Номер провадження: 11-п/813/141/26
Справа № 495/572/26
Головуючий у першій інстанції
Доповідач ОСОБА_1
14.05.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому подання в.о. голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 про направлення до іншого суду матеріалів кримінального провадження №42024160000000128, внесеного до ЄРДР 20 червня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.2 ст.209 ч.4 ст191, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України,
установив:
На розгляді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42024160000000128, внесеному до ЄРДР 20 червня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 209 ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.01.2026 року призначено підготовче засідання у цьому кримінальному провадженні.
23.03.2026 року від захисників обвинуваченої ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надійшло клопотання про направлення кримінального провадження на розгляд іншого суду, яке обґрунтоване тим, що дане кримінальне провадження надійшло до Білгород-Дністровського районного суду з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки відповідно до версії органу досудового розслідування, останні інкриміновані кримінальні правопорушення були вчинені на території Білгород-Дністровського району Одеської області та на території Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, у зв?язку з чим неможливо однозначно встановити останнє місце вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, зі змісту обвинувального акту вбачається, що більшість епізодів, за версією органу досудового розслідування, були вчинені у невстановленому місці, водночас стороною захисту висловлюються обгрунтовані сумніви щодо забезпечення об?єктивності та неупередженості судового розгляду обвинувального акта стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , який обіймає посаду голови Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, та обвинуваченої ОСОБА_7 , яка обіймає посаду голови Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, тому, на думку сторони захисну, необхідно визначити територіальну підсудності за місцем здійснення досудового розслідування, а саме направити справу для розгляду до Київського районного суду м. Одеси.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 квітня 2026 року обвинувальний акт направлено до Одеського апеляційного суду для вирішення питання про визначення територіальної підсудності відповідно до вимог ст.34 КПК України.
21 квітня 2026 року в.о. голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_11 звернулась до апеляційного суду з поданням про визначення підсудності кримінального провадження №42024160000000128, внесеного до ЄРДР 20 червня 2024 року.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи подання та клопотання сторони захисту, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Положеннями ст.34 КПК України регламентовані правила та порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, і дана норма закону за структурою Кримінального процесуального кодексу України відноситься до Параграфу 3 «Суд і підсудність» Глави 3 «Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження».
Частиною 1 статті 34 КПК передбачено вичерпний перелік підстав, за яких кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Відповідно до положень ч.5 ст.34 КПК України спори про підсудність між судами не допускаються.
Ознайомившись із поданням, клопотанням сторони захисту та дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Відповідно до положень ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Абзацом 1 частини 9 статті 615 КПК (в редакції Закону №2462-IX від 27.07.2022 року) визначено, що під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Згідно з п.1 ч.1 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Підставою звернення в.о. голови місцевого суду із поданням про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до іншого суду, послугувало клопотання захисників обвинуваченої ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в якому останні зазначили, що більшість епізодів, за версією органу досудового розслідування, були вчиненні у невстановленому місці, а тому, на думку сторони захисту, підсудність має бути визначена за місцем здійснення досудового розслідування, тобто справу необхідно направити для розгляду саме до Київського районного суду м. Одеси.
Так, із вказаними доводами сторони захисту колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Із обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.2 ст.209 ч.4 ст191, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.
Враховуючи положення ст.12 КК України, в порівнянні, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 27 ч.5 ст.191 КК України - є більш тяжким, ніж кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.27, ч.2 ст.209 ч.4 ст191, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст. 367 КК України.
Оскільки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, різних за тяжкістю, тому за приписами ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження має здійснювати суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинене більш тяжке кримінальне правопорушення, тобто за ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_6 .
Склад злочину передбачений у ст. 191 КК України, визначений законодавцем як матеріальний, адже передбачає настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді майнової шкоди, яка спричиняється власнику майна у зв'язку з позбавленням його можливості реалізувати права володіння, користування та розповсюдження означеним майном.
Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби. При цьому, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні (Постанова ПВСУ 06.11.2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності).
Слід звернути увагу, що така форма діяння, як заволодіння, може полягати у незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб.
Момент закінчення такої форми об'єктивної сторони, як заволодіння, полягає в отриманні особою можливості розпоряджатися таким майном, тобто визначати подальшу долю такого майна.
Тобто, злочин, передбачений ст.191 КК України вважається закінченим з моменту незаконного заволодіння майном, грошовими коштами тощо.
У даному кримінальному провадженні, відповідно до формулювання обвинувачення, предметом заволодіння є грошові кошти, що завдало шкоди Коблівській сільській раді (епізод 1), Доброславській селищній раді Одеського району Одеської області (епізод 3) та Старокозацькій сільській раді (епізод 5) на загальну суму - 2 646 448 гривень.
Таким чином, для визначення місця вчинення злочину за ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, має бути встановлено місце заволодіння грошовими коштами.
Однак, в обвинувальному акті зазначено, що Особа_1, діючи у складі організованої групи із ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , у період з лютого по грудень 2023 року, перебуваючи в невстановленому досудовим слідством місці, заволоділи чужим майном, вчинили умисні дії, наслідком яких стало заволодіння бюджетними коштами на суму 634 464 грн. (епізод 1); 634 464 грн. (епізод 3); 977 520 грн. (епізод 5), що більше ніж в двісті п'ятдесят разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення, які використано членами організованої групи на власний розсуд, що спричинило збитків Коблівській сільській раді (епізод 1), Доброславській селищній раді Одеського району Одеської області (епізод 3) та Старокозацькій сільській раді (епізод 5) на вказану суму.
Отже, з викладених у обвинувальному акті фактичних обставинах кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення вбачається, що під час досудового розслідування не було встановлено конкретного місця вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.
Положеннями ч.1 ст.32 КПК передбачено, зокрема, що якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Досудове розслідування в кримінальному проваджені №42024160000000128, внесеному до ЄРДР 20 червня 2024 року здійснювалось СУ ГУНП в Одеській області, юридична адреса якого визначена на території Київського району м. Одеси.
Вказані обставини свідчать про те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надійшло до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з порушенням правил підсудності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.
Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню, а матеріали кримінального провадження слід передати для розгляду до Київського районного суду м. Одеси.
Керуючись ст.ст. 32, 34, 370, 405, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Подання в.о. голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 - задовольнити.
Направити кримінальне провадження №42024160000000128, внесеного до ЄРДР 20 червня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.2 ст.209 ч.4 ст191, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, для розгляду до Київського районного суду м. Одеси.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3