Справа № 620/12631/25 Суддя першої інстанції: Падій В.В.
18 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Воловика С.В., суддів Кравченка Є.Д., Осіпової О.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 у справі № 620/12631/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ ТЕКНОЛОДЖИС» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ ТЕКНОЛОДЖИС» (далі - позивач, ТОВ «ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ ТЕКНОЛОДЖИС») звернулось з позовною заявою до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - апелянт, відповідач-1, ГУ ДПС у Чернігівській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач -2, ДПС України ) у якій просило суд:
- скасувати рішення відповідача-1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 13334939/41466505 від 06.10.2025;
- зобов'язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну складену позивачем № 6 від 29.08.2025 датою її подання на реєстрацію.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.03.2026, позовну заяву задоволено, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13334939/41466505 від 06.10.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 29.08.2025 скасовано, ДПС України зобов'язано зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання податкову накладну № 6 від 29.08.2025 складену позивачем.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ГУ ДПС у Чернігівській області звернулося з апеляційною скаргою, у якій вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим, просить апеляційний суд скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні цих вимог відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач-1 зазначає про те, що законодавець встановив чітку та послідовну процедуру реалізації обов'язку платника щодо реєстрації податкової накладної, яка поєднує як обов'язок платника податку належним чином документально підтвердити здійснення господарської операції, так і повноваження контролюючого органу здійснювати превентивний контроль за дотриманням вимог податкового законодавства.
У межах цієї процедури зупинення реєстрації податкової накладної не є санкцією, а виступає тимчасовим запобіжним заходом, спрямованим на перевірку достатності та належності документального підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Водночас реалізація такого заходу з боку контролюючого органу обумовлена обов'язком дотримання встановленого законом порядку, зокрема належного інформування платника про підстави зупинення реєстрації та перелік документів, необхідних для подальшого розгляду питання.
Разом із цим, у разі коли платник, будучи належним чином повідомленим про необхідність надання додаткових пояснень та копій документів, не скористався наданим йому правом на їх подання або скористався ним частково, негативні процесуальні наслідки такої поведінки покладаються саме на нього. За таких обставин контролюючий орган, діючи в межах та у спосіб, визначені Порядком № 520, має законні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної без необхідності надання додаткової оцінки реальності господарської операції по суті.
Апелянт наголосив на тому, що реєстрація спірної податкової накладної була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у зв'язку з відповідністю п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки обсяг постачання товару/послуги 8409 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Тобто, на переконання ГУ ДПС у Чернігівській області, зупинення спірної податкової накладної № 6 від 29.08.2025 відбулося в межах чинного законодавства.
Відповідач-1 зауважив, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної прийнято у зв'язку з тим, що документи, необхідні для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а саме інформацію щодо наявності виробничих потужностей за місцем навантаження, надано не було.
Не погоджуючись з апеляційною скаргою, у відзиві ТОВ «ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ ТЕКНОЛОДЖИС» зазначило, що спірна податкова накладна була виписана за результатами здійснення реальної господарської операції, підтвердженої належним чином складеними первинними документами бухгалтерського обліку, які надавалися контролюючому органу під час вирішення питання щодо реєстрації згаданої податкової накладної.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів встановила наступне.
ТОВ «ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ ТЕКНОЛОДЖИС» зареєстровано як юридичну особу 19.07.2017, основний вид господарської діяльності відповідає коду КВЕД 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво.
У зв'язку з відвантаженням ТОВ «ЛЕМП» відповідно до умов додаткової угоди до договору № 1804/2025 від 18.04.2025 товару на суму 1746300,00 грн. в т. ч. ПДВ - 291050,00 грн, 29.08.2025 були складені податкові накладні N 5 на суму 873150,00 грн, у т. ч. ПІДВ - 145525,00 грн. і № 6 на суму 873150,00 грн. у т. ч. ПДВ - 145525,00 грн, які в установлені терміни направлялись для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Втім, реєстрацію податкової накладної № 6 від 29.08.2025 було зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуги 8409, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Одночасно позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі.
З метою розблокування податкової накладної № 6 від 29.08.20205, позивачем направлялось повідомлення про подання пояснень та копій документів до якого додавались письмові пояснення та копії первинних документів на підтвердження інформації, зазначеної у спірній ПН.
За результатами розгляду поданих документів, Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято рішення № 13334939/41466505 від 06.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 29.08.2025. Підставою для відмови у реєстрації визначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права й дотримання норм процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. Зокрема, цим Кодексом визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 (далі - Порядок №1165) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року № 520.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Положеннями пункту 6 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Відповідно до пунктів 9 та 10 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, зміст наведених норм, дає підстави дійти висновку про те, що з метою вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено наступний алгоритм взаємодії платника податків та податкового органу.
За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, пункт 4 Порядку № 520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520.
Якщо платник податків скористався правом подання письмових пояснень та копій документів, то за результатами розгляду останніх, комісія регіонального рівня приймає одне із таких трьох рішень:
1) рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - якщо надані платником податків документи та письмові пояснення підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування;
2) про направлення Повідомлення - якщо наданих платником податків документів та письмових пояснень недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування. При цьому зміст форми указаного Повідомлення (Додаток 2 до Порядку № 520) свідчить, що у ньому мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податків;
3) рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування.
У випадку направлення платнику податків Повідомлення, такий платник має право подати податковому органу додаткові пояснення та копії документів, зазначені у Повідомленні, за результатами розгляду яких комісія регіонального рівня приймає одне з рішень: або про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Реалізація такого права має бути здійснена протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Неподання платником податків додаткових пояснень та копій документів, зазначених у Повідомленні, або їх неповне подання протягом означеного строку має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
При цьому, зі змісту пункту 10 Порядку № 520 та форми Рішення (Додаток 1 до Порядку № 520) убачається, що комісія регіонального рівня у випадку, якщо подані платником податків пояснення/додаткові пояснення та копії документів не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, проставляє відмітку у графі "надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства".
У випадку ж ненадання платником податків у встановлені строки додаткових пояснень і копій документів, встановлених абзацом шостим пункту 9 Порядку № 520, комісія регіонального рівня проставляє відмітку у графі "ненадання/часткове надання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку".
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, подана на реєстрацію ТОВ «ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ ТЕКНОЛОДЖИС» податкова накладна була зупинена з підстав відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, у зв'язку з чим позивачу пропонувалось надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в цій податковій накладній, для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без деталізації того, які саме документи слід надати.
З матеріалів справи убачається, що позивач подавав контролюючому органу пояснення та копії первинних документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
Верховний Суд у постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 сформував такий правовий висновок:
"Якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно зі змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.".
Колегія суддів зазначає, що висновки Верховного Суду у питанні застосування норм Порядку № 520 та Порядку № 1165 є сформованими і усталеними.
У постанові від 03 листопада 2021 року по справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
У постанові від 07 грудня 2022 року по справі № 500/2237/20 Верховний Суд вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Колегія суддів наголошує на тому, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 по справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 по справі № 824/245/19-а. При цьому, у постанові від 05.01.2021 по справі № 640/11321/20, Верховний Суд зазначив, що незважаючи на те, що Порядком № 1165 затверджена форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, податковий орган не звільняється від свого обов'язку щодо доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Як уже зазначалось, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, податковий орган в загальному сформулював вимогу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в цих податкових накладних.
Позивач, своєю чергою, направляв повідомлення по спірній податковій накладній щодо подачі документів про підтвердження реальності та правомірності операції та документи, яких на його переконання, достатньо для реєстрації спірної податкової накладної.
За результатами розгляду пояснень, Комісією було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав надання копій документів, складених із порушенням законодавства і, при цьому, у графі "Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)" вказано: «не надано обґрунтування націнки на товар».
Колегія суддів зауважує на тому, що формальне зазначення у квитанції пропозиції "надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку № 1165.
Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів, поданих позивачем на підтвердження реальності проведених операцій.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо підстав прийняття, змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії (рішень про відмову у реєстрації податкових накладних), призводить до їх протиправності.
На переконання колегії суддів, з огляду на сумнівність підстав зупинення реєстрації податкових накладних та неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не може відповідати критерію обґрунтованості.
Колегія суддів враховує, що в даному випадку, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містила переліку документів, які необхідно було подати для прийняття контролюючим органом рішення про її реєстрацію.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
За таких обставин, колегія суддів робить висновок про те, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, в контексті взаємозв'язку підстав для прийняття такого рішення із поведінкою позивача та змістом наданих ним документів і пояснень, не можна вважати вмотивованим, таким, що відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України та, як наслідок, правомірним.
Зважаючи на висновки Верховного Суду щодо застосування норм Порядку № 520 та Порядку № 1165, встановлені обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що також надавались для реєстрації податкових накладних, підтверджують зроблений судом першої інстанції висновок про те, що позивач надав достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації спірної податкової накладної.
Натомість, всупереч частини другої статті 77 КАС України відповідач-1 не довів належними та достатніми доказами правомірність свого рішення, що є предметом оскарження.
Частинами першою - третьою статті 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, всебічно і повно дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, правильно застосував норми матеріального права та дотримався норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, що свідчить про необґрунтованість апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 у справі № 620/12631/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ ТЕКНОЛОДЖИС» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 у справі № 620/12631/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач С.В. Воловик
Судді Є.Д. Кравченко
О.О. Осіпова