 358 КК України.
Так, дослідивши додані до клопотання слідчого матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що вони містять достатні для цього етапу розслідування докази, які доводять причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому злочину.
Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про обрання запобіжного заходу, прокурор довів наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину, передбачених частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 358, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 358 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження. Підозра ОСОБА_5 ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, а під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Щодо ризиків кримінального провадження, прокурор зазначає про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, який обґрунтовує тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Також прокурор вважає, що підозрюваний може незаконно впливати на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, що може влипнути на об'єктивність досудового розслідування.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення прокурор мотивує тим, що ОСОБА_5 не працевлаштований, офіційного джерела доходу не має, єдиним джерелом його доходу була протиправні діяльність, за яку його при тягнуто до відповідальності.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність, враховуючи конкретні обставини справи та наявні дані про особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), які відносяться до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а тому очікування можливого вироку може мати значення для ризику переховування, який слідчий суддя вважає цілком вірогідними з огляду на співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування порівняно із засудженням до покарання у виді позбавлення волі. При цьому слідчий суддя враховує наявні у матеріалах кримінального провадження відомості, що дають обґрунтовані підстави припустити, що підозрюваний вже перебуває за межами України.
У зв'язку із викладеним наведені в клопотанні обставини свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливості їм запобігання більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає, що до підозрюваного в даному випадку не можуть бути обрані запобіжні заходи у виді особистого зобов'язання та домашнього арешту, у зв'язку з тим, що вони не будуть дієвими і не зможуть перешкодити настанню вищевказаних ризиків. Неможливе обрання до підозрюваного і запобіжного заходу вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Таким чином, слідчий суддя з урахуванням сукупності встановлених на даному етапі кримінального провадження обставин, дійшов до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде дієвим і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що виправдовує застосування найсуворішого запобіжного заходу.
При цьому слідчий суддя враховує особливості розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, передбачені ч. 6 ст. 193 КПК України, та встановлені цієї нормою гарантії прав підозрюваного, згідно з якими після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Як передбачено ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Керуючись статтями 7, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
клопотання старшого слідчого - задовольнити
У порядку частини шостої статті 193 КПК України обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Роз'яснити, що згідно з положеннями частини шостої статті 193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду проголошено 18 травня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1