Справа № 734/5210/25 Головуючий у 1 інстанції Бараненко С.М.
Провадження № 33/4823/485/26
18 травня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд у складі головуючої-судді Разгуляєвої О.В., за участі захисника Лущик О.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданніапеляційну скаргу захисника Лущик Олени Миколаївни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 березня 2026 року,
Постановою Козелецького районного суду Київської області від 09.03.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.
Судом першої інстанції зазначено, що 19.11.2025 року о 09 год. 27 хв. на а/д М01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі, с. Кіпті, 97 км, Чернігівський район, Чернігівська область, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога, водій відмовився. Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про те, що у судовому засіданні ОСОБА_1 не був присутній, не був належним чином повідомлений, не мав можливості надати пояснення, перебував на лікуванні в період з 25 березня по 9 квітня 2026 року в КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги». Про прийняте рішення судом довідався, коли з'явився до приміщення суду після лікування та звернувся за правовою допомогою, тобто 14 квітня 2026 року. Вважає, що постанова судді є незаконною щодо доведеності обставин вчинення адміністративного правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_1 , є учасником бойових дій та особою з інвалідністю другої групи(війни), має посвідчення серії НОМЕР_2 , видане 04 серпня 2025 року, а тому має гарантоване право на захист щодо залучення та обов'язкової участі фахівця в галузі права, адвоката при складанні адміністративних матеріалів. Вказує, що ОСОБА_1 19 листопада 2025 року прямував до медичного закладу КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» в м.Київ, де мав бути госпіталізований для лікування, оскільки має діагноз розлад адаптації з порушенням емоцій та поведінки. Має тривожний та депресивних розлад з помірно вираженими тривалими хворобливими станами, має посттравматичний стресовий розлад. Його захворювання пов'язані з проходженням військової служби. Вказує, що ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, що вживає особливі препарати в зв'язку з отриманими травмами, але вони не впливають на його стан, має вади психічного здоров'я, повідомив, що він є інвалідом другої групи, про що надав посвідчення.
З метою доступу до правосуддя, враховуючи, що ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні, перебував на стаціонарному лікуванні, суд вважає за необхідне захиснику Лущик Олені Миколаївні поновити строк на апеляційне оскарження постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 березня 2026 року.
Дослідивши апеляційну скаргу, вислухавши захисника, який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 зі змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 20.01.2023 № 57 (далі Порядок №1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС).
Відповідно до п. 3 Порядку №1103 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
За змістом п.12 розділу ІІ Інструкції №1452/735у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Ознаками наркотичногочи іншогосп'яніння абоперебування підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьувагу та швидкість реакції,є:наявністьоднієї чидекількох ознакстану алкогольногосп'яніння (крімзапаху алкоголюз порожнинирота); звуженічи дужерозширені зіниці,які нереагують насвітло; сповільненістьабо навпакипідвищена жвавістьчи рухливістьходи,мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість згідно п.п. 2, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція №1452/735).
Відповідно доп.10 Порядку №1103 огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Водночас, відповідно до п.7-9, 12 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Тест є швидким і достовірним засобом, що виявляє наявність наркотичної речовини в організмі людини та надає якісний показник. Швидкий тест на виявлення наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є імунохроматографічним дослідженням для швидкого візуального встановлення наркотичних речовин та/або їх метаболітів у сечі людини. Положеннями чинного законодавства не вимагається встановлення кількісних показників наркотичної речовини для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №517313 від 19.11.2025 року ОСОБА_1 19.11.2025 о 09:27:00 с. Кіпті, вул. М-01 97км керував ТЗ Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога, водій відмовився.
Згідно наявного в матеріалах справи направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначено, що у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Із переглянутого апеляційним судом відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що на відеореєстратор поліцейського автомобіля зафіксовано рух автомобіля, який був зупинений працівниками поліції, за кермом перебував ОСОБА_1 . Працівник поліції повідомив водія причину зупинку та про здійснення відеофіксації. У розмові поліцейський виявив у останнього ознаки наркотичного сп'яніння та озвучив їх, на що водій повідомив, що він вживає наркотичні засоби по рецепту, у зв'язку зі своїм захворюванням, проте вони не впливають на його стан.
Водієві було запропоновано пройти медичний огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння, однак водій відмовився, після чого було роз'яснено, що у такому випадку також настає відповідальність та буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, місцевий суд, розглядаючи справу по суті, правильно установив фактичні обставини, які полягали у керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними у даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Посилання апелянта на розгляд судом справи у його відсутність приймаються до уваги, однак це не впливає на прийняте судом рішення по суті.
Будь-яких суттєвих порушень прав особи на захист апеляційний суд не вбачає, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про складання стосовно нього 19.11.2025 року протоколу про адміністративне правопорушення та мав достатньо часу для з'явлення до суду.
Крім того, відсутність особи при розгляді справи судом першої інстанції не позбавила його можливості ознайомитися з матеріалами справи, звернутися за правовою допомогою, подати апеляційну скаргу і надати докази на підтвердження своєї позиції апеляційному суду.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення визначено обов'язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак стаття 130 цього Кодексу до такого переліку не входить.
Апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що в суду першої інстанції були підстави для розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже доводи апелянта з приводу розгляду справи без участі ОСОБА_1 та порушення його права на захист апеляційним судом до уваги не приймаються.
Посилання захисника в апеляційній скарзі, що мало місце незаконне затримання та відсутність підстав для зупинки, судом до уваги не приймається, матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Крім того, згідно відеозапису наявного в матеріалах справи, працівником поліції повідомлено про підстави зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , зазначивши, що транспортний засіб має ознаки ДТП, а саме деформації на транспортному засобі, що відповідає вимогам ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію».
Посилання в апеляційній скарзі, що ОСОБА_1 має психічні вади, не свідчить про його неосудність згідно ст. 20 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 не міг усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумтсва чи іншого хворобливого стану.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Адміністративне стягнення накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Поновити захиснику Лущик Олені Миколаївні, строк на апеляційне оскарження постановиКозелецького районного суду Чернігівської області від 09 березня 2026 року.
Апеляційну скаргу захисника Лущик Олени Миколаївни залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяО. В. Разгуляєва