справа № 752/8967/26
провадження №: 2/752/9926/26
про направлення справи за підсудністю
28.04.2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
У квітні 2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що справа підлягає направленню за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва, виходячи з наступного.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступає місце проживання відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач зазначив адресою відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .
Однак, в обґрунтування вказаного позивачем не надано жодного доказу.
На виконання вимог ст. 187 ЦПК України, суд звернувся з запитом до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Разом з цим, згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру № 2576183 від 07.04.2026 ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому, згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру № 2576165 від 07.04.2026 за параметрами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - особу не знайдено.
Отже, позивач не має підстав звертатися з вказаним позовом до Голосіївського районного суду м. Києва.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
На підставі наведеного суд приходить до висновку, про направлення справи за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31-32 ЦПК України, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання- передати на розгляд до Деснянського районного суду м. Києва (02225, м. Київ, просп. Червоної Калини, буд. 5В) за підсудністю.
Роз'яснити позивачеві, що передача справи до іншого суду здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, а в разі подання такої скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.Ю. Мазур