Справа № 752/26959/25
Провадження № 2/752/6066/26
Іменем України
18 травня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши у відкритому судовому в приміщенні суду в м. Києва в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11 червня 2005 року між сторонами було зареєстровано шлюб у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, про що зроблено актовий запис № 1058, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Зазначається, що спільне життя між сторонами не склалось з причин відсутності взаєморозуміння, байдужості до проблем та життя кожного, різних поглядів на життя. Спільне господарство подружжя не веде, спільного бюджету не має.
Позивачка вказує, що намагалась зв'язатись з відповідачем з метою обговорити питання розірвання шлюбу, оскільки подружжя не має спільних неповнолітніх дітей, проте відповідач не контакт не вийшов. Після розірвання шлюбу просить повернути позивачці дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін; визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
За інформацією № 141998334 від 10 грудня 2025 року в ІТС «Реєстру територіальної громада м.Києва», а також інформацією № 2051336 від 26 листопада 2025 року з єдиного державного демографічного реєстру, особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не знайдено.
Відповідно до інформації від 25 лютого 2026 року Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м.Києві та Київської області, даних щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не знайдено.
Копія ухвали про відкриття провадження направлялась судом сторонам, поштове відправлення на адресу відповідача повернулись до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній».
Судом також на офіційному веб-сайті судової влади України 26 березня 2026 року розміщено оголошення про розгляд справи.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із ч. 11 цієї статті, зокрема, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
На підставі наведеного, суд вважає, що відповідач був належним чином сповіщений про проведення судового розгляду цивільної справи.
У встановлений судом строк відповідач не скористався правом подачі відзиву на позов.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом положень частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
За правилом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 11 червня 2005 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї за актовим записом № 1058 між ОСОБА_2 , громадянином Сполучених Штатів Америки, та ОСОБА_1 , громадянкою України, зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 . У свідоцтві про шлюб вказано, що прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».
Як зазначено у позовній заяві сторони не мають неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, в якому ставить питання про розірвання шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті права сторін, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, задовольнивши позов.
Відповідно до правил статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем, або відновити своє дошлюбне прізвище.
У позовній заяві позивач також просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 », оскільки, як повідомляє, в результаті реєстрації шлюбу змінила його на прізвище чоловіка - « ОСОБА_4 ».
Разом з тим, за матеріалами справи, зокрема відповідно до копії паспорта громадянина України, виданого 25 серпня 2021 року (орган, що видав - 8032), позивачка має прізвище « ОСОБА_3 », отже, зміни прізвища позивачки після укладення шлюбу фактично не відбулось.
За таких обставин, враховуючи фактичні обставини справи, у задоволенні позовної вимоги позивача про залишення дошлюбного прізвища необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268,279,354,355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином Сполучених Штатів Америки, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, зареєстрований 11 червня 2005 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї за актовим записом № 1058 - розірвати.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 18 травня 2026 року.
Суддя А.В. Слободянюк