Справа № 640/12027/22 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
12 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Грибан І. О., Епель О. В.
за участю секретаря: Волошка О. Л.
представників позивача Кондратенко М. В., Бурихайло Т. П., представника відповідача Корнейчука О.Л., представника третьої особи Харабари Т. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту 25.04.2025року) у справі за позовом державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу ДПС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство економіки України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Державне підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу ДПС України, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1903100070201 від 10.02.2022.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ДП «Укрметртестстандарт» з 27.10.2021 тривалістю 30 робочих днів з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства відповідно до наказу про проведення перевірки від 08.10.2021 № 655, за результатами якої складено акт від 06.01.2022 №8/31-00-07- 02/2568182 (надалі - акт перевірки).
Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, зокрема, встановлено заниження сплати чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до державного бюджету за період з 01.04.2017 по 30.06.2021.
10.02.2022 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 1903100070201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, на 110 137 650, 00 грн.
Позивач, не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним, таким, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДП «Укрметртестстандарт» є науковою установою, що безпосередньо визначено в постанові Кабінету Міністрів України «Про визначення наукових метрологічних центрів» від 27.05.2015 № 330 та в пункті 1.1. Статуту підприємства. Крім того, вказане підтверджується наступним.
Згідно з Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 основним видом діяльності підприємства згідно з «Національним класифікатором України. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (далі - КВЕД-2010), є вид (клас) економічної діяльності 72.19 «Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничий і технічних наук».
Клас економічної діяльності 72.19 входить до групи 72.1 «Дослідження й експериментальні розробки у сфері природничих і технічних наук» розділу 72 «Наукові дослідження та розробки» секції М «Професійна, наукова та технічна діяльність» КВЕД-2010.
Згідно з актом перевірки підставою для донарахування ДП «Укрметртестстандарт» частини чистого прибутку (доходу) є не включення підприємства до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.
Так, згідно з ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» державні унітарні підприємства (крім державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» належать до наукових установ) та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» державні комерційні підприємства та казенні підприємства, які відповідно до статті 1 цього Закону належать до наукових установ, звільняються від сплати до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за результатами своєї фінансово-господарської діяльності.
Згідно з визначенням наведеним в п. 16 ст. 1 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» наукова (науково-дослідна, науково-технологічна, науково-технічна, науково-практична) установа (далі - наукова установа) - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, утворена в установленому законодавством порядку, для якої наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» для наукових установ державної, комунальної форм власності, а також наукових установ, у статутних капіталах яких є частка, що належить державі, державна атестація проводиться в обов'язковому порядку не менше одного разу на п'ять років, для новоутворених - не пізніш як через три роки після утворення.
Отже, згідно з ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», ч. 2 ст. 8 та абз. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» єдиною обов'язковою умовою для звільнення державних комерційних підприємств та казенних підприємств від сплати до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за результатами своєї фінансово-господарської діяльності є належність до наукових установ та проходження ними державної атестації відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, ДП «Укрметртестстандарт» пройшло державну атестацію, що підтверджується листом Держінформнауки № 1/06-3-37 від 15.01.2013 з додатком наказом Держінформнауки від 01.10.2012 № 175 з витягом до нього, листом Мінекономрозвитку України від 19.07.2017 № 3902-05/24779-07 з додатком витягом з Протоколу № 4 роботи колегії Мінекономрозвитку від 17.07.2017 та Свідоцтвом про державну атестацію наукової установи серія ДА № 00041.
Згідно з пунктом 2 статті 8 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» державні комерційні підприємства та казенні підприємства, які відповідно до статті 1 цього Закону належать до наукових установ, звільняються від сплати до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за результатами своєї фінансово-господарської діяльності та зобов'язані не менш як 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на провадження ініціативної наукової і науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази.
Виконання позивачем даної вимоги підтверджується даними Звітів про капітальні інвестиції, вибуття й амортизацію активів за 2017, 2018, 2019, 2020, 1 та 2 квартал 2021 року, а також оборотно-сальдовими відомостями по рахункам 151 (Капітальні інвестиції. Капітальне будівництво), 1542 (Капітальні інвестиції. Створення та модернізація нематеріальних активів), 1541 (Капітальні інвестиції. Придбання нематеріальних активів), 1534 (Капітальні інвестиції. Виготовлення інших необоротних матеріальних активів), 1521 (Капітальні інвестиції. Придбання основних засобів), 1522 (Капітальні інвестиції. Модернізація основних засобів), 1524 (Капітальні інвестиції. Виготовлення основних засобів), 1531 (Капітальні інвестиції. Придбання інших необоротних матеріальних активів).
Отже, ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» виконує вимоги пункту 2 статті 8 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і спрямовує більше 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності на провадження ініціативної наукової і науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази.
Згідно з п. 2 ст. 73 Господарського кодексу України (далі - ГК України) орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 2 ст. 75 ГК України основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство одержує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів. Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, органами до сфери управління яких належить підприємство.
Згідно з п. 9 ст. 75 ГК України розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану.
Відповідно до ч. 10 ст. 75 ГК України в фінансовому плані затверджуються суми коштів, які направляються державі як власнику і зараховуються до Державного бюджету України.
Згідно з п. 11 ст. 75 ГК України органи, до сфери яких відносяться державні комерційні підприємства, до 15 липня року, що передує плановому, надають Кабінету Міністрів України інформацію про обсяги перерахування прибутку державних комерційних підприємств для їх врахування при формуванні державного бюджету.
Відповідно до ч. 22 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважені органи управління забезпечують відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку відрахування до Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними підприємствами, господарськими структурами.
Отже, перерахування державними підприємствами до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) здійснюється в розмірі, визначеному в фінансовому плані підприємства, який затверджується уповноваженим органом управління.
Як вбачається з матеріалів справи, та вірно встановлено судом першої інстанції, на підтвердження правомірності несплати до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) ДП «Укрметртестстандарт» надавалися до органів Державної податкової служби України копії Фінансових планів підприємства на 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки, які затверджувалися Мінекономіки як органом управління майном і не містять розміру суми частини чистого прибутку підприємства, що має сплачуватися до бюджету (у відповідній графі стоїть прочерк).
Відтак, позивач як підприємство, основним видом діяльності якого є науковий вид діяльності згідно з КВЕД-2010, відповідає критерію визначення наукової установи наведеному в п. 16 чт. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і тому звільняється від сплати до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за результатами своєї фінансово-господарської діяльності.
Обґрунтовуючи правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковий орган як суду першої інстанції так і при апеляційному розгляді посилається, як на єдину підставу, не включення позивача до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.
Поряд із цим, як цілком обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, приписами ст. 12 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» встановлено, що для надання державної підтримки науковим установам незалежно від форми власності, діяльність яких має важливе значення для науки, економіки та виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави.
Однак, законодавство України не містить вимоги щодо обов'язкового включення наукових установ до згаданого реєстру, що підтверджується також листом Міністерства освіти і науки України № 1/2266-22 від 09.02.2022.
Відсутня у законодавстві України і вимога щодо включення наукової установи державної форми власності до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, як обов'язкової умови для звільнення від сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) на підставі п.1 ст. 11-1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».
Відтак, доводи податкового органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, є безпідставними, а тому таке підлягає скасуванню.
Натомість, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у справі за позовом державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу ДПС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство економіки України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя І. О. Гриибан
СуддяО. В. Епель
(Повний текст постанови складено 18.05.2026)