Справа № 752/2831/26
Провадження № 2/752/7322/26
Іменем України
18 травня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши у відкритому судовому в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карлаша Івана Анатолійовича про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулась через свого представника Карлаша І.А. до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 25 травня 2018 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві за актовим записом № 1004.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року у справі відкрито провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
07 травня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача - адвокат Карлаш І.А. подав заяву про залишення позову без розгляду.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
За змістом положень ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності) в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства). Тому суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Питання про залишення без розгляду позову у справі регламентується положеннями ст. 257 ЦПК України. Пунктом 5 частини першої вказаної статті передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Отже право позивача (чи його представника) на ініціювання перед судом вирішення питання про залишення позову у справі без розгляду може бути реалізоване до початку розгляду справи по суті.
Суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач звернулися з таким клопотанням.
При цьому звернення із заявою про залишення заяви без розгляду робить неможливим вирішення спору, навіть якщо на цьому наполягає відповідач.
Як вбачається, відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року, у даній справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
При цьому, судом встановлено, що до початку розгляду справи по суті, представник позивача подав до суду клопотання про залишення наведеної позовної заяви без розгляду.
Виходячи з предмету позову та суб'єктивного складу сторін, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню, оскільки позивач скористався процесуальним правом залишити позов без розгляду, залишення позову без розгляду не протирічить закону, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 200, 257, 260, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карлаша Івана Анатолійовича про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя А.В. Слободянюк