П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 580/10447/24
Перша інстанція: суддя Хлімоненкова М.В.,
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), в якому просив зобов'язати відповідача врахувати трудовий стаж, набутий ним до 01 січня 2004 року для призначення пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в призначення пенсії №155350019386, прийняте 23.09.2024 ГУ ПФУ в Луганській області.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Не погоджуючись з таким рішенням, ГУ ПФУ в Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставин справи, просить ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Луганській області - залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року - без змін.
Згідно матеріалів справи 07 січня 2026 року судом першої інстанції виданий виконавчий лист у справі №580/10447/24.
06 січня 2026 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву, в порядку статті 382 КАС України, про встановлення судового контролю, в якій просив зобов'язати ГУ ПФУ в Луганській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі №580/10447/24.
В обґрунтування заяви зазначає, що станом на день подання до суду даної заяви рішення суду відповідачем не виконане, а тому наявні підстави щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - задоволено.
Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі №580/10447/24.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі №580/10447/24 протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
11 лютого 2026 року на виконання ухвали суду ГУ ПФУ в Луганській області подало до суду першої інстанції звіт про виконання судового рішення, в якому повідомило, що на виконання вказаного рішення заява ОСОБА_1 від 16.09.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повторно розглянута.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду, до страхового стажу зараховані періоди роботи за копією дубліката трудової книжки від 07.01.2001 серії НОМЕР_1 та період роботи на посаді судді Красноградського районного суду Харківської області за записами дубліката трудової книжки від 08.12.2005 серії НОМЕР_2 .
ГУ ПФУ в Луганській області прийняте рішення від 22.12.2025 №155350019386, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.
За наслідком розгляду звіту ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року суд прийняв звіт ГУ ПФУ в Луганській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі №580/10447/24.
Приймаючи таку ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ПФУ в Луганській області, на виконання рішення суду, прийняте рішення від 22.12.2025 №155350019386 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу 25 років.
Суд зауважив на тому, що з прийнятого рішення вбачається, що ГУ ПФУ в Луганській області враховані висновки суду у справі №580/10447/24 та зараховані до страхового стажу періоди роботи, яким надавалась оцінка в рішенні суду, однак відмовлено у призначені пенсії з інших підстав, яким оцінка у рішенні суду не надавалася.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає, що ухвала суду підлягає скасуванню.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що згідно рішення ГУ ПФУ в Луганській області №155350019386 від 21.12.2025, прийнятого на виконання рішення суду вбачається, що відповідач не зарахував до його трудового стажу загальний стаж роботи 5 років до прийняття в РТО «Агроторг» (згідно трудової книжки НОМЕР_3 ), який міститься в записі дублікату трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 07.01.2001.
Апелянт зауважує, що запис в трудову книжку про 5 років стажу до прийняття на роботу в РТО «Агроторг» та запис в трудову книжку про загальний трудовий стаж 18 років (вісімнадцять років) 03 місяці 21 день до призначення на посаду судді, судами першої та апеляційної інстанції були оцінені під час розгляду справи та прийняті, як належні докази трудового стажу позивача. При цьому, ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не висловили жодних сумнівів щодо достовірності цих записів та відповідно до вказаних періодів трудового стажу.
Отже, посилаючись на неналежне виконання рішення суду, апелянт просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити відповідачу у прийнятті звіту, встановити останньому новий строк для подання звіту про виконання рішення.
ГУ ПФУ в Луганській області своїм процесуальним право подання відзиву на апеляційну скаргу, не скористався.
Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26 червня 2013 року, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Приписи статті 14 КАС України визначають, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, та статтями 14, 370 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже, процесуальним законодавством визначається, що за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції щодо прийняття звіту ГУ ПФУ в Луганській області про виконання рішення суду, колегія суддів враховує наступні обставини справи.
Так, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 по справі №580/10447/24, у грудні 2025 року відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» урахуванням висновків суду.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду, до страхового стажу останнього зараховані періоди роботи за копією дубліката трудової книжки від 07.01.2001 серії НОМЕР_1 та період роботи на посаді судді Красноградського районного суду Харківської області за записами дубліката трудової книжки від 08.12.2005 серії НОМЕР_2 .
Однак, рішенням від 22.12.2025 №155350019386 ГУ ПФУ в Луганській області ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу 25 років.
Отже, за наслідками повторного розгляду заяви ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду, територіальний орган Пенсійного фонду встановив, що страховий стаж позивача складає 23 роки 1 місяць 14 днів.
Так, з 01.01.2004 страховий стаж обчислений за даними Реєстру з урахуванням сплати страхових внесків. Згідно прийнятого рішення до страхового стажу не зараховано періоди: за записами копії дубліката трудової книжки від 07.01.2001 серії НОМЕР_1 , а саме:
-загальний стаж роботи 5 років до прийняття в РТО «Агроторг», який внесений на підставі трудової книжки НОМЕР_4 з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція № 58). Згідно з пунктом 5.2 Інструкції № 58, дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи “Відомості про роботу», “Відомості про нагородження» і “Відомості про заохочення» при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень). Пункт 5.3 Інструкції № 58 визначає, якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ “Відомості про роботу» у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами. Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки. Після цього загальний стаж підтверджується належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника;
- період з 01.09.2001 по 27.06.2002 - перебування слухачем факультету підготовки професійних суддів Національної юридичної академії ім. Я. Мудрого, оскільки не передбачено пунктом 8 Порядку № 637, водночас період з 01.02.2002 по 31.03.2002 зарахований до страхового стажу, як робота за даними Реєстру (страхувальник ГРОМАДЯНСЬКИЙ ДОЗОР СПІЛКА, ЄДРПОУ 24244528);
-ведення індивідуальної адвокатської діяльності Нестеренком О.М. з 30.06.2002 по 01.06.2003 у зв'язку з відсутністю в Реєстрі інформації про сплату ОСОБА_1 страхових внесків до Пенсійного фонду України;
-ведення підприємницької діяльності з 31.08.2001 по 31.01.2002 та з 01.04.2002 по 01.06.2003 у зв'язку з відсутністю документів про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, системи оподаткування, інформації про сплату страхових внесків. За даними Реєстру звітність до Пенсійного фонду не подавалась.
23.12.2025 ГУ ПФУ в Луганській області на адресу ГУ ПФУ в Одеській області направлений лист №1200-0304-9/39435 щодо перевірки електронної пенсійної справи №155350019386 та повідомлення ОСОБА_1 про прийняте рішення, а на адресу ОСОБА_1 направлене рішення від 22.12.2025 №155350019386 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Як слушно зауважив суд першої інстанції, звіт ГУ ПФУ в Луганській області про виконання рішення суду наданий, у встановлений судом ухвалою від 15.01.2026, строк.
Колегія суддів вважає, що звернення 06.01.2026 до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України, викликане тим, що позивач не погоджується із прийнятим рішенням ГУ ПФУ в Луганській області від 22.12.2025 №155350019386 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На думку колегії суддів, суд першої інстанції доречно вказав на те, що з прийнятого на виконання рішення суду вбачається, що рішення ГУ ПФУ в Луганській області прийняте з урахуванням висновків суду та до страхового стажу зараховані періоди роботи, яким надавалась оцінка в рішенні суду, однак відмовлено у призначені пенсії з інших підстав, яким оцінка у рішенні суду не надавалася.
Зі змісту апеляційної скарги також вбачається, що фактично апелянт не погоджується із прийнятим рішенням, однак незгода з прийнятим рішенням не може бути підставою для застосування положень статті 382 КАС України та не узгоджується із процедурою судового контролю.
Варто зазначити, що питання законності прийнятого рішення має досліджуватися судом на підставі відповідних доказів та обґрунтувань, які відповідно до приписів КАС України наводяться у позовній заяві. Натомість перевірка правомірності нових рішень та дій відповідача, які стосуються нових обставин, не може бути предметом розгляду та оцінки в межах застосування процедури судового контролю.
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про прийняття звіту щодо виконання ГУ ПФУ в Луганській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 по справі №580/10447/24, а доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду вважає безпідставними.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, та як наслідок апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, достатніх для скасування ухвали суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 382, 383 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя О. В. Єщенко