Номер провадження: 11-кп/813/1594/26
Справа № 523/21777/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
13.05.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинуваченої ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про привід обвинуваченої ОСОБА_12 у кримінальному провадженні №12023162490000949, внесеному до ЄРДР 09.07.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, із вищою освітою, одруженої, офіційно працюючої, маючої на утриманні малолітню дитину 2019 року народження, зареєстрованої: АДРЕСА_1 , проживаючої: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Ганнівка Братського району Миколаївської області, громадянки України, із неповною середньою освітою, перебуваючої у цивільному шлюбі, пенсіонерки за віком, зареєстрованої та проживаючої: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
установив:
Оскарженим вироком ОСОБА_12 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Відносно ОСОБА_12 обрано запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді особистого зобов'язання.
ОСОБА_11 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 гривень, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до ст.53 КК України з урахуванням майнового стану ОСОБА_11 призначено штраф із розстрочкою виплати певними частинами на строк до 10 місяців, а саме вирішено здійснювати виплати у розмірі 6800 гривень кожного місяця.
Відносно ОСОБА_11 обрано запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді особистого зобов'язання.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення моральної та матеріальної шкоди - залишено без задоволення.
Також вказаним вироком вирішено питання речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження.
Не погодившись із прийнятим рішенням суду, адвокат ОСОБА_8 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що вирок підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Просив скасувати вирок в частині призначення покарання та вирішення цивільного позову та ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити обвинуваченим ОСОБА_12 та ОСОБА_11 найсуворішу міру покарання в межах ч. 1 ст. 286 КК України.
Стягнути солідарно з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 на користь ОСОБА_7 1 912 988,15 гривень моральної шкоди.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ТРАНСПОРТНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ.» (код ЄДРПОУ 22945712) на користь ОСОБА_7 21124,43 гривень.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» (код ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_7 21124,43 гривень.
Стягнути з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 у рівних частинах з кожної на користь ОСОБА_7 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн.
Обвинувачена ОСОБА_12 у поданій нею апеляційній скарзі вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим з огляду на поручення норм матеріального та процесуального права, на підставі чого просила вирок скасувати в частині визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та ухвалити в цій частині новий вирок, яким закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч.1 ст. 284 КПК України.
Захисник ОСОБА_10 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_11 , також не погодився із вироком в частині призначення покарання його підзахисній та просив змінити вирок в частині призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_11 та призначити їй покарання у виді штрафу із застосуванням положень ст. 69 КК України в розмірі 2250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 38 250 грн.
У судове засідання апеляційного суду, призначене на 13 травня 2026 року на 09 год. 30 хв., обвинувачена ОСОБА_12 не з'явилась.
Захисник ОСОБА_9 звернувся до апеляційного суду із письмовим клопотанням про відкладення апеляційного розгляду, в якому послався на хворобу обвинуваченої ОСОБА_12 , на підтвердження чого долучив консультаційний висновок спеціаліста від 08.05.2026 року, відповідно до якого у останньої діагностовано пошкодження зв'язки правого гомілковостопного суглобу, гематому та больовий синдром.
У зв'язку з вказаними обставинами адвокат ОСОБА_8 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_7 , просив відкласти розгляд справи і застосувати до обвинуваченої ОСОБА_12 привід у наступне судове засідання апеляційного суду, а також накласти на неї грошове стягнення, посилаючись на те, що сторона захисту умисно затягувала розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції з метою уникнення кримінальної відповідальності, в той час як в суді апеляційної інстанції участь обвинуваченої є обов'язковою, оскільки у поданій ним апеляційній скарзі ставиться питання про погіршення її становища.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_8 підтримав своє клопотання і просив застосувати до обвинуваченої ОСОБА_12 привід у наступне судове засідання.
Потерпілий ОСОБА_7 підтримав думку свого представника.
Прокурор ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення клопотання представника потерпілого, однак вважала за необхідне відкласти розгляд справи.
Захисники ОСОБА_9 також заперечував проти задоволення клопотання про привід обвинуваченої ОСОБА_12 , оскільки причина її неявки у судове засідання є поважною.
Захисник ОСОБА_10 та обвинувачена ОСОБА_11 залишили вирішення цього клопотання на розсуд суду.
Частиною 1 ст.350 КПК України передбачено, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що поставляється ухвала.
Заслухавши суддю-доповідача, представника потерпілого, який підтримав заявлене ним клопотання, думку учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов таких висновків.
У своїй апеляційній скарзі представник потерпілого - адвокат ОСОБА_8 порушує питання про погіршення становища обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , а тому відповідно до ч.4 ст.401 КПК України, їх участь під час апеляційного розгляду є обов'язковою.
Згідно ч.1 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до ч.1 ст.323 КПК України, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого.
Положеннями ч.1, 2 ст.139 КПК України встановлено, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення. У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано привід.
Статтею 138 КПК України визначено, що поважними причинами неприбуття особи на виклик є:
1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;
8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
За приписами ч. 3 ст. 142 КПК України слідчий суддя або суд, встановивши, що особа, яка зобов'язана з'явитися на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з'явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.
З матеріалів справи убачається, що обвинувачена ОСОБА_12 була сповіщена про дату та час апеляційного розгляду належним чином, у судове засідання не з'явилась, однак повідомила апеляційний суд про причини своєї неявки та надала копію консультаційного висновку спеціаліста від 08.05.2026 року.
З огляду на викладене, клопотання представника потерпілого про накладення на обвинувачену ОСОБА_12 грошового стягнення та застосування приводу, є передчасним, на підставі чого апеляційний суд приходить до висновку що на теперішній час, враховуючи наявність відомостей про поважність причини неявки в судове засідання обвинуваченої, воно задоволенню не підлягає.
Разом з тим, у випадку встановлення апеляційним судом обставин, які свідчать про зловживання своїми процесуальними правами обвинуваченою ОСОБА_12 та відсутність поважності причин неявки останньої у судові засідання апеляційного суду з розгляду апеляційних скарг адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_12 , захисника ОСОБА_10 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_11 , на вирок Пересипського районного суду м. Одеси від 20.01.2026 року у кримінальному провадженні №12023162490000949, внесеному до ЄРДР 09.07.2023 року, апеляційним судом буде прийняте відповідне рішення в межах чинного законодавства.
Керуючись статтями 138, 139, 323, 335, 336, 376, 401, 404, 405, 419 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника потерпілого - адвоката ОСОБА_8 про привід у судове засідання обвинуваченої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4