П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/18959/25
Головуючий у суді І інстанції: Стефанов С.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
перевіривши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року позов задоволено частково.
Військова частина НОМЕР_1 не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції від 17 грудня 2025 року по справі № 420/18959/25 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Також у пункті першому апеляційної скарги апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтоване тим, що військова частина у тридцятиденний строк вже зверталася із апеляційною скаргою на рішення суду у цій справі, яка ухвалою апеляційного суду від 02.02.2026 року була повернута апелянту з підстав не надання доказів сплати судового збору.
Також апелянт звернув увагу на те, що починаючи з 01.10.2020 військова частини НОМЕР_2 здійснює сплату судового збору за військову частину НОМЕР_1 . Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан. В подальшому відповідно до указів Президента України було продовжено строк дії воєнного стану в Україні, а отже з 24.02.2022 року в Україні по сьогоднішній день триває режим воєнного стану. У зв'язку з тим, військова частини НОМЕР_2 є бюджетною організацію (не прибутковою), фінансування здійснюється з державного бюджету і проводиться в установленому порядку, який потребує затрату певного часу та наявність виділених коштів на рахунках на ці цілі. Тобто з тривалістю процедури в отриманні необхідної суми на сплату судового збору потребує більше часу для сплати суми судового збору та враховуючи те що майновий/фінансовий стан, а саме відсутність коштів, перешкоджає сплаті судового збору у визначенні строки у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Також, апелянт зазначає, що представник Військової частини НОМЕР_1 Кокорєва Д.В. у період з 24.04.2026 року по 10.05.2026 рік включно перебувала у щорічній відпустці.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 1 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За приписами частини 2 статті 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Частиною 3 статті 295 КАС України також встановлено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до матеріалів апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції ухвалене 17 грудня 2025 року.
Вперше апеляційна скарга була подана 12 січня 2026 року в електронному вигляді, тобто з дотриманням вимог ч. 1 ст. 295 КАС України, але ухвалою апеляційного суду від 14 січня 2026 року - залишена без руху через її невідповідність вимогам п. 1 ч. 5 та ч. 6 ст. 296 КАС України (не надані докази сплати судового збору).
02 лютого 2026 року апеляційна скарга була повернута апелянту, у зв'язку із тим, що на момент винесення даної ухвали від апелянта до суду не надійшло жодного листа, заяви про продовження строку, заперечення або документу про сплату судового збору.
Повторно апеляційна скарга подана в електронному вигляді 12 травня 2026 року.
Відповідно до приписів положеннями ст. 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Згідно з ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 20 жовтня 2020 року по справі № 640/18388/18.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22.
Колегія суддів зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року та рішення у справі Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).
У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання обов'язків.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що вказані позивачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вище викладене, апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року по справі № 420/18959/25, підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 169, ст. 298 КАС України, суддя, -
1.Визнати вказані військовою частиною НОМЕР_1 підстави поновлення строку - неповажними.
2.Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року по справі № 420/18959/25, - залишити без руху.
3.Надати Військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме надати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
4.Ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із апеляційною скаргою.
5.Роз'яснити апелянту, що вразі невиконання вимог ухвали суду у відкритті провадження за апеляційною скаргою буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький