Номер провадження: 11-сс/813/1049/26
Справа № 514/595/26 1-кс/514/95/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
14 травня 2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі
скаржника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу заявників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 14 квітня 2026 року про відмову в задоволенні їх скарги на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції № 2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 14 квітня 2026 року скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на уповноважених осіб відділення поліції № 2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишено без задоволення.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що викладені у депутатському зверненні обставини фактично зводяться до незгоди заявників із діями голови Бессарабської селищної ради щодо реалізації ним службових повноважень та не містять достатніх об'єктивних відомостей, які б свідчили про наявність у його діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, а тому самі по собі не є безумовною підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, заявники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу, в якій вважають ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, посилаючись на наступне:
- слідчий суддя формально розглянув подану скаргу та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР;
- викладені у депутатському зверненні обставини містять достатні відомості, які можуть свідчити про наявність у діях голови Бессарабської селищної ради Болградського району Одеської області ОСОБА_8 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України;
- перевірка обставин, викладених у заяві про кримінальне правопорушення, повинна здійснюватися виключно в межах досудового розслідування після внесення відповідних відомостей до ЄРДР;
- положення ст.214 КПК України не передбачають здійснення попередньої оцінки обґрунтованості заяви про кримінальне правопорушення до внесення відомостей до ЄРДР, а покладають на уповноважених осіб обов'язок невідкладно внести відповідні відомості до реєстру.
На підставі викладеного заявники просять скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області внести відомості до ЄРДР за їх депутатським зверненням від 03.04.2026 року.
Позиції учасників судового розгляду.
Заявник ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Від заявника ОСОБА_7 на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд скарги без її участі, апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі.
Від прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_9 на адресу суду надійшли письмові заперечення, в яких він просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та проводити судове засідання без його участі.
Заслухавши доповідь судді, заслухавши учасників, перевіривши матеріали судового провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою.
Відповідно до положень ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.
Зі змісту оскарженої ухвали слідчого судді убачається, що вона відповідає приписам вказаної норми кримінального процесуального закону.
Вимоги ч.1 ст. 306 КПК України передбачають, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими 318- 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
На підставі аналізу змісту скарги, поданої ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до суду першої інстанції, убачається, що останні оскаржують бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до змісту оскарженої ухвали слідчого судді, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звернулись до відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області із депутатським зверненням від 03.04.2026 року про вчинення головою Бессарабської селищної ради Болградського району Одеської області ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, серед іншого, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Аналогічні положення містяться в п. 2 Розділу II «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого Наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, відповідно до якого відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
За таких обставин, апеляційний суд зазначає, що внесенню відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування має передувати діяльність, спрямована на перевірку заяви чи повідомлення задля встановлення обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень саме про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Зазначені вимоги законодавчих актів знайшли своє відтворення в правовій позиції, викладеній в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №347/1400/18 (провадження №51-2890км22), відповідно до якої слідчий (прокурор) після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР; таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Аналогічна позиція міститься також в п.п. 35-36 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (справа №818/1526/18), в якій Верховний Суд дійшов висновку про те, що у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Частиною 1 ст. 2 КК України передбачено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ст.11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.
Системний аналіз положень наведених норм законодавства свідчить про те, що підставами для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, підтверджують реальність конкретної події злочину, яка має бути очевидною і не викликати сумнівів. Тобто сама заява (повідомлення) про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей до ЄРДР та для початку досудового розслідування і вказана заява (повідомлення) має містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
До того ж підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Так, частиною 1 статті 367 КК України передбачена кримінальна відповідальність за службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.
Обов'язковими ознаками складу вказаного кримінального правопорушення є неналежне виконання службових обов'язків, настання істотної шкоди, а також причинний зв'язок між діями чи бездіяльністю службової особи та відповідними наслідками.
При цьому сама по собі незгода із належністю чи своєчасністю вжитих заходів щодо захисту інтересів територіальної громади не свідчить про наявність у діях посадової особи ознак службової недбалості.
Як убачається зі змісту депутатського звернення від 03.04.2026 року, заявники фактично висловлюють незгоду із діями голови Бессарабської селищної ради щодо незвернення до суду із позовом про витребування земельної ділянки та надають власну оцінку належності виконання ним службових повноважень, однак наведені у зверненні обставини самі по собі не містять достатніх об'єктивних даних, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_8 усіх обов'язкових ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Крім того, як убачається з матеріалів провадження, вироком Тарутинського районного суду Одеської області від 11.09.2025 року, який набрав законної сили, ОСОБА_10 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, а завдану шкоду Бессарабській селищній раді відшкодовано у повному обсязі. У зв'язку з цим цивільний позов Бессарабської селищної ради про відшкодування шкоди за заявою її представника було залишено судом без розгляду. Наведені обставини у сукупності з іншими матеріалами провадження були враховані слідчим суддею при оцінці доводів заявників щодо наявності у діях посадової особи ознак кримінального правопорушення.
Також матеріали провадження свідчать про те, що після набрання вироком законної сили Болградською окружною прокуратурою у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» розпочато опрацювання питання щодо дотримання вимог земельного законодавства та наявності підстав для вжиття заходу представницького характеру в інтересах держави щодо витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
За таких обставин саме по собі посилання заявників на несвоєчасне, на їх думку, звернення посадової особи до суду не свідчить про наявність у її діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
За таких обставин апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді про те, що подане ОСОБА_7 та ОСОБА_6 депутатське звернення не містить достатніх відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а тому відсутні передбачені законом підстави для зобов'язання уповноважених осіб органу досудового розслідування внести відповідні відомості до ЄРДР.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а доводи апеляційної скарги заявників не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 14 квітня 2026 року - без змін.
Керуючись статтями 214, 303, 304, 306, 309, 376, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу заявників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 14 квітня 2026 року про відмову в задоволенні їх скарги на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції № 2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4