П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/23387/25
Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРАФАК» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРАФАК» до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У липні 2025 року ТОВ «ГЕРАФАК» звернулося до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.04.2025:
- №18833/15-32-07-05-24 яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2024 року на суму 1 955 342 грн;
- №18865/15-32-07-07-23 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків і зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2 013 694,19 грн., з яких грошове зобов'язання на суму 1 610 955,35 грн. та 4 020 738,84 грн штрафних санкцій;
- №18830/15-32-07-05-24 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем., податок на прибуток приватних підприємств на суму 845 279 грн.
Також в позові ставилося питання про стягнення на користь ТОВ «ГЕРАФАК» за рахунок відповідача понесені судові витрати.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року позов ТОВ «ГЕРАФАК» - задоволено.
Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 24.04.2025: №18833/15-32-07-05-24, №18865/15-32-07-07-23, №18830/15-32-07-05-24.
Суд стягнув з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ГЕРАФАК» судовий збір у розмірі 30 280 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішення ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року, за результатом апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга ГУ ДПС в Одеській області залишена без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року - залишене без змін.
20 квітня 2026 року до суду апеляційної інстанції від представника ТОВ «ГЕРАФАК» надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ГЕРАФАК» витрат на професійну правничу допомогу (орієнтований розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката складав - 20 000 грн., щодо стягнення яких було зазначено у позовної заяві, а також про стягнення витрат на отримання цінової довідки від Державного підприємства «ДЕРЖАВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР МОНІТОРІНГУ ЗОВНІШНИХ ТОВАРНИХ РИНКІВ» відповідно до Акту надання послуг №03-2/000171 від 29.04.2025 у сумі 57 600 грн., про стягнення яких зазначено у клопотанні щодо необхідності залучення до матеріалів справи необхідних документів, яке долучено до відзиву на апеляційну скаргу.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокат надав договір про надання правової допомоги №19-012026 від 19.01.2026, опис наданих юридичних послуг адвокатом від 14.04.2026 та акт прийому передачі наданих послуг від 14.04.2025 до договору про надання правової допомоги №19-012026, а також копію цінової довідки від ДП «ДЕРЖАВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР МОНІТОРІНГУ ЗОВНІШНИХ ТОВАРНИХ РИНКІВ».
Попри направлення на адресу ГУ ДПС в Одеській області заяви представника ТОВ «ГЕРАФАК» про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ГЕРАФАК» вказаних вище судових витрат, останнє не скористалося своїм процесуальним правом подання клопотання про зменшення судових витрат.
Заява про ухвалення додаткового судового рішення розглянута в порядку письмового провадження, на підставі вимог статті 252 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду апеляційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об'єктивною формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов'язується можливість як потім подати протягом п'яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.
Колегія суддів враховує, що позивач завчасно у відзиві на апеляційну скаргу, до ухвалення постанови, заявив про стягнення судових витрат, у зв'язку з розглядом справи с суді апеляційної інстанції та надав відповідні докази.
Досліджуючи обставини справи щодо наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів керується наступним.
Положення статті 59 Конституції України закріплюють, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За правилами статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.12.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пункт 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VІ встановлює, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Положення пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI визначають інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України визначає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5).
Відповідно до частини 6 та 7 статті 132 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведене свідчить, що норми КАС України передбачають такі критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу заявник надав копію Договору про надання правової допомоги №19-012026 від 19.01.2026 укладеного між ТОВ «ГЕРАФАК» та адвокатом Осипенком М. В.
Виконуючи наведені вище вимоги КАС України, колегія суддів установила, що згідно пункту 5.1 Договору №19-01/2026 від 19.01.2026 сторони домовились, що вартість послуг адвоката вказується в описі наданих юридичних послуг - Додаток до Договору та в акті прийому -передачі наданих юридичних послуг - Додаток №2 до Договору.
Так, 14.04.2026 сторони уклали Додаток №1 до Договору №19-01/2026, згідно якого узгодили, що загальна вартість послуг адвоката становить 20 000 грн.
Згідно цього Додатку вартість однієї години послуг становить 1000 грн., а опис наданих юридичних послуг адвокатом складається з такого:
- зустріч та усна консультація з клієнтом з приводу оскарження ГУ ДПС в Одеській області рішення суду першої інстанції - вартість за 1 годину - 1000 грн.;
- аналіз апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області - вартість за 3 години - 3000 грн.;
- складання та направлення до суду відзиву на апеляційну скаргу - вартість за 15 годин - 15000 грн.;
-участь у судових засіданнях - вартість за 1 годину - 1000 грн.
Також, 14.04.2026 сторони уклали Додаток №2 до Договору №19-01/2026, згідно якого Актом прийому передачі наданих послуг сторони підтвердили обсяг наданих та перелічених у Додатку №1 послуг, загальна вартість яких становить 20 000 грн.
При цьому, умовами пункту 5.2 Договору №19-01/2026 сторони узгодили, що Клієнт у день підписання Договору сплачує передплату за надані послуги у розмірі 20 000 грн.
Як мовилося вище, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, при цьому, надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинні бути доведені стороною у справі.
Разом з цим, вирішуючи питання, чи є підстави для зменшення заявленої суми судових витрат на професійну правову допомогу, колегія суддів враховує, що у розумінні положень частин 6 та 7 статті 134 КАС України зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, можливе на підставі клопотання іншої сторони.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Про таке правове регулювання неодноразово наголошував Верховний Суд, в тому числі, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Також, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, в якій суд виснував про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони, оскільки принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Це, на думку суду найвищої інстанції означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими? у статті 139 КАС України.
Аналогічна позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №640/15803/19.
За таких обставин справи, враховуючи відсутність клопотання ГУ ДПС в Одеській області про зменшення судових витрат, а також враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру судових витрат на правову допомогу, а тому вважає, що слід стягнути з ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ГЕРАФАК» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
Переходячи до оцінки заяви представника ТОВ «ГЕРАФАК» в частині стягнення з ГУ ДПС в Одеській області витрат на отримання цінової довідки від ДП «ДЕРЖАВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР МОНІТОРІНГУ ЗОВНІШНИХ ТОВАРНИХ РИНКІВ» №03-2/000171 від 29.04.2025 у сумі 57 600 грн., колегія суддів керується наступним.
Як зазначає заявник, з метою підтвердження протиправності прийнятого ГУ ДПС в Одеській області спірного податкового повідомлення-рішення №18830/15-32-07-05-24 від 24.04.2025 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 845 279,0 грн., у зв'язку з висновком контролюючого органу, що ціни по неконтрольованим операціям з нерезидентами (експорт товару - сода каустична тверда гранульована на користь ООО «НЕФИС», Республіка Молдова - 2020; імпорт товару - сода каустична тверда гранульована, виробник CHLORAN CHEMICAL PRODUCTION COMPANY (Ісламська Республіка Іран) - 2020, 2021) які відповідають критеріям підпункту 39.2.1.1, підпункту 39.2.1.2, підпункту 39.2.1. пункту 39.2. статті 39 ПК України, не відповідають рівню звичайних цін визначених за принципом «витягнутої руки», ТОВ «ГЕРАФАК» 23.04.2025 звернулося з запитом до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР МОНІТОРІНГУ ЗОВНІШНІХ ТОВАРНИХ РИНКІВ» (ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ»), ЄДРПОУ 20062351) - щодо надання діапазону цін по товару - сода каустична (код УКТЗЕД 28151100) по експорту з України - Республіка Молдова (2020), імпорту в Україну - Ісламська Республіка Іран (2020, 2021)
На підставі цього запиту, ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» надало цінову довідку (висновок) щодо діапазону цін згідно запитуваних критерії (по товару - сода каустична (код УКТЗЕД 28151100) по експорту з України - Республіка Молдова (2020р.), імпорту в Україну - Ісламська Республіка Іран (2020, 2021) - яка підтверджує відповідність цін за господарськими операціями (експорт товару - сода каустична тверда гранульована на користь ООО «НЕФИС», Республіка Молдова - 2020; імпорт товару - сода каустична тверда гранульована, виробник CHLORAN CHEMICAL PRODUCTION COMPANY (Ісламська Республіка Іран) - 2020, 2021) критеріям підпункту 39.2.1.1, підпункту 39.2.1.2, підпункту 39.2.1. пункту 39.2. статті 39 ПК України, а саме - рівню звичайних цін визначених за принципом «витягнутої руки».
Зазначена цінова довідка ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ», як зазначає заявник, також підтверджує об'єктивність відповідних розрахунків які були здійснені ТОВ «ГЕРАФАК» у відповідній трансфертній документації, яка була сформована відповідно до вимог ПК України по факту здійснення відповідних господарських операцій, а саме: Акти про проведення перевірки господарських операцій (експорт товару - сода каустична тверда гранульована на користь ООО «НЕФИС», Республіка Молдова - 2020р.; імпорт товару - сода каустична тверда гранульована, виробник CHLORANCHEMICAL PRODUCTION COMPANY (Ісламська Республіка Іран) - 2020, 2021) на відповідність цін рівню звичайних цін визначених за принципом «витягнутої руки», для визначення оподатковуваного прибутку ТОВ «ГЕРАФАК» за 2020- 2021 роки.
Згідно матеріалів справи, про залучення довідки ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» ТОВ «ГЕРАФАК» заявило клопотання у відзиві на апеляційну скаргу, тобто така довідка до суду першої інстанції не подавалася, що не заперечується позивачем у відзиві.
Відповідно до пункту 1 частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Також колегія суддів враховує, що як мовилося вище, норми КАС України передбачають такі критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Оскільки необхідність надання вказаної довідки не була визначена судом, а також враховуючи той факт, що під час розгляду справи, інформація, яка наведена у довідці ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не була покладена у висновки, за результатами розгляду справи, та така довідка була замовлена товариством за власної ініціативи, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення з ГУ ДПС в Одеській області витрат на отримання цінової довідки від ДП «ДЕРЖАВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР МОНІТОРІНГУ ЗОВНІШНИХ ТОВАРНИХ РИНКІВ» №3-2/171 від 29.04.2025 у розмірі 57 600 грн.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що заява представника ТОВ «ГЕРАФАК» - адвоката Осипенка Максима Валерійовича про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 252, 311, 325 КАС України, колегія суддів, -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРАФАК» - адвоката Осипенка Максима Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРАФАК» до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРАФАК» (код ЄДРПОУ 13907606) витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень).
Відповідно до статті 329 КАС України постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя О. В. Єщенко