Справа № 752/4269/26
Провадження № 2/752/8017/26
Іменем України
18 травня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши у відкритому судовому в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 11 червня 2005 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 139.
Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка вказує, що відсутні спільні інтереси між подружжям, відсутнє взаєморозуміння, наявні різні погляди на життя. Останнім часом з боку чоловіка відбувається насилля - відповідач неодноразово піднімав руку на дружину у присутності дитини. Шлюбні відносини фактично припинено, спільне господарство не ведеться, з кінця 2025 року подружжя проживає окремо. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, надання строку на примирення не виправить стан шлюбних відносин між сторонами.
Просить після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_1 », судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін; визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
На адресу реєстрації відповідача суд направляв копії ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками, які відповідачем було отримано 15 квітня 2026 року відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
04 травня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач також просить розірвати шлюб, проте заперечує щодо повідомлених позивачем обставин вчинення ним насильства щодо дружини.
Повідомляє, що за весь час перебування сторін у шлюбі, відповідач жодного разу не вчиняв будь-які дії, які могли б кваліфікуватись як домашнє насильство у розумінні Закону України «Про запобіганню та протидія домашньому насильству». Відповідач не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення домашнього насильства; відсутні звернення до правоохоронних органів, центрів соціальних служб або до медичних закладів з приводу нанесення тілесних ушкоджень позивачу.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом положень частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
За правилом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
За матеріалами справи, 11 червня 2005 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відділом реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області за актовим записом № 139 зареєстровано шлюб, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після укладення шлюбу змінено з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_7 ».
Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, в якому ставить питання про розірвання шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача та відповідача, що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті права сторін, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, задовольнивши позов.
Відповідно до правил статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем, або відновити своє дошлюбне прізвище.
При укладенні шлюбу позивач змінила своє прізвище. У позовній заяві позивач, та у заяві відповідач просили змінити прізвище відповідача на дошлюбне у випадку задоволення позову про розірвання шлюбу.
За таких обставин, враховуючи, що вибір прізвища при розірванні шлюбу є правом особи, вбачається за необхідне змінити прізвище відповідача на дошлюбне, зокрема з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_1 ».
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача, відтак, підлягає стягненню з відповідача 1 331,20 грн, сплачених позивачем при зверненні з позовом до суду.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268,279,354,355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 11 червня 2005 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області за актовим записом № 139, - розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище - « ОСОБА_1 ».
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 18 травня 2026 року.
Суддя А.В. Слободянюк