Справа № 752/12150/26
Провадження № 2-з/752/114/26
15 травня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого- судді- Машкевич К.В.
за участю секретаря- Касаткіної А.В.
розглянувши заяву представника Київської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Меженська Кароліна Сергіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Людмила Сергіївна про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, суд
Позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом та просить:
-усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельник JI.C. про державну реєстрацію права власності від 30.12.2022 № 65994774 на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2422695080000), а саме: житловий будинок, за адресою : АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на нерухоме майно, а саме житловий будинок, загальною площею 43,4 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єктва нерухомого майна 2422695080000), яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до набрання рішення суду законної сили.
-заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (приймати рішення про державну реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеки, будь - якого іншого обтяження, здійснювати будь - яку державну реєстрацію змін, інше) стосовно житлового - будинку, загальною площею 43,4 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2422695080000), яка зареєстрована у Державному реєстрі речових рав на нерухоме майно та вносити будь -які записи про такі зміни для Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Ухвалою судді від 15 травня 2026 року в справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
В обгрунтуванні заяви про забезпечення позову посилається на те, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що приватним нотаріусом КМНО Меженською К.С. прийнято рішення від 31.07.2021 № 59591646 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна загальною площею 43, 4 кв.м., а саме: житловий будинок літ. «А» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2422695080000), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Підстава виникнення права власності на Об'єкт нерухомого майна - довідка про техічні показники об'єкта та підтвердження адреси, серія та номер: 21-130, виданий 26.07.2021, видавник: ТОВ «БІЛД-ІНВЕСТ ГРУПП» та технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудою № 21-130 від 26.07.2021.
Надалі, приватним нотаріусом КМНО Мельник Л.С. прийнято рішення від 30 грудня 2022 року № 65994774 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ОСОБА_1 (зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна загальною площею 43, 4 кв.м., а саме: житловий будинок літ. «А» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2422695080000), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Підстава виникнення права власності на Об'єкт нерухомого майна - договір дарування, житлового будинку, серія та номер: 1045, виданий 30 грудня 2022 року, видавник: посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С.
Київська міська рада наголошує на тому, що зазначений Об'єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці площею 0,0997 га (кадастровий номер 8000000000:90:051:0015) за адресою; АДРЕСА_1 , належить до земель комунальної форми власності територіальної громади міста Києва.
При цьому, Київська міська рада жодних рішень щодо передачі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 під будівництво ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 , ні іншим юридичним чи фізичним особам у власність чи користування не приймала.
Рішення та проекти рішень Київської міської ради є відкритими, доступними для громадян та оприлюднюються на офіційному веб-сайті https://kmr.gov.ua/ на вкладці нормотворчої діяльності.
Дані факти свідчать про вчинення відповідачем та третіми особами дій, направлених на заволодіння земельною ділянкою у незаконний спосіб та поза межами встановленого законодавством України порядку набуття прав земель комунальної власності у місті Києві.
Вважає, що наявні усі підстави для усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухому майно.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, у випадку задоволення позову.
Враховуючи викладене, просить задовольнити заяву.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб , а також забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що незастосування даних заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім того, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявники просять накласти арешт та заборонити проводити дії щодо державної реєстрації (перерєстрації) прав власності, інших речових прав щодо нерухомого майна.
Разом з тим, слід зазначити, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженню майном.
Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідачів розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову, однак їх одночасне застосування не відповідає вимогам закону.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11 травня 2022 року у справі № 317/2155/21 (провадження №61-15398св21).
З указаного слідує, що заявник фактично просить застосувати і арешт майна, і заборону на його відчуження, що є самостійними видами (способами) забезпечення позову, одночасне застосування яких вимогам закону, не відповідає.
Враховуючи викладене вище, характер спору, що виник, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову можуть привести до утруднення виконання рішення суду, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме майно, а саме житловий будинок, загальною площею 43,4 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єктва нерухомого майна 2422695080000), який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 , до набрання рішення суду у данні справі законної сили.
В іншій частині відмовити.
Позивач: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 36.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Меженська Кароліна Сергіївна, адреса: АДРЕСА_4 .
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Людмилиа Сергіївна, адреса: АДРЕСА_5 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Суддя: К.В.Машкевич